Державний вищий навчальний заклад

«Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

кафедра світової літератури

КУРСОВА РОБОТА

з історії польської літератури

на тему: Образ варшавського повстання у творчості М.Бялошевського

Студентки 4 курсу, групи ПМЛ-42

напряму підготовки (спеціальності)

6.020303 «Філологія»

спеціальності «Польська мова та література»

Щур Іванни Іванівни

Керівник к.філ.н, викл. Спатар І.М.

Національна шкала: ______________

Університетська шкала: ___________

Оцінка ECTS: ____

Члени комісії: _________ _____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

_________ _____________________

(підпис) ( прізвище та ініціали)

_________ _____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

м. Івано-Франківськ – 2013 рік

Зміст

І Розділ . Варшавське повстання та Мирон Бялошевські.

1.1. Образ Варшавського повстання в польській літературі.

1.2. Варшавське повстання та «Щоденник з варшавського повстання»

ІІ Розділ .Образність та символізм варшавського повстання у романі.

2.1. Образ міста і людей у романі «Щоденник з варшавського повстання»

2.2.Символізм у романі «Щоденник з варшавського повстання»

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Мирон Бялошевський з огляду на ознаки його творчості визнається як зачинатель авангардизму. Літературознавці приписують йому роль продовжувача традиції літературних футуристів, що діяли за часів міжвоєнного двадцятиліття. Дебют Бялошевського як поета мав місце в 1947 році у пресі (тоді надруковано його вірш «Chrystus powstania»). Натомість його перша поетична збірка «Obroty rzeczy», появилася після жовтневого перелому (1956). Бялошевський писав також прозу. Все життя займався театральною діяльністю. Був співтворцем студентського Театру на Тарчинській. Після його розпаду разом з декількома своїми приятелями створив відомий експериментальний Театр Особни. Вони ставили вистави вдома у Бялошевського. Творчість письменника цінувала сучасна йому літературна критика і він отримав Нагороду Міністра Культури і Мистецтва за «Щоденник з варшавського повстання».

Поетичні томи Бялошевського:

• «Obroty rzeczy»;

• «Rachunek zaściankowy»;

• «Mylne wzruszenia»;

• «Było i było»;

• «Odczepić się».

Вірші в згаданих вище збірках належать до створеної Бялошевським течії лінгвістичної поезії. «Лінгвізм» Бялошевського полягає, перш за все, в звертанні у бік поточної мови.

Характеризується відкликом до довколишної реальності і низької культури. Їх істота в мовному експерименті: написані колоквіальною мовою, поет зламує засади граматики і використовує фонетичну схожість окремих слів чи фразеологізмів. Завдяки цьому поезія передає хаос повсякдення і одночасно повсякдення підкорюється поетизації.

Поезію Бялошевського окреслюється назвою "реізм" (від лат. res – річ) – з огляду на уподобання поета до опису предметів і захоплення ними. Свідчить про це заголовок його першого тому - «Obroty rzeczy». Бялошевського називали “поетом непотребів”, оскільки темою своїх віршів робив звичайні предмети, заурядні, такі як ложка чи стілець. Важливіша однак ніж самий предмет є уява поета. Спочатку відособлює вона річ з її натурального оточення і звільнює від приписаної функції, а потім інтерпретує її як форму, яка може з'єднатися із зовсім іншими предметами, а через це закликати “натовпи” нових реальностей. Ліричний суб'єкт віршів Бялошевського звертається до в предметів так, немовби признавався віру в їх божественність. Не йдеться , однак, про сакралізацію, тобто звичайне висвітлення реальності. Літургійне і релігійне співвідношення Бялошевського свідчать про те, яким винятковим є для нього самий процес поетичної творчості.

Бялошевського, більше ніж готовий вірш ,цікавила сама реальність, в яку вступав як поет.

Бялошевський мав підозріле відношення до всілякої традиції, але автоматично не відкидав її . Найбільш цінував стилі і жанри давньої поезії, призначені для відтворення уголос, у формі співу або декламації. Твердив, що лише “голосна” поезія насправді діє на слухачів.

Елементарні правила поетики не дозволяють ліричного суб'єкта вірша ототожнювати з його автором, але в разі творів Бялошевського це дуже важко. Постійно чути в них голос, який належить поетові. Ось в «mironaczarni»  автор вірша грається своїм ім'ям і з іронією говорить про Мирона, який є «słów niepotrafem». А оскільки в той самий, дивуючий спосіб формулював думки в першій особі однини, авторську іронію належить протягнути на всі твори з циклу «leżenia». Гра власним зображенням поета - це одна з улюблених хваток Бялошевського.

Збірки з (короткими) прозаїчними творами це:

• «Donosy rzeczywistości»;

• «Szumy, zlepy, cięgi»;

• «Zawał».

Найважливіший прозаїчний твір:

• «Pamiętnik z powstania warszawskiego»

Істотним є те, що в творі образ повстання, попри опис його в простий спосіб, котрий відноситься до прозаїчної повсякденності, підкорився дегероїзації. Твір написаний поточною мовою.

На матеріалі цього твору й буде проводитись дослідження образу варшавського повстання.

Матеріалом дослідження послужить роман Мирона Бялошевського «Щоденник з варшавського повстання».

Актуальність теми зумовлена зображенням варшавського повстання безпосереднім свідком цих подій.

Обєкт дослідження образ варшавського повстання.

Предмет дослідження образ варшавського повстання у творчості Мирона Бялошевського.

Мета роботи - дослідити образ варшавського повстання у творчості М.Бялошевського.

Завдання:

- дослідити творчість Мирона Бялошевського;

-дослідити образ варшавського повстання у творчості Мирона Бялошевського.

Новизна роботи полягає у дослідженні образу варшавського повстання у творчості М.Бялошевського.

Метод дослідження: описовий.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, 2 розділів, які складаються з підпунктів, висновків, списку використаних джерел.

І розділ

1.1. Образ Варшавського повстання в польській літературі.

Тема варшавського повстання появилася спершу в літературі. Боротьбу і життя в Варшаві під час повстання описували :

Kazimierz Brandys – «Miasto niepokonane» (wyd. 1946);

Jan Dobraczyński –« W rozwalonym domu «(wyd. 1946);

Stanisław Podlewski –«Przemarsz przez piekło» (wyd. 1949);

Після жовтня 1956 року прибуло творів,котрі описували повстання, варто тут пригадати хоч би «Opowiadania różne» (1957) Jerzy Pytlakowsky, «Pejzaż dwukrotny»(1958) Lesław Bartelski, «Autoportret z rubinem»(1959) Zbigniew Florczak чи «Sława i chwała» (1962) Jarosław Iwaszkiewicz.

Roman Bratny – « Kolumbowie. Rocznik 20» (wyd. 1957);

Aleksander Kamiński – «Zośka i Parasol» (wyd. 1957);

Bronisław Troński – «Tędy przeszła śmierć» (wyd. 1957);

Miron Białoszewski – «Pamiętnik z powstania warszawskiego» (powst. 1967, wyd. 1970);

Wiktor Trościanko – «Wiek klęsk»  (wyd. 1971) ;

Aleksander Ścibor-Rylski – Pierścionek z końskiego włosia (wyd. 1991);

Leopold Buczkowski – Powstanie na Żoliborzu (powst. 1944, wyd. 2004);

Tomasz Łubieński – Ani tryumf, ani zgon (wyd. 2004);

Jarosław Marek Rymkiewicz – Kinderszenen (wyd. 2008);

Henryk Jerzy Chmielewski – Tytus, Romek i A’tomek w Powstaniu Warszawskim.

Stanisław Kopf- Sto dni Warszawy ;

Jan Kurdwanowski- Mrówka na szachownicy;

Jan Lechoń -Teatr na wyspie(wierssz);

Stanisław Likiernik- Diabelne szczęscie czy palec boży;

Adolf Rudnicki- Moja czarna broda;

Jacek Trznadel- Powstanie warszawskie. Hamlet w historii;

Jan Twardowski -Piosenka o powstaniu (wiersz);

Melchior Wańkowicz- Ziele na kraterze;

Kazimierz Wierzyński- O żołnierzu warszawskim; A więc stało się (wiersze);

Henryka Zarzycka-Dziakowska -Mój pamiętnik z Powstania Warszawskiego 

Jerzy Stefan Stawiński-Młodego warszawiaka  zapiski z urodzin

Kazimierz Brandys – Miasto niepokonane - це пронизлива повість про життя мешканців Варшави в 1939-1945 роках. Вересень 1939 року, перші бомбардування, перші облави, окупаційне повсякдення, повстання в гетто 1943 р. а також варшавське повстання 1944 р .

Stanisław Podlewski – Przemarsz przez piekło - це найбільш приголомшуючий своєю трагічною вимовою опис доблесного захисту Старого Міста в дні Варшавського Повстання.

Roman Bratny – Kolumbowie. Rocznik 20 – це перша післявоєнна книжка,що розповідає про молодих солдатів Армії Крайовей і їх щоденне життя, але також про те, як ішли на смерть під час Варшавського Повстання. Про двадцятилітніх, змушених в приймати важкі, нерідко трагічні рішення. І що погоджуються на боротьбу з німцями – спочатку спонтанно, пізніше в організований спосіб. Культова повість, яка дала назву всьому поколінню народжених поляків біля 1920 року.

Roman Bratny – Kolumbowie. Rocznik 20 - це повість, що складається з трьох томів. Кожен з них описує деякий етап в житті цих молодих людей. Саме другий том,під назвою «Śmierć po raz drugi», змамальовує образ варшавського повстання. Описує автентичні, важливі стратегічні моменти повстання, як напр. боротьбу за будівлю центрального телефонного управління на Жєлней, битви на Старим Мєшьчє, доблесний захист Жолібожа. Автор у цих важливих моментах розміщує головних героїв повісті, показує їх переживання від ентузіазму і запалу до відчаю і смертельної втоми. Зокрема приголомшуючим є образ проходу повстанців через канали. Повстання закінчується поразкою. Полягло багато солдатів і штатських. Головні герої уціліли. Автор вирішив залишити їх серед живих, щоб показати, в якій трагічній ситуації були молоді солдати Армії Крайовей після визволення.

Aleksander Kamiński – Zośka i Parasol – книжка про стосунки солдатів батальйонів, документів, листів, щоденників, консультації з матерями загиблих. Автор веде своїх героїв через повстанські барикади від Волі через Старувку ( стара частина міста) по Чернякув.

Bronisław Troński – Tędy przeszła śmierć - одна з найкращих книжок про повстанням, котра приносить автентичний образ днів драматичного вибуху жителів столиці. Повстанська дорога автора вела через місцевості,де велась найважча боротьба: Воля, Старе Місто, а по переходу каналами - Шрудмєшчє і Чернякув. Броніслав Тронскі описує без пафосу і зловживаного часто мучеництва - Варшавське Повстання, даючи свідчення про страждання, жертви і тих, що боролись.

Aleksander Ścibor-Rylski – Pierścionek z końskiego włosia - ІІ світова війна. Рік 1944. Жовтень. Останні дні варшавського повстання. Героєм роману є молодий курсант Мартин ,котрий відступає з руїн дому. Його ранять. Під час капітуляції його дівчина, Віска, потрапляє в один з тимчасових таборів для цивільного населення. Вони розділені. У німецькій лікарні під Варшавою доглядає за ним Яніна, санітарка його відділу. Майор Стеінерт, налагоджує контакт з Мартином і пропонує боротьбу з новим, радянським окупантом.

Тадеуш Древновскі: «Польська трагедія окреслена в "Pierścionku..." з винятковою логікою і безкомпромісністю, як бодай в жодному з польських творів, інтерпретуючих з прикордонною зоною війни і повоєння. Крім того - з винятковою силою юнацьких відчуттів. Повість написана в першій особі однини поберегла свіжість амбіцій присвят і кровопролитних змагань. Допитлива багатоголоса повість, що підноситься до високого рівня, моментами великим реалізмом, носить ознаку особистого і незабутнього переживання з часів юності».[8.14]

Leopold Buczkowski – Powstanie na Żoliborzu- газета,що безпосередньо звітує про події варшавського повстання. Обіймає записки від 1 серпня в 19 вересня.

Tomasz Łubieński – Ani tryumf, ani zgon - автор веде свою повість про варшавське повстання від святкування 60 річниці вибуху повстання в 2004 році (плакати, книжка Нормана Девіса "Повстання 44", відчинення Музею Варшавського Повстання). Описує боротьбу комуни з пам'яттю про повстання (критика головкомів, оспівування доблесті тих, що билися в першій лінії). Сильно акцентує також факт, що повстання було направлене політично проти PKWN і Червоної Армії, неузгоджене із західними союзниками. Поколінню молодих людей, що билось, бракувало зброї і амуніції, яку раніше вислано у відділи АК на сході. Додаючи до того фронтальні атаки беззбройних повстанців на бункери, розосередження сил і ресурсів, невідповідальних командувачів, поганий вибір години „В”, можна дійти до висновку, що Варшавське Повстання не пришвидшило кінця війни (мабуть навіть її подовжило).

може видаватися, що автор провину за поразку і жертви повстання (близько 200 тис. осіб з польської сторони) не звалює на безпосередніх винуватців, тобто німців (і побічно тих, які не допомогли, – росіян, англійців і американців), але винятково наполяків.

Jarosław Marek Rymkiewicz – Kinderszenen – спогади з дитинства автора (котре припало на роки німецької окупації) чергуються з описами трагічних подій варшавського повстання, творить особисту повість про людську долю. Мотивом, до котрого Римкевіч зокрема часто повертається в книжці, є події 13 серпня 1944 року, коли на вулиці Кілінського 1 вибухнув наповнений тротилом танк, вбиваючи зібраних навколо нього жителів варшавської Старувки . Навколо цієї події письменник пряде свої історичні роздуми.

Stanisław Kopf - Sto dni Warszawy - історія міста і людей між капітуляцією повстання 2 жовтня 1944 і визволенням 17 січня 1945.

Jan Kurdwanowski- Mrówka na szachownicy – книга виявляє приземну сторону варшавського повстання, балаган і абсурд. Мужність і страх, жах і настрій, відкрита боротьба і наповнені цивільним натовпом підвали, все це автор, солдат батальйону, Chrobry І, пережив на своєму бойовому шляху Волі, Старувкі, Шрудмєшчя і Чернякова літом 1944 року.

Melchior Wańkowicz -Ziele na kraterze - дія розігрується в декількох місцях - Варшава, Креси, Познаньські, Франція, Закопане, Америка. Розпочинається в 1919 році, а кінчається в день народжень внучки письменника - 29 грудня 1945 року. Це повість автобіографічна, така, що має форму репортажу - розповідає про події, в яких автор був учасником або свідком. Письменник вказує дії своєї сім'ї, народження і доростання доньок Христини і Марти. Пов'язує до ІІ Світової Війни і варшавського повстання.

Henryka Zarzycka-Dziakowska -Mój pamiętnik z Powstania Warszawskiego  - Відношення шістнадцятолітньої дівчини, санітарки легендарного батальйону Парасолька, котра день у день занотовує по декілька речень у ,вийнятому з розбитої крамничної вітрини, зошиті. Авторка пише про рани і переправи через канали, реєструє розгроми, зроблені у Варшаві німцями. Короткі примітки з днів повстання – від 1 серпня до 1 вересня . У книжці поміщено карту повстанської Варшави, архівні зйомки авторки ,а також фотографії рукопису щоденника.

Jerzy Stefan Stawiński- Młodego warszawiaka  zapiski z urodzin- описує долю молодого мешканця Варшави - Юрка ,який святкує свій сімнадцятий день народження. Це день 24 вересня 1938 року - цього дня розпочинаються події роману Ставінського. 24 вересня 1944 - п'ятдесят шостий день повстання на Мокотові і двадцять третій день народження Юрія. Автор презентує чотири роки і один день з життя Юрка, який святкує наступні свої дні народження. Перші припадають на довоєнний період, наступні три- це окупаційне пекло. У романі представлені почуття, які супроводжували молодих людей ,любов і страх, смерть і життя, щастя і недоля, які взаємно переплітаються.

До теми варшавського повстання звертали не тільки польські письменники,а також про цю історичну подію написав і британський історик Норман Девіс, назвавши свою книгу «Повстання 44» . Книжка написана в живому і емоційному стилі. Суперечливим є факт, що автор ужив англійських форм польських імен, місць, а навіть псевдонімів повстанців, щоб наблизити англомовного читача до реалій повстання.

Серед творів про варшавське повстання можна виділити твори про(з,що):

• стосунки свідків або учасників;

• опис повстання з перспективи солдата або штатського;

• батальні твори;

• вказують повстання як досвід дружби;

• представляє його як пригоду;

• показує повстання як апокаліпсис, пекло;

• оцінює повстання.