
- •Контрольні питання
- •Література
- •15.1. Предмет, категоріі, методи статистики населення. Її теоретичні основи.
- •15.2. Місце і роль статистики населення в системі статистичної й демографічної наук.
- •15.3. Демографічні проблеми сучасного світу і завдання демографічної науки.
- •15.4. Закони населення. Демографічний пepexiд та демографічна революцiя.
- •Контрольні питання
- •Література
- •16.1. Категорії чисельності населення.
- •16.2. Склад населення за статтю і віком. Статево-вікова піраміда.
- •16.3. Старіння населення і його показники.
- •16.4. Соціальна структура населення.
- •Лекція №17 статистичне вивчення смертності.
- •Контрольні питання
- •Література
- •17.1. Поняття смертності. Екстенсивний та інтенсивний аналіз смертності.
- •3.2. Надсмертність та її вимірювання.
- •17.3. Стандартизація показників смертності як умова міжнародних порівнянь.
- •17.4. Смертність немовлят і материнська смертність.
- •Лекція 18. Таблиці дожиття і середньої очікуваної тривалості життя.
- •Контрольні питання
- •Література
- •18.1. Таблиці дожиття, їх сутність та основні показники.
- •18.2. Табличні коефіцієнти смертності та дожиття.
- •18.3. Розвиток методів побудови таблиць дожиття.
- •Контрольні питання
- •Література
- •1. Стеценко с.Г., Швець в.Г. Статистика населення: Підручник. – к.: Вища шк.., 1993, с. 161-179.
- •2. Демографічні дослідження. – к.: нан Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.
- •3. Демографічна статистика: Навч.-метод. Посібник для самост.Вивч. Дисц. - к.:кнеу, 2003,с.
- •19.1. Демографічна сітка, її елементи.
- •19.2. Методи побудови демографічної сітки.
- •19.3. Поправка на міграцію.
- •Контрольні питання
- •Література
- •20.1. Джерела відомостей про шлюби і шлюбний стан та їх статистичне вивчення.
- •20.2. Типи шлюбності.
- •20.3. Екстенсивний та інтенсивний аналіз шлюбності та розлученості.
- •Контрольні питання.
- •Література
- •21.1. Когортний аналіз шлюбності й розлучeності
- •21.2. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
- •21.3. Таблиці шлюбності і припинення шлюбу.
- •Контрольні питання
- •Література
- •2. Демографічні дослідження. – к.: нан Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.
- •3. Демографічна статистика: Навч.-метод. Посібник для самост.Вивч. Дисц. - к.:кнеу, 2003,с. 69-78.
- •4. В. М. Медков Демография/ Ученик – м. Инфра-м, 2004, с.134-182.
- •22.1. Народжуваність та плідність як статистичні процеси.
- •8.2. Екстенсивний аналіз народжуваності та плідності.
- •22.3. Методи порівняння показників народжуваності та плідності
- •Контрольні питання
- •Література
- •1. Стеценко с.Г., Швець в.Г. Статистика населення: Підручник. – к.: Вища шк.., 1993, с. 331-349.
- •2. Демографічні дослідження. – к.: нан Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.
- •3. Демографічна статистика: Навч.-метод. Посібник для самост.Вивч. Дисц. - к.:кнеу, 2003,с.
- •23.1. Аналіз плідності
- •23.2. Таблиці плідності.
- •23.3. Аналіз продуктивності шлюбу за таблицями шлюбної плідності.
- •Контрольні питання
- •Література
- •24.1. Поняття відтворення населення та його показники.
- •24.2. Методика обчислення сумарних показників режиму відтворення населення.
- •24.3. Показники середньої довжини жіночого покоління, приросту населення і співіснування поколінь.
- •Контрольні питання
- •Література
- •1. Стеценко с.Г., Швець в.Г. Статистика населення: Підручник. – к.: Вища шк.., 1993, с. 377-385.
- •2. Демографічні дослідження. – к.: нан Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.
- •3. Демографічна статистика: Навч.-метод. Посібник для самост.Вивч. Дисц. - к.:кнеу, 2003,с. 79-88.
- •25.1. Моделі населення.
- •25.2. Стаціонарне населення.
- •25.3. Стабільне населення.
- •25.4. Теоретичні моделі населення.
- •Контрольні питання
- •Література
- •26.1. Суть і мета перспективних розрахунків населення.
- •26.2. Розрахунки населення з постійним режимом відтворення.
- •26.3. Розрахунки населення зі змінним режимом відтворення.
- •26.4. Перспективні розрахунки населення за динамічними моделями.
- •26.5. Перспективні розрахунки населення з урахуванням впливу міграції.
- •26.6. Ретроспективні розрахунки населення за статтю і віком у міжпереписні періоди.
- •Контрольні питання
- •Література
- •1. Демографічні дослідження. – к.: нан Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.
- •2. Демографічна статистика: Навч.-метод. Посібник для самост.Вивч. Дисц. - к.:кнеу, 2003,с. 95-108.
- •27.1. Суть імітаційного моделювання чисельності населення.
- •27..2. Застосування стандартної комп’ютерної моделі «Джемпродж» для моделювання чисельності та складу населення.
- •27.3. Комп'ютерна технологія використання «Джемпродж» .
- •Контрольні питання.
- •Література
- •28.1. Переписи населення. Організаційний план та програма перепису населення.
- •28.2. Поточний облік природного та механічного руху населення.
- •28.3. Вибіркове спостереження населення.
17.3. Стандартизація показників смертності як умова міжнародних порівнянь.
Значення спеціальних коефіцієнтів смертності залежать і від різної інтенсивності вимірання чоловіків та жінок, від їхнього вікового складу. Чоловіче населення, як правило, більш молоде, ніж жіноче. Для того, щоб порівняти чисті рівні смертності кожної групи, потрібно усунути вплив вікової структури, що здійснюється методом стандартизації. Стандартизація полягає в корегуванні базисного показника інтенсивності (смертності) на відповідний індекс фіксованого складу.
Існують кілька способів стандартизаціїю Найчастише застосовується прямий та побічний.
Прямий
спосіб —
в індексі фіксованого складу за базу
порівняння береться структура стандартного
населення
,
де
—
вікові
коефіцієнти
смертності
відповідно
досліджуваного та базисного (стандартного)
населення:
У
результаті скорочення дробу одержимо:
або
для
стандартного жіночого
населения
,
де
–
віковий
коефіцієнт
смертності
чоловічого
населення;
– частка
х-вікової
группи
жіночого
населения.
Побічний спосіб — в індексі фіксованого складу за базу порівняння береться досліджувана структура населення (чоловічого)
або
Стандартизирований
коефіцієнт смертності порівнюється
з фактичним
коефіцієнтом, взятим
за базу порівняння.
У
результаті
отримують
стандартизований
індекс
надмертності
,
який
оцінює
міру
«чистої»
розбіжності
інтенсивності
вимирання
порівнюваних
сукупностей
населення
(чоловічого
і
жіночого),
незалежно
від
їх
вікового
складу:
,який
у розгорнутому вигляді набуває вигляду:
за
прямого
способу
стандартизації
за побічного способу стандартизації
17.4. Смертність немовлят і материнська смертність.
Інтенсивність вимирання (дожиття) людей в окремих вікових групах різна. Є вікові групи, яким притаманний відносно вищий рівень смертності. Це особи старшого віку та немовлята.
Смертність дітей у віці до одного року визначають смертністю немовлят. Перинатальна смертність охоплює дітей, що померли після 28-го тижня вагітності та в перші 7 днів життя. Неонатальна смертність немовлят стосується дітей, що померли з моменту народження до 28-го дня життя. Дитина вважається мертвонародженою, якщо вагітність перейшла за 28 тиждень (це відрізняє мертвонародженість від викидень), і якщо після видалення з тіла матері плід не дихав, незважаючи на заходи оживлення. Показники мертвонародженості розглядають окремо від показників смертності немовлят.
Смертність
немовлят
- смертність дітей віком до одного року.
Винятковість цього показника полягає
у тому, що інтенсивність вимирання
немовлят значно вища, ніж у наступних
вікових групах через непристосованість
немовлят до зовнішніх умов, вплив
генетичних чинників тощо. Коефіцієнт
смертності немовлят має такоє особливості
розрахунку. Це пов'язано з тим, що частина
немовлят, померлих у поточному році,
народилась у попередньому календарному
році. Тому формула коефіцієнта
смертності немовлят набуває вигляду
(при інтенсивний
аналізі):
,
де Мо – кількість померлих дітей до 1 року в році спостереження;
N,N-1 – кількість живонароджених відповідно в поточному и попередньому календарному році;
α,β – частка померлих дітей серд народжених відповідно в кожному році.
Оскільки імовірність померти в році народження більша, то α>β, і залежно від співвідношення померлих немовлят у ранньому та пізньому періодах, набуває значень: α = 2/3, або α = 3/4. У сучасній структурі померлих немовлят України співвідношення таке: α = 4/5 (β = 1/5). Окремо визначається коефіцієнта смертності немовлят у межах статі.
Для оцінки рівня смертності немовлят використовується міжнародна шкала ООН.
Екстенсивний аналіз смертності немовлят охоплює методи: групування, відносних і середніх величин, аналізу варіації та сезонних коливань. При цьому аналізі смертність померлих немовлят групують за статтю й віком. Смерть хлопчиків вища, ніж смертність дівчаток, що є доказом біологічної природи частини чоловічої надсмертності. Померлих немовлят також групують за черговістю народжень. Смертність дітей у перших пологах нижча, ніж у других, у других, нижча, ніж у третіх. Групувальною ознакою може бути шлюбний стан або ж вік матері. Статистично підтверджено, що діти, народжені в шлюбі, мають нижчу смертність, ніж народжені поза шлюбом. Важливим аспектом є аналіз смертності немовлят за причинами смерті. Комбінаційне групування за віком і причинами смерті дало змогу статистично виявити таку закономірність: смертність від ендогенних причин зосереджується у неонатальній групі померлих і на першому тижні життя.
Визначається також материнська смертність - смертність жінок під час вагітності, пологів та в післяпологовий період (до 42 днів після пологів).
Показник материнської смертності розраховується відношенням кількості померлих жінок за рік унаслідок ускладнення вагітності, пологів і після пологового періоду до кількості живонароджених за рік, подається в розрахунку на 100 000 новонароджених.