Тема 6. Організація та проведення рятувальних і

інших невідкладних робіт (РіІНР) на об'єктах

Прийоми і способи проведення РіІНР. Сили і засоби, які залучаються для їх проведення.

Проведення рятувальних робіт при ліквідації наслідків аварій на АЕС, в зонах радіаційного зараження та осередках хімічного ураження. Особливості аварійних робіт в районах стихійного лиха. Боротьба з пожежами. Особливості організації та проведення РіІНР на об'єктах нафтогазової промисловості. Ліквідація відкритих нафтових і газових фонтанів в осередках ураження.

Послідовність проведення заходів ЦО на об'єктах життєзабезпечення населення у НС. Ліквідація наслідків аварій з СДОР. Організація робіт для знезараження місцевості, споруд, техніки, одягу, засобів індивідуального захисту.

Види знезараження. Часткова і повна санітарна обробка людей.

7

Розділ 3. Індивідуальні завдання

Контрольна робота складається із двох теоретичних питань і однієї задачі (типові розрахунки).

Варіант завдань (табл. З.1.) вибирається за сумою двох останніх чисел номера залікової книжки студента (Напр.: № 970573 - варіант №10 - контрольні питання 11,29 і задача 3 варіант 1).

Таблиця 3.1.

Варіанти завдань

Варіант	№ питання	Задача (номер. варіант)
0	1,19	3. 3
1	2,20	4.2
2	3,21	2. 1
3	4,22	3.2 .
4	5,23	1.4
5	6, 24	1.3
6	7,25	4.3
7	8,26	5.1
8	9,27	2.2
9	10,28	5.4
10	11,29	3. 1
11	12, ЗО	4. 4
12	13,31	1.1
13	14,32	2.3
14	15,33	5.2
15	16,34	3.4
16	17,35	1.2
17	18,36	2.4
18	19,37	4. 1

А) Контрольні питання

1. Визначення та основні завдання Цивільної оборони в мирний та воєнний часи.

2. Організаційна структура ЦО об'єкта народного господарства.

3. Сили ЦО України.

4. Управління в системі цивільної оборони.

5. Система оповіщення і зв'язку цивільної оборони.

6. Засоби індивідуального захисту органів дихання.

7. Індивідуальні засоби захисту шкіри.

8. Медичні індивідуальні засоби.

9. Захист населення в умовах надзвичайних ситуацій.

10. Прогнозування обстановки в осередках враження техногенних надзвичайних ситуацій.

8

11. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки.

12. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки.

11. Прогнозування і оцінка наслідків можливих НС на вибухових та пожежонебезпечних об'єктах.

11. Оповіщення населення в надзвичайних ситуаціях.

15. Організація розвідки в інтересах ЦО.

16. Надзвичайні ситуації техногенного характеру. 17.Надзвичайні ситуації природного характеру.

18. Дії населення при стихійному лиху (землетрусі, повенях, лавинах і селях).

18. Основні сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) (характеристики, перша мед. допомога при отруєнні СДОР)

20. Зброя масового ураження, її дія на людей, будівлі, техніку.

21. Основні вражаючі фактори ядерного вибуху.

22. Прилади хімічної розвідки.

23. Прилади радіаційної розвідки.

24. Захист населення у НС мирного і воєнного часу.

25. Захисні споруди. Протирадіаційні укриття (ПРУ).

26. Організація і проведення розосередження та евакуації.

27. Режими радіаційного захисту населення.

28. Основи організації та ведення РіІНР.

29. Організація та ведення РіІНР в осередку ядерного ураження.

30. Організація та ведення РіІНР в осередку хімічного ураження.

31. Стійкість роботи промислових підприємств (об'єктів) в надзвичайних ситуаціях.

32. Вимоги до проектування й побудови промислових підприємств.

33. Оцінка стійкості роботи промислового підприємства.

34.Організація дослідження і оцінка інженерного захисту робітників і службовців.

35. Санітарна обробка людей, Проведення дезактивації, дегазації і дезинфекції.

З6.Невоєнізовані формування ЦО: призначення класифікація, порядок

комплектування та використання.

37.Прогнозування обстановки на об'єкті на випадок НС.

38.Вимоги до будівництва сховищ та протирадіаційних укрить.

б) Завдання для типових розрахунків

"Розрахунок дози опромінення людини"

Дози опромінення людини можуть розраховуватись за показниками дозиметричних приладів і за даними щільності забруднення території, де проживає людина.

Доза опромінення людини розраховується за формулою:

9

де Р - потужність експозиційної дози радіації, Р/год ; t - час перебування на зараженій місцевості, год; Косл. - коефіцієнт ослаблення (табл.3.2). Загальна доза опромінення розраховується за формулою

Д_заг=Д₁+Д₂+...+ Д_п,

де Д₁ - доза, яку отримує людина, з К_осл.1,; Д₂ - доза, яку отримує людина, з К_осл.2 і т.д.

В системі СІ експозиційна доза вимірюється в кулонах на кілограм (Кл/кг). 1 Кл/кг - 3,88-10³ Р, а потужність дози вимірюється в амперах на кілограм (А/кг), 1А/кг = 3,88-10³ Р/год.

Крім одиниць вимірювання експозиційної дози рентген, існують зіверт (Зв) і рад: 1 Зв= 100 рад = 87,3 Р,

Дані щільності радіоактивного забруднення місцевості в кюрі на квадратний кілометр (Кі/км²) треба звести до потужності експозиційної дози (рівня радіації), виходячи із співвідношення 1 Кі/км² = 0,0078 мрад/год.

Для визначення зон, в якій опинився об'єкт, рівні радіації перераховують до однієї години (Р₁) після ядерного вибуху. Перерахунок проводиться за формулою

Р1 = Р1 х k_t

де Р₁ - рівень радіації на одну годину після вибуху; Р t -рівень радіації через час t після вибуху; k_t - коефіцієнт перерахунку на час виміру Р_t.

Таблиця 3.2

Значення коефіцієнтів ослаблення дози радіації (К осл .)

Найменування укрить (розташування людей)

К осл.

Відкрите на місцевості Автомобілі, автобуси, тролейбуси Трамваї, трактори, поїзди Станції метро: - мало заглиблені - заглиблені, сховища Кам'яні (панельні, блочні) будинки: - одноповерхові - двоповерхові - триповерхові - чотириповерхові і так далі Підвалини кам'яних будинків Дерев'яні будинки: - одноповерхові - двоповерхові Підвалини дерев'яних будинків Промислові одноповерхові споруди Адміністративні одноповерхові споруди

1 2 3 50 500 10 15 20 25 … 100 2 8 20 7 6

10

Таблиця 3.3 Допустимі дози опромінення, які не призводять до променевої хвороби, бер

Найменування доз	Мирний час	Воєнний час
Одноразова	0,1	50
Багаторазова: - за місяць
	-	100
- за квартал	-_	200
- зарік	0,1	300
- протягом життя	7	-

Значення коефіцієнту k_t можна розрахувати за формулою: k_t = t^1,2 або вибрати значення із таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Коефіцієнт перерахунку потужностей доз опромінення

на будь-який час після вибуху

Час, що минув після вибуху (t), год.	kt	Відносний рівень радіації,%
1	1,0	100
1,5	1,63	72,0
2	2,3	43,5
2,5	3,0	35,2
3	3,7	27,0
3,5	4,5	23
4	5,3	19
4,5	6,08	16,7
5	6,9	14,5
6	8,6	11,6
7	10,3	9,7
8	12,1	8,2
9	13,9	7,15
10	15,8	6,3
11	17,7	5,6
12	19,7	5,05

Для визначення доз опромінювання використовують спрощену формулу

де Р_с - середній рівень радіації, який визначається як середнє арифметичне від суми рівнів радіації на різні моменти часу, тобто

11

Якщо тривалість опромінення невелика (декілька годин) або воно відбувається через добу і більше часу після вибуху, то Р_с визначається як півеума початкового (Рп) і кінцевого (Р_к) рівня радіації:

Задача № І (за показниками дозиметричних приладів)

Визначити дозу опромінення, яку людина отримає за один рік опромінення, якщо вона проживає на радіаційно забрудненій місцевості в Х_б будинку. Покази дозиметричного приладу щоденно при чотириразовому випромінюванні такі: в 6⁰⁰ - А мкрад/год; о 12⁰⁰ - Б мкрад/год; о 18^м - В мкрад/год; о 24⁰⁰ - Г мкрад/год.

Порядок розв'язання:

• визначити середнє значення потужності експозиційної дози;

• виходячи із власного розкладу дня, визначити дозу опромінення за добу;

• визначити дозу, яку людина отримає за рік;

• висновки.

Варіанти індивідуальних завдань наведено в табл.3.4.

Таблиця 3.4

№	х6	А	Б	В	Г
1	Дерев'яний	13	21	22	17
2	Панельний	21	24	17	20
3	Цегляний	18	20	23	16
4	Дерев'яний	24	32	21	20

Задача №2 (за даними щільності забруднення території)

Студент мешкає в зоні посиленого радіоекологічного контролю із щільністю забруднення фунту ізотопом цезію X Кі/км². Визначити дози опромінення за рік, якщо студент мешкає в У будинку.

Порядок розв'язання:

• визначити потужності експозиційної дози опромінення в місті;

• виходячи а власного розкладу дня, визначити дозу опромінення за добу;

• визначити дозу, яку людина отримає за рік;

• висновки.

Варіанти індивідуальних завдань наведено в табл.З.5.

Задача №3.

Визначити дозу опромінення, яку отримає особовий склад формування ЦО під час долання сліду радіоактивної хмари. Долання сліду починається через t години після ядерного вибуху на автомобілях із швидкістю руху V км/год. Довжина зараженої ділянки S км. Рівні радіації, заміри яких проведені через 2 год

12

після вибуху в 5 окремих пунктах маршруту складають: Р₁ рад/год; Р₂, рад/год; Р₃, рад/год; Р₄, рад/год; Р₅, рад/год.

Порядок розв'язання:

• визначити середній рівень радіації на маршруті через 1 год. після вибуху;

• визначити час руху по зараженій ділянці маршруту;

• визначити можливу дозу опромінення;

• висновки.

Варіанти індивідуальних завдань наведено в табл,3.6.

Таблиця 3.5

Варіанти індивідуальних завдань до задачі №2

№	У	X
1	Дерев'яний	6
2	Панельний	5,7
3	Цегляний	4,8
4	Дерев'яний	3,1

Таблиця 3.6

Варіанти індивідуальних завдань до задачі 3.

№	Р1	Р2	Рз	Р4	Р5	V	S	t
1	4	25	58	45	7	70	40	3
2	6	32	51	46	5	40	60	4
і	8	28	57	51	6	80	30	?
4	3	31	53	43	8	60	ЗО	3

"Оцінка хімічної обстановки"

Стійкість бойових токсичних хімічних речовин (БТХР) визначається відрізком часу, після закінчення якого формування ЦО і населення можуть знаходитися на місцевості, що була заражена, без засобів індивідуального захисту.

При визначенні стійкості отруйних речовин на місцевості необхідно врахувати тип речовин, швидкість вітру, температуру ґрунту і повітря, рельєф місцевості.

Розрахункові значення стійкості отруйних речовин наводяться в таблиці 3.7. Перебування людей на місцевості після часу, вказаного в таблиці, можливо тільки після проведення хімічної розвідки.

Втрати населення в осередку хімічного ураження залежать від типу БТХР, кількості людей, які перебувають в осередку ураження, ступеня (рівня) захищеності та своєчасного застосування протигазів.

Втрати людей в осередку хімічного ураження залежно від рівня захищеності наведені в табл. З.8.

13

Таблиця 3.7

Стійкість бойових токсичних хімічних речовин

Тип БТХР	Швидкіс ть вітру, м/с		Температура ґрунту, °С
		0	10	20	зо	40
Ві-ікс (Vx)	0 -8	17-20 діб	9-10 діб	4-5 діб	1,5 доби	1 доба
Зарін	До 2 2 - 8	28год 19 год.	13 год. 8 год.	6 год. 4 год.	Згод. 2 год.	1,5 год. 1 год.
Іприт	До 2 2-8		3-4 доби 1,5-2,5 доби	2,5 доби 1-1,5 доби	20-30 год. 11-20 год.	10-20 год. 6-10 год.

1. На місцевості без рослинності знайдене в таблиці значення стійкості необхідно помножити на 0,8.

2. Стійкість БТХР в лісі в 10 разів більше, ніж вказано в таблиці.

3. Стійкість заріну взимку - від 1 до 5 діб, Vx - понад 1 місяця.

Час перебування людей у 313 шкіри (ізолюючого типу) в осередках хімічного ураження буде залежати головним чином від температури навколишнього повітря і визначається за даними таблиці 3.9.

Таблиця 3.8.

Втрати людей в зонах хімічного ураження, %

Рівень захищеності	Втрати в районі		Втрати на відстані км
	застосування		5		10
	Смертельний і важкий ступінь	Легкий ступінь	Смертельний і важкий ступінь	Легкий ступінь	Легкий ступінь
Високий	10	ЗО	-	-	-
Середній	10-20	30-50	0-10	70-80	20
Слабкий	50-90	10-50	10-20	70-80	20

Примітка: рівень захищеності високий - люди добре підготовлені до застосування засобів індивідуального захисту (313) і розміщені в протирадіаційних укриттях (ПРУ); середній - задовільно підготовлені до застосування 313 і перебувають у закритих щілинах, виробничих приміщеннях і житлових будинках; слабкий -незадовільно підготовлені до застосування 313, знаходяться на відкритій місцевості або у відкритих щілинах.

14

Таблиця 3.9

Час перебування людей в засобах індивідуального захисту

Температура повітря, °С	Тривалість перебування, год.
30 і більше	0,3
25-29	0,5
20-24	0,8
15-19	2,0
15 і нижче	3,0 і більше

Задача №4.

По оборонному об'єкту, розташованому в місті, завдано хімічного удару із застосуванням БТХР - X. Рівень захищеності: людей - У. Швидкість вітру - V м/с, температура грунту - t °С. В районі об'єкта місцевість без рослинності. Визначити стійкість БТХР та втрати людей в осередку ураження та Z км зоні.

Порядок розв'язання:

1. Визначити стійкість БТХР.

2. Визначити можливі втрати людей в районі застосування хімічної зброї та заданій зоні.

3. Висновки.

Варіанти індивідуальних завдань наведено в табл.3.10.

Таблиця 3.10

Варіанти індивідуальних завдань до задачі 4.

№	X	У	V	t	Z
1	Ві-ікс	Високий	6	0	5
2	Зарін	Середній	0,5	20	10
3	Ві-ікс	Слабкий	4	40	10
4	Іприт	Середній	3	10	5

Зоною хімічного зараження називається територія, яка містить в собі район використання ХЗ та територію, над якою розповсюдилась хмара зараженого повітря з уражуючою концентрацією.

Осередком хімічного ураження (ОХУ) називається територія, у межах якої в результаті застосування хімічної зброї сталися масові ураження людей, тварин та рослин.

Глибиною поширення хмари зараженого повітря Г називається відстань від зовнішньої границі району застосування ХЗ до межі, де ще можливо ураження людей без засобів індивідуального захисту.

Площа зони хімічного зараження визначається за формулою

S₃=Г(L + l),км²,

де: L - величина розсіювання хмари зараженого повітря

L = 0,05 Г - при інверсії;

L = 0,1 Г - при конвекції;

L = 0,08 Г - при Ізотермії.

І5

Таблиця 3.11 Глибина поширення хмари зараженого повітря СДОР

на відкритій місцевості, км (ємкості не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)

Назва СДОР		Кількість СДОР в ємкостях, т
	5	10	25	50	75	100
Хлор, фосген	23	49	При інверсії 80 100		120	140
Аміак	3,5	4,5	6,5	9,5	12	15
Хлор, фосген	4,6	7	При ізотермії 11,5 16		19	21
Аміак	0,7	0,9	1,3	1,9	2,4	3
			При ковекції
Хлор, фосген	1	1,4	1,96	2,4	2,85	3,15
Аміак	0,21	0,27	0,39	0,5	0,62	0,66

Примітка: Для обвалованих ємкостей з СДОР глибина розповсюдження хмари зараженого повітря зменшується у 1,5 рази;

При швидкості вітру більше 1 м/с: приймаються поправочні коефіцієнти:

Ступінь вертикальної стійкості повітря		Швидкість вітру, м/с
	1	2	3	4	5	6
При інверсії	1	0,6	0,45	0,38	-	-
При ізотермії	1	0,71	0,55	0,5	0,45	0,41
При конвекції	1	0,7	0,62	0,55	-	-

Час підходу хмари СДОР до об'єкта визначається за формулою:

де R-відстань до об'єкта;

W - середня швидкість перенесення хмари зараженного повітря.(табл.3.12)

Таблиця 3.12 Середня швидкість переносу хмари, зараженої речовини, м/с

Швидкість вітру, м/с	Інверсія		Ізометрія		Конвекція
	R<10 км	R>10 км.	R<10 км	R>10 км	R<10 км	R>10 км
1	2	2,2	1,5	2	1,5	1,8
2	4	4,5	3	4	3	3,5
3	6	7	4,5	6	4,5	5
4	-	-	6	8	-	-
5	-	-	7,5	10	-	-
6	-	-	9	12	-	-

Примітка: Інверсія та конвекція при швидкості вітру більш 3 м/с спостерігається рідко.

16

Задача №5.

В результаті аварії на об'єкті, розташованому на відстані L км від населеного пункту, зруйнована ємкість із СДОР. Ємкість містила X т хімічної речовини У. Визначити площу зони зараження та час підходу хмари зараженого повітря до населеного пункту.

Порядок розв'язання:

1. Визначити глибину поширення зараженого повітря.

2. Обчислити площу зони зараження.

3. Визначити час підходу хмари зараженого повітря до населеного пункту.

4. Висновки.

Варіанти індивідуальних завдань наведено в табл.3.13.

Таблиця 3.13

Варіанти індивідуальних завдань до задачі 5.

№	L, км	Х,т	У	Ступінь вертикальної стійкості повітря	Швидкість вітру, м/с
1	7,5	75	Хлор	Інверсія	5
2	12	10	Аміак	Конвекція	2
3	30	25	Фосген	Ізотермія	3
4	3	50	Аміак	Ізотермія	4

Рекомендована література.

1. Закон України "Про Цивільну оборону". - К.: 1997.-24 с .

2. А.І.Губський. Цивільна оборона. Підручник для вищих навчальних закладів. К.: Міністерство освіти, 1995,216 с

3. Г.П.Демиденко. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник.К.: «Вища школа», 1989, 267 с

4. Цивільна оборона. Навчальний посібник для керівників занять з цивільної оборони. Івано-Франківськ, 1996.