- •Тема 1. Промислово розвинуті країни світу
- •Тема 2. Національно-визвольна боротьба народів світу
- •Тема 3. Передумови виникнення Першої світової війни. Війна та її наслідки
- •Тема 4. Повоєнне облаштування світу. Версальсько-Вашингтонська система договорів
- •Тема 5. Період стабілізації в країнах Західної Європи та сша в 20-30-х рр. Хх ст.
- •Тема 6. Росія – срср у 1917-1939 рр.
- •Тема 7. Країни Центральної та Східної Європи в 20-30-х рр.
- •Тема 8. Сутність авторитаризму та тоталітаризму
- •Тема 9. Країни Азії, Африки та Латинської Америки в перші десятиріччя хх ст.
- •Тема 10. Міжнародні відносини 1930-х рр. Назрівання Другої світової війни
- •Тема 11. Розвиток культури у перші десятиріччя
- •11 Клас
- •Тема 1. Друга світова війна. Військові події на території срср (Велика Вітчизняна війна)
- •Тема 2. Світ після Другої світової війни
- •Тема 3. Сша та Канада у 1945 – на початку ххі ст.
- •Тема 4. Країни Західної Європи в 1945 – на початку ххі ст.
- •Тема 5. Срср. Нові незалежні держави
- •Тема 6. Країни Центральної та Східної Європи в 1945 – на початку ххі ст.
- •Тема 7. Розвиток провідних країн Латинської Америки в 1945 – початку ххі ст.
- •Тема 8. Країни Азії та Африки в 1945 – на початку ххі ст.
- •Тема 9. Міжнародні відносини у другій половині
- •Тема 10. Розвиток культури (1945 – початок ххі ст. )
- •Тема 11. Світ на початку ххі ст.
- •Список використаної літератури та джерел
Тема 2. Національно-визвольна боротьба народів світу
Латифундизм (лат. latifundium , від latus - широкий і fundus – земля, маєток) – система землеволодіння, основу якої складають великі поміщицькі землеволодіння – латифундії; засилля латифундій в економіці слаборозвинутих країн Латинської Америки.
Національно-визвольний рух - масова боротьба представників різних станів за релігійну, соціальну і політичну свободу всього народу; рух, спрямований на знищення іноземного панування та завоювання національної незалежності, ліквідація національно-колоніального гніту те експлуатації, забезпечення права нації на самовизначення, створення національної держави.
Традиційне суспільство – суспільство, яке регулюється традиціями. Збереження традицій є в ньому більш високою цінністю, ніж розвиток. Для такого суспільства характерні: переважання аграрного господарства, стала соціальна структура, становий устрій, низька мобільність (рухливість, здатність швидко пересуватися або змінюватися, діяти), високі смертність і народжуваність, невисока тривалість життя. Людина такого суспільства сприймає світ і усталений порядок як щось незмінно-цілісне, священне, що не підлягає змінам. Місце людини в суспільстві, її права та обов’язки (статус) визначаються традицією (як правило – за правом народження). У традиційному суспільстві переважає колективізм і колективні інтереси, індивідуалізм і приватні інтереси не заохочуються, тому що свобода індивідуальних дій може призводити до порушення усталеного порядку. Найбільше цінуються не дії людини, а те місце, яке вона посідає в ієрархії.
Тема 3. Передумови виникнення Першої світової війни. Війна та її наслідки
Анексія (від лат. annexio – приєднання) – це протиправне приєднання (насильницьке загарбання) державою всієї або частини території іншої держави або народу і включення її до свого складу. Анексія є грубим порушенням міжнародного права.
Військово-політичний союз – закріплене відповідним міжнародним договором об'єднання держав, статутні документи якого передбачають спільні дії військового характеру, зокрема для підтримання міжнародного миру і приборкування актів агресії проти його членів.
Гонка озброєнь – 1) політичне протистояння двох або декількох держав (а частіше – цілих військових блоків) за перевагу в області збройних сил. Під час такого протистояння кожна зі сторін накопичує величезні запаси зброї, намагаючись встановити паритет з супротивником або обігнати його; 2) процес прискореного накопичення запасів зброї та військової техніки, їх удосконалення на базі мілітаризованої економіки і широкого використання у військових цілях наукових і технічних досягнень.
Контрибуція (від лат. contribuo – збираю, стягую) – примусові післявоєнні платежі, які сплачує держава, що зазнала поразки у війні, державам-переможницям; примусові грошові чи натуральні стягнення з населення, які проводять війська однієї з воюючих країн на захопленій території противника.
Мілітаризм (фр.militarisme, від лат. militaris - військовий) – державна ідеологія, спрямована на виправдання політики всесвітнього нарощування військової могутності держави і яка водночас допускає використання військової сили при розв’язанні міжнародних і внутрішніх конфліктів. Мілітаризму притаманна гонка озброєнь, збільшення воєнних бюджетів, нарощування військової присутності за кордоном, утворення агресивних військово-політичних блоків, посилення впливу військово-промислового комплексу в економіці країни та її внутрішній і зовнішній політиці.
Репарація (від лат. reparatio – відновлення, оновлення) – вид матеріальної міжнародно-правової відповідальності, що полягає у відшкодуванні збитків від агресії державою, що скоїла агресію, державі, що зазнала нападу.
Шовінізм (фр.chauvinisme, в англ. версії - джингоїзм) – один з різновидів націоналізму, пропаганда національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої нації, поширення ідей національної переваги, розпалювання національної ворожнечі й ненависті. Термін походить від прізвища новобранця Ніколи Шовена – героя комедії братів Коньярів «Триколірна кокарда» відомого своїм нелюдським ставленням до завойованого арабського населення.
