- •Опорний конспект лекцій з дисципліни «Фінансова санація»
- •Тема 1 Генетика підприємства та його діагностика
- •Економічна сутність генетики підприємства
- •2.Поняття фінансової кризи підприємства
- •3.Діагностика, принципи та політика управління кризовим станом підприємства
- •1) Визначення об'єктів спостереження "кризового поля", що реалізує загрозу банкрутства підприємства.
- •Формування системи індикаторів оцінювання загрози банкрутства підприємства.
- •Аналіз окремих сторін кризового фінансового розвитку підприємства, здійснюваний стандартними методами.
- •Двофакторна модель оцінювання ймовірності банкрутства.
- •Оцінювання ймовірності банкрутства на основі z-рахунка Альтмана.
- •Модель Фулмера.
- •Модель Спрінгейта.
- •Тема 2 фінансова санація підприємства
- •Економічна сутність санації підприємства
- •3. Санаційні заходи соціального характеру.
- •2. Менеджмент фінансової санації підприємства
- •3.Прийняття рішення про проведення фінансової санації підприємств
- •4.Класична модель фінансової санації
- •Тема 3 санаційний контролінг
- •Сутність, завдання та види контролінгу
- •Функції та види контролінгу
- •Формування інформаційних каналів та інформаційного забезпечення підприємства.
- •Координація планів і діяльності.
- •Стратегічне й оперативне планування.
- •Контроль, ревізія і внутрішній аудит.
- •Методологічне забезпечення і внутрішній консалтинг.
- •Методи контролінгу
- •4. Розробка плану санації
- •Тема 4 санаційний аудит
- •Сутність та основні завдання санаційного аудиту
- •Санаційна спроможність підприємства
- •Методи та програма санаційного аудиту
- •Порядок проведення санаційного аудиту
- •Джерела:
- •Оперативний стан підприємства:
- •Стратегічний стан:
- •5. Акт аудиторської перевірки
- •Тема 5 санація балансу
- •Власний капітал, його функції та складники
- •Збитки підприємства та джерела їх покриття
- •Економічний зміст санації балансу та призначення санаційного прибутку
- •Завдання та основні передумови зменшення статутного фонду підприємства
- •Методи зменшення статутного фонду
- •Деномінація та конверсія акцій
- •Санація викупом акцій (придбання часток) у власників
- •Тема 6 Внутрішні джерела фінансової санації підприємства
- •1. Поняття та класифікація внутрішніх джерел фінансової стабілізації
- •2. Збільшення вхідних грошових потоків
- •2.1. Збільшення виручки від реалізації
- •2.2. Реструктуризація активів
- •Мобілізація прихованих резервів.
- •3. Зменшення вихідних грошових потоків
- •3.1. Зниження собівартості продукції
- •Класифікація виробничих витрат
- •1. Зміна обсягів виробництва.
- •2. Зміна структури (номенклатури та асортименту) продукції.
- •3. Зміна технічного рівня виробництва.
- •3.2. Згортання інвестицій та зменшення витрат, які не належать до собівартості продукції
- •1. Строк окупності інвестицій.
- •2. Можливість використання лізингу замість вкладання коштів у реальні інвестиції.
- •3. Обсяг уже здійснених інвестицій та можливість реалізації об’єктів незавершених капіталовкладень.
- •Тема 7 зовнішні джерела фінансової санації підприємства
- •Фінансування санації за рахунок акціонерного (пайового) капіталу
- •Основні цілі та порядок збільшення статутного фонду
- •Методи та джерела збільшення статутного фонду
- •1. Збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості.
- •2. Збільшення номінальної вартості корпоративних прав.
- •Альтернативна санація
- •Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
- •Трансформація боргу у власність
- •Пролонгація та списання заборгованості
- •Санаційні кредити
- •3. Фінансова участь персоналу в санації підприємства
- •Тема 8 Реструктуризація підприємства
- •1. Сутність та форми реструктуризації підприємства
- •2. Фінансовий механізм реорганізації підприємств
- •2.1. Форми та загальні передумови реорганізації
- •2.2. Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємств (злиття, приєднання, поглинання)
- •Ефект синергізму.
- •Баланс ат «у», тис. Грн., до реорганізації
- •Обчислення приросту статутного фонду ат «у»
- •2.3. Реорганізація підприємств, спрямована на їх розукрупнення (поділ, виділення)
- •2.4. Перетворення, як окремий випадок реорганізації підприємств
- •3. Передавальний та розподільний баланси.
- •Тема 9 Державна фінансова підтримка санації підприємств
- •Тема 10 Оцінювання вартості майна підприємства
- •Навчально-методичні матеріали з дисципліни
- •1. Навчальна та довідкова література
- •2. Нормативна та інструктивна література
- •Навчальне видання
Тема 2 фінансова санація підприємства
Економічна сутність санації підприємства
Менеджмент фінансової санації підприємства
Прийняття рішення про проведення фінансової санації підприємств
Класична модель фінансової санації
Економічна сутність санації підприємства
Найдієвішим засобом запобігання банкрутству підприємства є фінансова санація.
Термін "санація" походить від латинського "sanare" - оздоровлення або видужання.
Економічний словник трактує це поняття як систему заходів, що здійснюються для запобігання банкрутству промислових, торгових, банківських монополій. Санація може відбуватися:
шляхом об'єднання підприємства, яке перебуває на межі банкрутства з потужнішою компанією;
за допомогою випуску нових акцій або облігацій для мобілізації грошового капіталу;
збільшення банківських кредитів і надання урядових субсидій;
перетворення короткострокової заборгованості в довгострокову;
повної або часткової купівлі державою акцій підприємства, що перебуває на межі банкрутства.
І. А. Бланк із санацією ототожнюють лише заходи щодо залучення зовнішньої фінансової допомоги, які спрямовані на запобігання оголошенню підприємства-боржника банкрутом та його ліквідації. З цим не можна погодитись, оскільки невід'ємною складовою частиною процесу оздоровлення будь-якого підприємства є мобілізація внутрішніх фінансових резервів.
Відомий фахівець у галузі банкрутства М. І. Тітов у монографії, присвяченій матеріально-правовим та процесуальним аспектам банкрутства, пропонує таке законодавче визначення санації: санація - це оздоровлення неспроможного боржника, надання йому фінансової допомоги з боку власника майна, кредиторів та інших юридичних і фізичних осіб (у тому числі зарубіжних), спрямованої на підтримку діяльності боржника і запобігання його банкрутству.
Згідно із Законом України "Про банкрутство" від 1992 р., під санацією розуміють задоволення вимог кредиторів і виконання зобов'язань перед бюджетом та іншими державними цільовими фондами, у тому числі перед кредитором, який добровільно переймає на себе задоволення зазначених вимог і виконання відповідних зобов'язань.
Закон "Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом", прийнятий у 1999 році, розмежовує поняття "санація" і "досудова санація":
санація розглядається як система заходів, передбачених процедурою справи про банкрутство з метою запобігання ліквідації боржника і спрямованих на оздоровлення його фінансового стану, а також на задоволення в повному обсязі чи частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації боргів і капіталу і (чи) зміною організаційної та виробничої структури боржника.
досудова санація - система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, здійснюваних власником майна боржника, інвестором, з метою запобігання його ліквідації шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів у межах чинного законодавства до початку справи про банкрутство.
Своє тлумачення поняття "санація" має і Національний банк України: режим фінансової санації - це система не примусових і примусових заходів, спрямованих на збільшення обсягів капіталу до необхідного рівня протягом певного періоду з метою відновлення ліквідності й платоспроможності, усунення порушень, які призвели комерційний банк до збиткової діяльності чи скрутного фінансового стану, а також наслідків цих порушень.
У Законі України "Про страхування" ми знаходимо також "оригінальне" тлумачення терміна "санація". Відповідно до цього Закону, примусова санація страхової компанії передбачає:
проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності страхувальника, у тому числі обов'язкової аудиторської перевірки;
встановлення заборони на вільне користування майном страхувальника і переймання страхових зобов'язань без дозволу Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю;
встановлення обов'язкового для виконання графіка здійснення розрахунків зі страхувальниками;
прийняття рішення про ліквідацію чи реорганізацію страхувальника.
Однак найбільш повним можна вважати визначення, яке дали відомі зарубіжні економісти М. Здравомислов, Б. Бекенферд та М. Гелінг - провідні спеціалісти з питань виведення підприємств з фінансової кризи:
санація - це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових і соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості, конкурентоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді. Або санація - це сукупність усіх можливих заходів, що здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення.
Джерелами фінансування санації можуть бути кошти, залучені на умовах позики чи на умовах власності; на поворотній чи безповоротній основі.
Метою фінансової санації є покриття поточних збитків і усунення причин їх виникнення, поновлення чи збереження ліквідності та платоспроможності підприємств, скорочення усіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.
Типи санаційних заходів:
1. Санаційні заходи організаційно-правового характеру спрямовані на вдосконалення організаційної структури підприємства, організаційно правових форм бізнесу, підвищення якості менеджменту, звільнення підприємства від непродуктивних виробничих структур, поліпшення виробничих відносин між членами трудового колективу і т. ін.
У цьому контексті розрізняють два види санації:
- санація зі збереженням існуючого юридичного статусу підприємства-боржника.
- санація зі зміною організаційно-правової форми та юридичного статусу підприємства (реорганізація).
2. Виробничо-технічні санаційні заходи пов'язані, насамперед, із модернізацією й відновленням виробничих фондів, із зменшенням простоїв і підвищенням ритмічності виробництва, скороченням технологічного часу, поліпшенням якості продукції та зниженням її собівартості, удосконаленням асортименту продукції, що випускається, пошуком і мобілізацією санаційних резервів у сфері виробництва.