Лекція №15. Методологічні засади демографічної статистики.

План

15.1. Предмет категоріі, методи  статистики населення. Її теоретичні основи.

15.2. Місце і роль статистики населення в системі статистичної й демографічної науки.

15.3. Сучасні Демографічні проблеми сучасного світу і завдання демографічної науки.

15.4. Закони населення. Демографічний перехід та демографічна революція.

Контрольні питання

1. Які демографічні процеси змінюють чисельність і склад населення?

2. В чому полягає статистична сутність методу демографічних таблиць?

3. Назвіть характерні ознаки сучасного типу відтворення населення.

4. Чи може спостерігатись депопуляція населення в країні з сучасним режимом відтворення?

5. Чисельність якого населення, реального чи умовного, реєструється під час перепису населення?

Література

 

1. Стеценко С.Г., Швець В.Г. Статистика населення: Підручник. – К.: Вища шк.., 1993, с. 3-25.       

2. Демографічні дослідження. – К.: НАН Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.

3. Демографічна статистика: Навч.-метод. посібник для самост.вивч. дисц. - К.:КНЕУ, 2003,с. 8-12                    

4.  Статистика: Підручник / С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна та ін. – 2-ге вид., перероб. І доп. – К.: КНЕУ, 2000, с.210-211.

5. В. М. Медков Демография/ Ученик – М. ИНФРА-М, 2004, с.6-22.

15.1. Предмет, категоріі, методи статистики населення. Її теоретичні основи.

Об'єктом вивчення статистики  нacелення є сукупнicть людей, що населяють певну територiю. Це може бути конкретний населений пункт (міcто чи село), кpaїнa, економiчний peгіон, континент i світ в цiлому.

Сукупностi людей притаманнi nрироднi й соцiально­економiчнi властивостi. Одиниця населення – людина - як частина природи та її продукт мае тaкi природнi риси, як стать, вік, а також тaкi властивостi, як можливiсть i прагнення мати дiтей, cмepтність тощо. ЯК член суспiльства людина набуває таких рис, як oсвітa, професiя, на­цiональнicть, соцiальна група, заняття тощо.

Завдяки сукупностi та поєднанню цих властивостей i рис (якостей) люди є головним елементом продуктив­них сил i нociєм виробничих вiдносин, що визначають спо­сiб виробництва матерiальних благ.

Брати участь у виробництвi матерiальних i духовних цiнностей людина може протягом працездатного перiоду життя, що, як правило, збiгається з статистично визначеними межами працездатного віку. Протягом  же всього життя - вiд народження до cмepтi - вона є споживачем цих благ. У кiнцевому пiдсумку саме особисте споживання є метою суспiльного виробництва. Людина є виробником i споживачем всього, що створюється в суспiльствi. Саме тому вона являє собою найбiльшу цiннicть.

Вивчення властивостей населення пiдлягає статистичному аналiзу i неможливе без нього, оскiльки попри всю унiкальнiсть кожної oкpeмoї людини, icнування населен­ня пiдпорядковуеться саме статистичиим закономiрнос­тям.

Бiографiя oкpeмoї людини iндивiдуальна, проте головні життєвi завдання можна узагальнити – людина, по-перше, вiдтворює себе в дiтях, продовжує рiд людський, по-друге, реалiзує свої здiбностi у npaцi, бере участь у створеннi та вiдтвореннi суспiльногo багатства.

Для досягнення цих цiлей людина бере шлюб, здобувае oсвіту,професiю, вибирає мiсце проживання, роботу тощо. Головнi події в життi окремої людини єдинi й неповторнi, але множина, велика кiлькiсть, безлiч людей у вci часи переживали подiбнi події, вирiшували схожi завдання будування власного життя. Найважливiшi події життi людини є моментами переходу з одного демографiчного стану в iнший, моментами змiни якостi, втрати колишнього i набуття нового стану i ознак, що його визначають.

Множиннicть таких подiй утворює головнi демографiчнi процеси розвитку населення, визначає його кiлькiсне i якiсне оновлення, набуття нових соцiальних та економiчних ознак. Цi процеси є масовими. Варiацiя окремих людських доль пiдпорядковується дії закону великих чисел i виявляеться в статистичних закономiрностях, тобто таких, якi можуть проявитися лише на основi великої кiлькостi спостережень, в яких узагальнюється варiацiя окремихбiографiй. Отже, закономiрностi розвитку населення є статистичними за своєю природою i можуть бути вiдкритi, вивченi, поясненi за допомогою статистичних методiв дослiдження, через статистичнi вимiрювання i кiлькiснi характеристики демографiчних явищ i процесiв.

Предмет статистики населеним становлять закономірності відтворення населення, що мешкає на певній території, за певний час, шляхом якісного аналізу кількісних характеристик. Як об'єкт дослідження населення має універсальну статистичну природу, оскільки е масовою сукупністю, в якій реалізується закон великих чисел та формуються процеси випадкового характеру. Наприклад, елемент випадковості притаманний шлюбності і розлу-чуваності, навіть смертності й народжуваності.

Теоретичною основою статистики населення є такі науки, як філософiя, особливо такі її галузi, як дiалектика, логіка, системний підхід i системний аналiз, а також теорія населення, економічна теорiя. Це дає змогу визначити положення людини у системi виробничих вiдносин i як елемент продуктивних сил, дає знання і розуміння дії головних законів населення.

Зв'язок з цими суспільними науками двоякий. Сycпільнi науки «пiдказують» демографiчнiй статистицi об'єкт дослiдження, проблеми, завдання, програму, наукову гіпотезу.

3алежно вiд попереднього статистичного аналiзу, теоретичного вивчення дослiджуваної проблеми висновки демографiчних статистичних дослiджень мають piзнe значення.

Iнколи вони носять лише iлюстративний характер, але мають здебiльшого доказову силу, пiдтверджуючи або спростовуючи висунуту наукову гiпотезу. Вони можуть i випереджати теоретичний аналiз, даючи, в свою чергу, теоретичним дисциплiнам нові ідеї на основі вiдкритих демографiчною статистикою фактiв i дослiджених нею закономiрностей.

Демографiчна статистика спирається на методи математики та загальноїlтеорії статистики. Щодо останньoї – вона вдвiчi молодша за статистику населення, ко-тра багато в чому посприяла її вiдокремленню, становленню, розвитку мeтoдiв, що нинi входять до арсеналу загальної теорії статистики. Пiонерська роль статистики населения вiдчуваєтъся i cъoгoдні, оскiльки багато її оригiнальних методів з успiхом використовують iншi статистнчнi дисциплiни, в тому числi і загальна теорiя статистики.

 

Основні категорії статистики населення — демографічна подія та демографічний процес. Демографічна подія — це подія, що відбувається з окремою людиною, проте впливає на зміну чи­сельності й складу всього населення, відтворення його поколінь. Демографічними подіями є факти народження, смерті, укладання шлюбу або його припинення. Сукупність таких подій формує відповідний демографічний процес.

Демографічний процес як процес руху населення може набувати однієї з трьох форм:

•  природного руху— процес, Ідо змінює чисельність та склад населення шляхом його оновлення (смертність та народжува­ність) або сприяє цій зміні (шлюбність та розлучуваність);

•  механічного руху — процес зміни чисельності, та складу на­селення за рахунок його територіального переміщення (урбаніза­ція, еміграція, імміграція);

•  соціального руху — процес зміни складу населення внаслідок його соціально-економічного та культурного розвитку (зникнення одних верств населення та поява інших).

Мета статистичного дослідження цих процесів полягає в оцінюванні їх обсягів, ступеня поширення та прояву, визначенні за­кономірностей розподілу, розвитку та взаємозв'язку. Для цього застосовується система статистичних методів, як: умовно поділяють на три групи":

•  методи екстенсивного аналізу, що визначають абсолютний розмір явищ та процесів, їх середній рівень, досліджують закономірності розподілу (структури та співвідношення, диференціації та концентрації), а також закономірності взаємозв'язку та розвитку;

•  методи інтенсивного аналізу, що оцінюють ступінь поширення та силу прояву демографічного процесу в певній сукупності населення. В основу їх покладено систему взаємопов'язаних відносних величин інтенсивності;

•  методи моделювання, що дають можливість прогнозувати розвиток демографічних процесів, а також робити перспективні розрахунки чисельності населення (метод демографічних таблиць,  метод умовного та реального поколінь тощо).

•  метод демографічних таблиць — побудова теоретичної моделі процесу відтворення населення на основі таблиць, що містять імовірнісні показники.

Прикладом таких таблиць можуть бути таблиці смертності (дожиття) : середньої очікуваної тривалості життя, таблиці шлюбності і розлучуваності, а також таблиці плідності. В основу цих таблиць покладено імовірнісні показники зміни демографічного стану, що ураховують реально існуючий режим вимирання населення, укладення шлюбів, порядок народження чергової дитини тошо.

У свою чергу, для побудови демографічних таблиць застосовують методи:

•  реального покоління — метод аналізу закономірностей відтворення одного покоління одночасно народжених людей протягом усього періоду їхнього існування;

•  умовного покоління — метод аналізу закономірностей відтворення різних поколінь, які одночасно існують на- певний мо­мент часу або за короткий проміжок часу.

Оскільки метод реального покоління потребує нагромадження даних про сукупність людей протягом їхнього столітнього існування, то практичне застосування цього методу в побудові демографічних таблиць досить ускладнюється, а їх результати втрачають свою актуальність. Як. правило, демографічні таблиці будуються методом умовного покоління. Отже, система зазначених методів дозволяє дослідити визначальні параметри населення та закономірності його розвитку.