Практична робота № 4

Тема. Продуктивність праці.(ІІ)

Мета:

• усвідомити роль продуктивності праці в підвищенні ефективності виробництва та зрозуміти залежність між продуктивністю та трудомісткістю праці,

• вивчити методи визначення продуктивності праці;

• навчитись розраховувати продуктивність та трудомісткість праці різними методами, їх зміну( індекси , темпи , рівень змін);

• виховати посидючість та точність у розрахунках

Мотивація:

«Навіть маленька практика варта великої теорії» ( з законів Мерфі)

Вид заняття: практичне.

Місце проведення: аудиторія.

Матеріально-технічне забезпечення:

Підручник (основний), методична розробка практичної роботи, методична розробка додатків до практичних робіт.

1. газета «Праця і зарплата» та інші періодичні видання.

Хід роботи:

І. Дати відповіді на запитання

1. Дайте визначення ефективності праці.

2. Яка різниця між поняттями “продуктивність” і “продуктивність праці”?

3. Обґрунтуйте значення зростання продуктивності праці для економіки

країни та добробуту населення.

4. Назвіть показники продуктивності праці, обґрунтуйте їх взаємозв’язок.

5. Визначте переваги та недоліки методів вимірювання продуктивності

праці.

6. Охарактеризуйте сфери застосування методів вимірювання

продуктивності праці.

7. Які чинники впливають на зростання продуктивності праці?

8. З чим пов’язані повільні темпи зростання продуктивності праці в Україні.

9. Охарактеризуйте резерви зростання продуктивності праці.

10. З якою метою на підприємствах розробляються та впроваджується

програми управління продуктивністю праці?

ІІІ. Опрацювати методичні вказівки до розв’язання задач

1. У деяких галузях промисловості, таких як швейна, поліграфічна,

продуктивність праці розраховують, використовуючи показник обсягу

нормативної вартості обробки (НВО). Для цього за кожним видом виробів визначають на певний період єдині й постійні нормативи витрат за такими статтями:

• заробітна плата основних виробничих робітників з відрахуваннями

на соціальне страхування (вартість витрат живої праці),

• цехові й загальнозаводські витрати.

Недоліки цього показника:

• не характеризує обсягу всієї виконаної роботи (повної вартості), собівартості виробленої продукції, новоствореної вартості,

• враховує не фактичну вартість обробки, а лише її нормативне значення.

2. Показник чистої продукції точно характеризує новостворену

продукцію, якщо продукція реалізується за ринковими цінами, проте в

сучасних умовах великий вплив чинять монопольні ціни, які змінюють

реальний вклад підприємства у створення нової вартості. Величина чистої

продукції розраховується як різниця між обсягом валової продукції і

витратами на сировину, матеріали, напівфабрикати, паливо, енергію,

амортизаційні відрахування (елементи уречевленої праці):

Чп = Qв-Мв, або Чп = 3п + Пр,

де Чп — обсяг чистої продукції;

Qв — обсяг валової продукції;

Мв —матеріальні витрати;

Зп — заробітна плата з нарахуваннями на соціальне страхування;

Пр — прибуток підприємства.

Ширше застосовується на підприємствах показник продуктивності

праці, розрахований на основі показника нормативно-чистої продукції.

3. Сутність нормативного методу визначення чистої продукції

полягає в тому, що на кожний вид продукції, котра випускається

підприємством, поряд з оптовою ціною встановлюється також норматив

чистої продукції. Обсяг нормативно-чистої продукції (НЧП) на підприємстві визначається множенням обсягу випуску кожного виду продукції в натуральному вимірнику (штук, кг тощо) на норматив і складанням одержаних результатів.

Нормативи чистої продукції мають бути стабільними, тому обсяги нормативно-чистої продукції порівнюються протягом певного періоду. Обсяг нормативно-чистої продукції розраховується так:

НЧП = ∑П х Нчп

де П — план випуску і-х виробів, шт.;

Нчп — норматив чистої продукції на і-й виріб, грн;

Норматив чистої продукції на виріб визначається:

Нчп = Звр (1 + Кз) + Пн

де Звр — заробітна плата основних виробничих робітників з

відрахуваннями на соціальне страхування, грн.;

Кз — коефіцієнт, який обчислюється як відношення суми заробітної

плати працівників, зайнятих обслуговуванням і управлінням виробництва, до суми заробітної плати основних виробничих робітників;

Пн — нормативний прибуток, грн.

Недоліки показника нормативно-чистої продукції ідентичні недолікам

показника чистої продукції.

ІV. Розв’язати самостійно задачі.

Задача 1

Розрахувати зростання продуктивності праці в умовно-нату­ральному вимірі на миловарному заводі, коли відомі дані про виробництво мила та відпрацьовані людино-дні :

Показник	Базисний період	Звітний період
Вироблено мила, т
Господарського	400	90
Туалетного	40	100
Мильної стружки	20	150
Відпрацьовано людино-днів	160	170

Коефіцієнти переведення в умовне мило: господарське — 1,0; туалетне — 1,8; мильна стружка — 2,2.

Задача 2

Визначити зростання продуктивності праці на взуттєвій фабриці в умовно-натуральному вимірі на основі даних табл. 2. Коефіцієнти переведення в умовні пари визначаються за плановою трудомісткістю. За одиницю береться трудомісткість пари «черевики робочі».

Вид виробу	Обсяг виробництва, тис. пар.		Затрати праці, тис. людино-днів
	Базисний період	Звітний період	Базисний період	Звітний період
Черевики робочі	100	112	200	218
Черевики шкіряні	400	350	840	725
Туфлі модельні	300	385	900	1150

Задача 3

У звітному періоді в цеху було установлено нове устаткування. Робітник на новому верстаті виробляє за годину 50 виробів, а в базисному періоді на старому верстаті виробіток дорівнював 40 виробів. Визначити індекс і процент зростання виробітку.

Задача 4