Тема 2. Національно-визвольна боротьба народів світу

Латифундизм (лат. latifundium , від latus - широкий і fundus – земля, маєток) – система землеволодіння, основу якої складають великі поміщицькі землеволодіння – латифундії; засилля латифундій в економіці слаборозвинутих країн Латинської Америки.

Національно-визвольний рух - масова боротьба представників різних станів за релігійну, соціальну і політичну свободу всього народу; рух, спрямований на знищення іноземного панування та завоювання національної незалежності, ліквідація національно-колоніального гніту те експлуатації, забезпечення права нації на самовизначення, створення національної держави.

Традиційне суспільство – суспільство, яке регулюється традиціями. Збереження традицій є в ньому більш високою цінністю, ніж розвиток. Для такого суспільства характерні: переважання аграрного господарства, стала соціальна структура, становий устрій, низька мобільність (рухливість, здатність швидко пересуватися або змінюватися, діяти), високі смертність і народжуваність, невисока тривалість життя. Людина такого суспільства сприймає світ і усталений порядок як щось незмінно-цілісне, священне, що не підлягає змінам. Місце людини в суспільстві, її права та обов’язки (статус) визначаються традицією (як правило – за правом народження). У традиційному суспільстві переважає колективізм і колективні інтереси, індивідуалізм і приватні інтереси не заохочуються, тому що свобода індивідуальних дій може призводити до порушення усталеного порядку. Найбільше цінуються не дії людини, а те місце, яке вона посідає в ієрархії.

Тема 3. Передумови виникнення Першої світової війни. Війна та її наслідки

Анексія (від лат. annexio – приєднання) – це протиправне приєднання (насильницьке загарбання) державою всієї або частини території іншої держави або народу і включення її до свого складу. Анексія є грубим порушенням міжнародного права.

Військово-політичний союз – закріплене відповідним міжнародним договором об'єднання держав, статутні документи якого передбачають спільні дії військового характеру, зокрема для підтримання міжнародного миру і приборкування актів агресії проти його членів.

Гонка озброєнь – 1) політичне протистояння двох або декількох держав (а частіше – цілих військових блоків) за перевагу в області збройних сил. Під час такого протистояння кожна зі сторін накопичує величезні запаси зброї, намагаючись встановити паритет з супротивником або обігнати його; 2) процес прискореного накопичення запасів зброї та військової техніки, їх удосконалення на базі мілітаризованої економіки і широкого використання у військових цілях наукових і технічних досягнень.

Контрибуція (від лат. contribuo – збираю, стягую) – примусові післявоєнні платежі, які сплачує держава, що зазнала поразки у війні, державам-переможницям; примусові грошові чи натуральні стягнення з населення, які проводять війська однієї з воюючих країн на захопленій території противника.

Мілітаризм (фр.militarisme, від лат. militaris - військовий) – державна ідеологія, спрямована на виправдання політики всесвітнього нарощування військової могутності держави і яка водночас допускає використання військової сили при розв’язанні міжнародних і внутрішніх конфліктів. Мілітаризму притаманна гонка озброєнь, збільшення воєнних бюджетів, нарощування військової присутності за кордоном, утворення агресивних військово-політичних блоків, посилення впливу військово-промислового комплексу в економіці країни та її внутрішній і зовнішній політиці.

Репарація (від лат. reparatio – відновлення, оновлення) – вид матеріальної міжнародно-правової відповідальності, що полягає у відшкодуванні збитків від агресії державою, що скоїла агресію, державі, що зазнала нападу.

Шовінізм (фр.chauvinisme, в англ. версії - джингоїзм) – один з різновидів націоналізму, пропаганда національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої нації, поширення ідей національної переваги, розпалювання національної ворожнечі й ненависті. Термін походить від прізвища новобранця Ніколи Шовена – героя комедії братів Коньярів «Триколірна кокарда» відомого своїм нелюдським ставленням до завойованого арабського населення.