
- •Контрольні питання
- •Література
- •15.1. Предмет, категоріі, методи статистики населення. Її теоретичні основи.
- •15.2. Місце і роль статистики населення в системі статистичної й демографічної наук.
- •15.3. Демографічні проблеми сучасного світу і завдання демографічної науки.
- •15.4. Закони населення. Демографічний пepexiд та демографічна революцiя.
- •Контрольні питання
- •Література
- •16.1. Категорії чисельності населення.
- •16.2. Склад населення за статтю і віком. Статево-вікова піраміда.
- •16.3. Старіння населення і його показники.
- •16.4. Соціальна структура населення.
- •Лекція №17 статистичне вивчення смертності.
- •Контрольні питання
- •Література
- •17.1. Поняття смертності. Екстенсивний та інтенсивний аналіз смертності.
- •3.2. Надсмертність та її вимірювання.
- •17.3. Стандартизація показників смертності як умова міжнародних порівнянь.
- •17.4. Смертність немовлят і материнська смертність.
- •Лекція 18. Таблиці дожиття і середньої очікуваної тривалості життя.
- •Контрольні питання
- •Література
- •18.1. Таблиці дожиття, їх сутність та основні показники.
- •18.2. Табличні коефіцієнти смертності та дожиття.
- •18.3. Розвиток методів побудови таблиць дожиття.
- •Контрольні питання
- •Література
- •1. Стеценко с.Г., Швець в.Г. Статистика населення: Підручник. – к.: Вища шк.., 1993, с. 161-179.
- •2. Демографічні дослідження. – к.: нан Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.
- •3. Демографічна статистика: Навч.-метод. Посібник для самост.Вивч. Дисц. - к.:кнеу, 2003,с.
- •19.1. Демографічна сітка, її елементи.
- •19.2. Методи побудови демографічної сітки.
- •19.3. Поправка на міграцію.
- •Контрольні питання
- •Література
- •20.1. Джерела відомостей про шлюби і шлюбний стан та їх статистичне вивчення.
- •20.2. Типи шлюбності.
- •20.3. Екстенсивний та інтенсивний аналіз шлюбності та розлученості.
- •Контрольні питання.
- •Література
- •21.1. Когортний аналіз шлюбності й розлучeності
- •21.2. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
- •21.3. Таблиці шлюбності і припинення шлюбу.
- •Контрольні питання
- •Література
- •2. Демографічні дослідження. – к.: нан Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.
- •3. Демографічна статистика: Навч.-метод. Посібник для самост.Вивч. Дисц. - к.:кнеу, 2003,с. 69-78.
- •4. В. М. Медков Демография/ Ученик – м. Инфра-м, 2004, с.134-182.
- •22.1. Народжуваність та плідність як статистичні процеси.
- •8.2. Екстенсивний аналіз народжуваності та плідності.
- •22.3. Методи порівняння показників народжуваності та плідності
- •Контрольні питання
- •Література
- •1. Стеценко с.Г., Швець в.Г. Статистика населення: Підручник. – к.: Вища шк.., 1993, с. 331-349.
- •2. Демографічні дослідження. – к.: нан Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.
- •3. Демографічна статистика: Навч.-метод. Посібник для самост.Вивч. Дисц. - к.:кнеу, 2003,с.
- •23.1. Аналіз плідності
- •23.2. Таблиці плідності.
- •23.3. Аналіз продуктивності шлюбу за таблицями шлюбної плідності.
- •Контрольні питання
- •Література
- •24.1. Поняття відтворення населення та його показники.
- •24.2. Методика обчислення сумарних показників режиму відтворення населення.
- •24.3. Показники середньої довжини жіночого покоління, приросту населення і співіснування поколінь.
- •Контрольні питання
- •Література
- •1. Стеценко с.Г., Швець в.Г. Статистика населення: Підручник. – к.: Вища шк.., 1993, с. 377-385.
- •2. Демографічні дослідження. – к.: нан Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.
- •3. Демографічна статистика: Навч.-метод. Посібник для самост.Вивч. Дисц. - к.:кнеу, 2003,с. 79-88.
- •25.1. Моделі населення.
- •25.2. Стаціонарне населення.
- •25.3. Стабільне населення.
- •25.4. Теоретичні моделі населення.
- •Контрольні питання
- •Література
- •26.1. Суть і мета перспективних розрахунків населення.
- •26.2. Розрахунки населення з постійним режимом відтворення.
- •26.3. Розрахунки населення зі змінним режимом відтворення.
- •26.4. Перспективні розрахунки населення за динамічними моделями.
- •26.5. Перспективні розрахунки населення з урахуванням впливу міграції.
- •26.6. Ретроспективні розрахунки населення за статтю і віком у міжпереписні періоди.
- •Контрольні питання
- •Література
- •1. Демографічні дослідження. – к.: нан Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.
- •2. Демографічна статистика: Навч.-метод. Посібник для самост.Вивч. Дисц. - к.:кнеу, 2003,с. 95-108.
- •27.1. Суть імітаційного моделювання чисельності населення.
- •27..2. Застосування стандартної комп’ютерної моделі «Джемпродж» для моделювання чисельності та складу населення.
- •27.3. Комп'ютерна технологія використання «Джемпродж» .
- •Контрольні питання.
- •Література
- •28.1. Переписи населення. Організаційний план та програма перепису населення.
- •28.2. Поточний облік природного та механічного руху населення.
- •28.3. Вибіркове спостереження населення.
Контрольні питання
1.Які методи використовують для побудови таблиць дожиття?
2.Який показник таблиці дожиття визначальний і чому?
3.Чи можна розрахувати середню очікувану тривалість життя для категорії довголітніх?
4.Як зображується умовне покоління на демографічній сітці Пресса?
5.Для якої вікової групи населення молена визначити число тих, хто живе першого роду за даними поточного обліку?
6.Який недолік мас прямий метод побудови таблиць дожиття?
Література
1. Стеценко с.Г., Швець в.Г. Статистика населення: Підручник. – к.: Вища шк.., 1993, с. 161-179.
2. Демографічні дослідження. – к.: нан Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.
3. Демографічна статистика: Навч.-метод. Посібник для самост.Вивч. Дисц. - к.:кнеу, 2003,с.
41-60.
19.1. Демографічна сітка, її елементи.
Поєднання основних параметрів покоління: чисельності людей, їхнього віку і року народження, демографічних подій І календарного часу, протягом яких ці події відбувались та спостерігались, здійснюється графічним методом, а саме за допомогою демографічної сітки,
Демографічна сітка — це графічне зображення демографічного процесу (смертності, народжуваності, шлюбності або розлучуваності), що відбувався з певним поколінням людей (реальним чи умовним) за певний історичний час і період спостереження. Найточніші дані про параметри населення одержують під час перепису населення, тому демографічні сітки складаються за роки, прилеглі до останнього перепису. '
Демографічна сітка має вигляд прямокутникової системи координат, що утворюється перетином горизонтальних, вертикальних і діагональних ліній (ліній віку, ліній календарного часу і ліній життя).
Існують кілька видів демографічної сітки. Найчастіше використовуються сітки Лексиса і Пірсона. Принципи побудови обох сіток ідентичні. Проте є відмінності в розташуванні ліній ліній життя і ліній календарного часу на координатній площині. Сітка Пірсона має природніший, поступальніший напрям ліній життя зліва направо у вертикальному напрямі. Тому вона набула більшої популярності і за сучасних умов широко використовується в міжнародній демографічній статистиці.
Рис.1 Макет демографічної сітки
На
вертикальній осі відкладається вік
населення х
= 0, .1,2.. = 100 років, на
горизонтальній осі — календарний час
t.
Через значення х
і t
проходять паралельні горизонтальні і
вертикальні лінії. Горизонтальні
лінії — лінії
віку,
вертикальні —
лінії
моментів календарного часу,
наприклад,
t
—
1.01.2002 року,
-
1.01.2001 року. Рік перепису населення (2002
р.) виокремлюють жирною лінією.
Через прямокутники проходять діагоналі —лінії життя, що починаються на осі календарного часу й виходять із точок, які знаменують початок вступу людей у певний демографічний стан (народження немовлят, вступу до шлюбу тощо) і закінчуються в точці виходу з цього стану (смерть, розривання шлюбу тощо).
Перетином трьох ліній утворюються елементарні сукупності трикутників, На основі трикутників зазначаються чисельності тих, хто живе першого роду (lx) тобто число осіб, які доживають до х- віку. На рис. 2 lx— це число новонароджених у 2001 p., а lx +1 -— число дітей, які дожили до віху 1 рік у 2002 р. з числа народжених у 2001 р.
Сукупності lx одержують тільки шляхом розрахунків за даними демографічної сітки.
Рис. 2. Фрагмент сітки з сукупностями першого роду
На
висоті трикутників подається чисельність
тих, хто живе другого роду
(Lx),
тобто число осіб, що живуть в інтервалі
віку від х
до
х
+
1. Інакше Lx—
це кількість людей, що дожила до певного
моменту спостереження, наприклад, на
рис.З на момент перепису населення (2002
p.), або
до
початку наступного за переписом
календарного року (1.01.2003 p.).
Сукупності
Lx
визначаються (реєструються)
під час перепису населення.
У роках, що передують перепису
та
наступних за переписом
розраховуються
за демографічною сіткою.
У
середині трикутників зазначається
кількість демографічних подій (кількість
смертей
серед
людей „х-віку). Залежно від розташування
трикутників стосовно гіпотенузи
розрізняють верхні елементарні сукупності
(над
гіпотенузою) і нижні елеменарні сукупності
Сукупності
демографічних подій, зареєстрованих у
роки до перепису, позначаються знаком
«--», а в роки після перепису — відповідно
«+». На рис. 2 показано
—
це число померлих немовлят у 2001 p., тобто
за рік до перепису, з числа народжених
у тому ж 2001 р,, а
—
число померлих немовлят у році перепису
(2002 р.) із числа народжених у 2001 p.,
—
число померлих немовлят у 2002 р. із числа
народжених v 2002р.
Рис, 3. Фрагмент сітки з сукупностями другого роду
Між двома паралельними лініями (вертикальними, горизонтальними або діагональними) утворюються смуги. Ідо об'єднують сукупність демографічних подій (смертей), які відбулись із певним поколінням людей (див. рис, 1).
Вертикальна смуга — це сукупність подій (смертей), що відбулись із поколінням сучасників, тобто умовним поколінням людей за період між двома моментами спостереження, наприклад між 1.01.'2002р. і 1.01.2003р. (Сучасники — сукупність людей, що одночасно живуть на певний момент часу (на початок року або в момент перепису), але народились у різні роки і мають різний вік).
Діагональна смуга — це сукупність подій (смертей), що відбулись із поколінням ровесників, тобто реальним покопїіиіям протягом їхнього життя, наприклад, для всіх, хто народився за З роки до перепису, тобто у 1999 р. (Ровесники — сукупність людей, що народились в один рік, вік яких змінюється поступово зі зміною календарного часу).
Горизонтальна смуга об'єднує події (смерті), що відбулись із однолітками. Наприклад, для всіх, хто живе у віковому інтервалі від 2-х до 3-х років із числа народжених у різні роки. (Однолітки — сукупність людей, що мають один вік, але народились і живуть у різні календарні роки).
З елементарних сукупностей трикутників утворюються три сукупності подій (померлих), а саме: сукупність померлих першого, другого і третього роду:
|
||||
Сукупність померлих |
Графічна конфігурація сукупності |
Кількість об'єднаних параметрів ; |
||
|
|
|
||
Вікових груп |
Років народження |
Календарних років спостереження. |
|
|
Першого роду |
Горизонтальний паралелограм |
1 |
1 |
2 |
Другого роду |
Вертикальний паралелограм |
2 |
1 |
1 |
| Третього роду |
Прямокутник |
1 |
2 |
1 |
Рис. 4. Фрагмент сітки з сукупністю померлих 1-го роду
Сукупність померлих першого роду використовується для розрахунку числа тих, хто живе першого роду для віку х + 1, а саме:
Сукупність померлих другого роду використовується для розрахунку числа тих, хто живе другого роду за роки, прилеглі до перепису населення та
Рис. 5. Фрагмент сітки з сукупністю померлих 2-го роду
У
роціпісля перепису
,
а в році, що передує перепису,
.
Сукупність померлих третього роду використовується для розрахунку табличного коефіцієнта смертності.
Рис. 6, Фрагмент сітки з сукупністю померлих 3-го роду