
- •1 Державне регулювання дія-ті під-ств на сучасному етапі
- •2 Поняття галузевої спеціалізації
- •3 Поняття галузевої інфраструктури
- •6.Поняття системи галузевого менеджменту
- •7.Зарубіжний досвід галузевої спеціалізації
- •8.Особливості галузевої спеціалізації в Україні
- •9.Галузева спеціалізація Івано-Франківської області
- •10.Пріоритетні напрями розвитку Івано-Франківської області Промисловість
- •Паливно-енергетичний комплекс
- •Машинобудування
- •Будівельний комплекс регіону
- •Агропромисловий комплекс
- •Транспорт
- •Зовнішньоекономічна діяльність
- •Розвиток соціальної сфери
- •Екологічна ситуація
- •11.Основні методи регулювання галузевих пропорцій
- •12.Економічні методи регулювання галузевої спеціалізації
- •13. Організаційні методи регулювання галузевої спеціалізації.
- •Основні типи структур підтримки галузевого підприємства.
- •15. Бізнес – центри, як осередки підтримки галузевого підприємства.
- •16. Бізнес – інкубатори, як осередки підтримки галузевого підприємства.
- •17. Технопарки, як осередки підтримки галузевого підприємства.
- •18. Кластери, як осередки підтримки галузевого підприємства.
- •19.Зарубіжний досвід стоврення технополісів та наукоградів
- •20.Нові фори підтримки галузевого підприємництва
- •21.Сутність маркетингу територій і мета його застосування
- •22.Переваги і недоліки практичного застосування маркетингу територій
- •23.Основні інструменти маркетингу територій
- •24.Зміст процесу планування при застосуванні маркетингу територій
- •25. Необхідність застосування маркетингу територій .Цільові аудиторії маркетингу територій
- •26. Оптова торгівля та її види
- •27. Доцільність наявності підприємств оптової торгівлі
- •28. Основні та додаткові послуги, що надаються підприємствами оптової торгівлі
- •29. Комерційні функції підприємств оптової торгівлі
- •30.Технологічні та виробничі функції підприємств оптової торгівлі
- •31 Основні переваги, які отримують виробники від співпраці з підприємствами оптової торгівлі
- •32 Основні переваги, які отримують підприємства роздрібної торгівлі від співпраці з підприємствами оптової торгівлі
- •33 Основні стратегії підприємств оптової торгівлі
- •34 Комерційні рішення підприємств оптової торгівлі
- •6. Організація з'їздів, конференцій, нарад дистриб'юторів та інших посередників.
- •7. Безкоштовне навчання персоналу посередників.
- •35 Основні фактори, що впливають на розвиток оптової торгівлі
- •36 Особливості розвитку оптової торгівлі в Україні
- •38.Франчайзинг як форма організації підприємництва
- •39 Учасники фрайчайзингової угоди, їхні обовязки.
- •40 Основні платежі за договором франчайзингу
- •41 Основні види фрайчайзингу
- •43.Суть виробничого франчайзингу
- •44. Суть ділового франчайзингу
- •45. Основні моделі франчайзингу
- •46. Суть класичного франчайзингу
- •47. Суть регіонального франчайзингу
- •48. Суть субфранчайзингу
- •49. Суть розвинутого франчайзингу
- •50. Переваги франчайзингу для фрайчайзера
- •51. Перевага франчайзингу для фрайчайзі
- •52. Недоліки франчайзингу для фрайчайзера
- •53. Недоліки фрайчайз для фрайчайзі
- •54Розвиток франчайзингу в Україні
- •55Організація та управління у сфері туризму
- •56Фактори що впливають на розвиток туристичної діяльності
40 Основні платежі за договором франчайзингу
Усі відрахування (платежі) франчайзі франчайзеру можна поділити на:
1 Початковий внесок. Це плата за франшизу. Стягується з власних або позичкових коштів франчайзі і вноситься здебільшого до початку випуску і реалізації продукції або послуг за договором франчайзингу.
Розмір початкового внеску, як правило, відповідає початковим витратам на організацію франчайзингу і зазвичай враховує такі управлінськіпослуги, які надаються франчайзером франчаизі під час покупки фран-шизи:
оцінка у підборі транспортних засобів, фінансування або їх лізинг;
комплекс предметів корпоративної ідентифікації; а паблік рілейшн та відносини з пресою;
навчання персоналу;
керівництво по управлінню, навчальні матеріали і посібники;
команда підтримки для "запуску" бізнесу;
фінансова угода з банком;
технічна і правова підтримка.
Розмір початкового внеску (франшиза) залежить від технології виробництва або надання послуг, часу існування франчайзера, його репутації та інтересів, місцевості, де буде працювати франчаизі (у столиці або провінціальному містечку), конкретної ситуації.
2 Періодичні відрахування — роялті. Роялті встановлюється у відсотках до обсягу виручки (продажу) або прибутку. Це поточні платежі відповідно до умов договору і включаються до собівартості виробництва робіт або надання послуг.
Розмір роялті має бути встановлений на такому рівні, щоб франчаизі не працював собі у збиток, але водночас не заспокоювався на досягнутому, досягаючи певного результату. Величина роялті залежить від популярності франчайзера. Найбільш висока ставка у компанії "Макдо-нальдс". Але компанія вважає, що така ставка виправдана, оскільки важко знайти людину, що не знала б "Макдональдс".
Джерелами доходу франчайзера зазвичай є:
дохід від торгових точок, що належать компанії;
націнка на першу поставку матеріалів, сировини;
початковий внесок;
премія за підбір приміщення, обладнання;
дохід від орендних платежів;
дохід від лізингу обладнання (транспортних засобів);
відсотки за кредити;
маркетинговий внесок, включаючи витрати на рекламу, стимулювання збуту і підтримку торгової марки;
роялті у формі відсотка від продаж франчаизі, або відсотка від прибутку, або фіксованої щомісячної плати.
Успіх франчайзингу базується на виконанні принципів партнерства, а також:
постійне співробітництво і висока ступінь довіри партнерів;
загальні для системи стратегія збуту і цінова політика;
спільна присутність на ринку;
надання підтримки та постійний обмін інформацією;
високий ступінь підприємницької ініціативи;
планування і прогнозування розвитку системи;
спільна політика в регіонах діяльності;
переваги конкуренції;
відпрацьована система поставок;
професіоналізм і рівність сторін;
підтримка високого статусу франчайзера;
коректний контроль
,
Оскільки франчайзер за основу бере збільшення обсягів реалізації, однією з важливих функцій є ефективне рекламне забезпечення мережі. Материнська компанія розробляє типове керівництво для франчаизі, яке включає демонстраційний варіант графічної програми зображення торгової марки і програму реклами.
Прибуток - достатній стимул для франчайзі, але материнські компанії використовують такі засоби мотивації:
публікують заохочувальні статті у внутрішньофірмових органах друку;
розповсюджують у мережі відеоролики, що пропагандують роботу кращих точок;
проводять конкурси між франчайзі на кращий рівень обслуговування, найбільший обсяг продаж, найефективніший спосіб зниження витрат;
сплачують заохочувальні премії;
регулярно направляють у регіони своїх представників для обстеження точок;
організують з'їзди франчайзі, які дають змогу обмінюватись досвідом, формують у франчайзі почуття належності команді, усвідомлення місії компанії;
надають пільги в медичному страхуванні.
Співпрацюючії з франчайзі, франчайзер повинен ставити йому реальні орієнтири, аби той не відчував, ніби його використовують. Участь у плануванні може слугувати дійовим стимулом для франчайзі.