20.2. Типи шлюбності.

     З моменту виникнення шлюбу розпочинається відлік часу існування сім'ї. Шлюб є соціальним інститутом, який регламентує, узаконює, впорядковує взаємини чоловіків і жінок у процесі відтворення населення.

       Форми шлюбу, його призначення, функції змінюються з часом в міру розвитку суспільства. Проте у всі часи шлюб був і є основною формою, в якій відбувається народження і виховання дітей.

Сьогодні у світі пануючою формою шлюбу є моногамія. В деяких країнах, де населення сповідає іслам, ще зберігається полігінія. Розлучення є одним з шляхів припинення шлюбу. Хоча шлюб, сім'я, розлучення виникли і розминулися як соціальне явище, всі процеси існування і припинення шлюбу за традицією відносять до процесів природного руху населення, виходячи з того, що шлюб і сім'я є тією основною формою, в якій відбувається природне оновлення і заміщення поколінь.

       Демографічна статистика вивчає шлюбний стан населення, а також процеси шлюбності та припинення шлюбу. Поштовхом до всебічного розвитку статистики шлюбності були дві обставини. Перша — це свідоме масове обмеження народжуваності в сім'ї та формування на цій основі малодітної сім'ї як пануючої моделі. До цього в статистичному дослідженні відтворення населення аналіз шлюбності та пов'язаних з нею питань відтворення населення не здійснювався. Аналіз народжуваності, наприклад, спирався на передумову, що вона здійснюється як в біологічній популяції. Сьогодні вивчати відтворення населення поза вивченням шлюбності неможливо. Всі проблеми відтворення населення як зміни поколінь зачіпають питання виникнення, існування, розвитку і перетворень сім'ї, в основі якої лежить шлюб.

    Другою важливою обставиною, що сприяла розвитку цього розділу демографічної статистики, є поширення такої форми припинення шлюбу, як розлучення. Це демографічний процес, який інтенсивно відбувається саме в тих країнах, де встановився сучасний тип відтворення населення. Масове припинення шлюбів шляхом розлучення є свідченням зміни цілей і завдань сім'ї, її перебудови в умовах зміни соціально-економічного становища жінок і чоловіків, особливо встановлення економічної не­залежності жінки і переходу  на малодітність.

    Статистика населений прагне встановити закономірності цього явища, виявити причини, сприяти подоланню кричи у сімейних відносинах.

з точки зору соціальної корисності розлучення є необхідним інститутом демократичного розвинутого суспільства. Невдалий шлюб може бути розірваний на законній підставі, це перетворитиси у довічну каторгу. Разом з тим кожне розлучення означає загибель сім'ї, отже, є небажаним для суспільства явищем.

Розпад сім'ї суттєво впливає па кількість народжуваних дітей. Більшість дітей народжуються у першому шлюбі. Перспектива розірвання шлюбу, свідомість його нетривкості с додатковим фактором обмеження числа дітей і в першому шлюбі. Хоча слід зазначити, що досить часто діти народжуються в повторних шлюбах. Визначення розпаду шлюбів і впливу цього процесу на відтворення населення є одним з важливих завдань демографічної статистики.

    Явища, що зумовили необхідність вивчення проблем, пов'язаних з виникненням і припиненням шлюбу, викликані демографічним переходом до сучасного типу відтворення населення. Зміни відбулися і у шлюбному стані населення, і в процесах шлюбності та розлучуваності. Суттєво змінилися кількісні характеристики їх закономірностей, демографічні та соціальні властивості тих, що бе­руть шлюб, встановилися різні типи шлюбу. У демографії розрізняють традиційний і західноєвропейський, або сучасний, тип шлюбу. Останній виник у XIX ст. у найбільш розвинутих країнах Європи. Нині він поширений у всіх країнах, де відбувається або завершується демографічний перехід.

     Розглянемо деякі риси, які властиві традиційному шлюбові. Передусім це молодий, іноді надто молодий вік тих, що беруть шлюб. Традиційні шлюби, як правило, були довічні й припинялися лише зі смертю дружини чи чоловіка або обох разом. Отже, тривалість шлюбу, як правило, залежала від тривалості життя. Повторні шлюби були нечисленні, укладалися тими, хто овдовів. Різниця віку в подружжях була, як правило, велика. Вік чоловіка, котрий був головним, навіть єдиним годувальником сім'ї, звичайно перевищував вік дружини.

     Традиційні шлюби давали початок багатодітній сім'ї. Ролі чоловіка і дружини були досить чітко окреслені. В міській сім'ї — і в робітничій, і в буржуазній — дружина вела домашнє господарство і виховувала дітей. Чоловік постачав засоби існування сім'ї. Дружина була у підлеглому становищі. Величезною була роль селянки у господарстві, але й вона була гнобленою, безправною у сім'ї та суспільстві.

     У шлюбах сучасного типу роль жінок значно змінилась. Жінки набувають професії, виходять за межі сім'ї, включаються в економічно активне населення. При цьому зберігається їх роль у домашньому господарстві. Надмірна зайнятість жінок, особливо порівняно з чоловіками, є однією з причин несталості сучасного шлюбу.

      Сучасний тип шлюбу відрізняють також такі риси, як порівняно високий вік одруження, зменшений лаг віку чоловіка і дружини, принципова недовговічність шлюбу.

Шлюбові сучасного типу відповідає модель малодітної чи навіть свідомо бездітної сім'ї. Тип шлюбу, що нині встановлюється, не є остаточним. Він буде змінюватися, вдосконалюватися, долаючи певні протиріччя. Деякі негативні риси цього типу шлюбу згладжуються вже тепер. Свідченням цього є «омолодження» шлюбів, що створюються, а отже, і зменшення числа людей у нешлюбному стані, характерне для багатьох розвинутих країн. Різновидом сучасного типу шлюбності є консесуальні шлюби (юридично не оформлені шлюбні стосунки).

      Основні завдання статистики шлюбності такі:

•   вивчення шлюбного стану населення;

•  екстенсивний аналіз сукупностей шлюбів і розлучень за демографічними і соціально-економічними ознаками тих, що беруть шлюб або розірвали його;

•  вивчення інтенсивності процесів шлюбності та розлучуваності;

•  моделювання процесів шлюбності та припинення шлюбів з наступним аналізом закономірностей цих процесів за допомогою демографіч­них таблиць шлюбності та припинення шлюбу.

      Статистичні матеріали щодо шлюбного стану використовують і для наукових, і для практичних цілей. Так, кількісні дані про шлюбний стан і шлюбність використовують у розрахунках перспективної чисельності та складу населення. За ними планують роботу деяких галузей соціальної інфраструктури. Статистика з цих питань, її гласність має великий вплив на формування громадської думки щодо ідеалу сім'ї та шлюбних взаємин. Статистика вивчає причини розлучень, несталості шлюбу і визначає шляхи зміцнення сімей.