17.3. Стандартизація показників смертності як умова міжнародних порівнянь.

 

      Значення спеціальних коефіцієнтів смертності залежать і від різної інтенсивності вимірання чоловіків та жінок, від їхнього вікового складу. Чоловіче населення, як правило, більш молоде, ніж жіноче. Для того, щоб порівняти чисті рівні смертності кожної групи, потрібно усунути вплив вікової структури, що здійснюється методом стандартизації. Стандартизація полягає в корегуванні базисного показника інтенсивності (смертності) на відповідний індекс фіксованого складу.

     Існують кілька способів стандартизаціїю Найчастише застосовується прямий та побічний.

     Прямий спосіб — в індексі фіксованого складу за базу порівняння береться структура стандартного населення

 ,

де  — вікові коефіцієнти смертності відповідно досліджуваного та базисного (стандартного) населення:

         У результаті скорочення дробу одержимо:         

або для стандартного жіночого населения            ,

     де – віковий коефіцієнт смертності чоловічого населення;

       –  частка  х-вікової группи жіночого населения.

 

Побічний спосіб — в індексі фіксованого складу за базу порівняння береться досліджувана структура населення (чоловічого)

                            або    

Стандартизирований коефіцієнт смертності порівнюється з фактичним коефіцієнтом, взятим за базу порівняння. У результаті отримують стандартизований індекс надмертності , який оцінює міру «чистої» розбіжності інтенсивності вимирання порівнюваних сукупностей населення (чоловічого і жіночого), незалежно від їх вікового складу:   ,який у розгорнутому вигляді набуває вигляду:

    за прямого способу  стандартизації  

   

    за побічного способу стандартизації

17.4. Смертність немовлят і материнська смертність.

Інтенсивність вимирання (дожиття) людей в окремих вікових групах різна. Є вікові групи, яким притаманний відносно вищий рівень смертності. Це особи старшого віку та немовлята.

Смертність дітей у віці до одного року визначають смертністю немовлят. Перинатальна смертність охоплює дітей, що померли після 28-го тижня вагітності та в перші 7 днів життя. Неонатальна смертність немовлят стосується дітей, що померли з моменту народження до 28-го дня життя. Дитина вважається мертвонародженою, якщо вагітність перейшла за 28 тиждень (це відрізняє мертвонародженість від викидень), і якщо після видалення з тіла матері плід не дихав, незважаючи на заходи оживлення. Показники мертвонародженості розглядають окремо від показників смертності немовлят.

Смертність немовлят - смертність дітей віком до одного року. Винятковість цього показника полягає у тому, що інтенсивність вимирання немовлят значно вища, ніж у наступних вікових групах через непристосованість немовлят до зовнішніх умов, вплив генетичних чинників тощо. Коефіцієнт смертності немовлят має такоє особливості розрахунку. Це пов'язано з тим, що частина немовлят, померлих у поточному році, народилась у попередньому календарному році. Тому формула  коефіцієнта смертності немовлят набуває вигляду (при інтенсивний аналізі):                      ,

де Мо  – кількість померлих дітей  до 1 року  в році спостереження;

N,N-1 – кількість  живонароджених відповідно в поточному и попередньому календарному році;    

α,β – частка померлих дітей серд народжених відповідно в кожному році.

Оскільки імовірність померти в році народження більша, то α>β, і залежно від співвідношення померлих немовлят у ранньому та пізньому періодах, набуває значень: α = 2/3, або  α = 3/4. У сучасній структурі померлих немовлят України співвідношення таке: α = 4/5 (β = 1/5). Окремо визначається коефіцієнта смертності немовлят у межах статі.

Для оцінки рівня смертності немовлят використовується міжнародна шкала ООН.

Екстенсивний аналіз смертності немовлят охоплює методи: групування, відносних і середніх величин, аналізу варіації та сезонних коливань. При цьому аналізі смертність померлих немовлят групують за статтю й віком. Смерть хлопчиків вища, ніж смертність дівчаток, що є доказом біологічної природи частини чоловічої надсмертності. Померлих немовлят також групують за черговістю народжень. Смертність дітей у перших пологах нижча, ніж у других, у других, нижча, ніж у третіх. Групувальною ознакою може бути шлюбний стан або ж вік матері. Статистично підтверджено, що діти, народжені в шлюбі, мають нижчу смертність, ніж народжені поза шлюбом. Важливим аспектом є аналіз смертності немовлят за причинами смерті. Комбінаційне групування за віком і причинами смерті дало змогу статистично виявити таку закономірність: смертність від ендогенних причин зосереджується у неонатальній групі померлих і на першому тижні життя.

Визначається також материнська смертність - смертність жінок під час вагітності, пологів та в післяпологовий період (до 42 днів після пологів).

Показник материнської смертності розраховується відношенням кількості померлих жінок за рік унаслідок ускладнення вагітності, пологів і після пологового періоду до кількості живонароджених за рік, подається в розрахунку на 100 000 новонароджених.