39 Учасники фрайчайзингової угоди, їхні обовязки.

Обов'язки учасників господарського товариства

1. Учасники господарського товариства зобов'язані:

1) додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів;

2) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом;

3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

2. Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.

Франчайзі — це фізична або юридична особа, зареєстрована в Україні як суб'єкт підприємницької діяльності, яка ку­пує у франчайзера на певний строк і на визначених умовах комплекс ви­ключних прав (франшизу) на ведення комерційної діяльності з викори­станням торгової марки і технології франчайзера.

Франшизна система — це організаційна структура у сфері бізнесу, яка складається з компанії франчайзера, що очолює структуру, та сукуп­ності діючих за її ліцензією та під її контролем франчайзі, які утворюють франшизну сітку.

Розвиток франчайзингу — це процес створення, підтримки та розпов­сюдження франшизних систем власниками незалежних підприємств.

Наприклад, франчайзер створює успішний продукт або послугу, скажімо, особливий стиль роботи ресторану швидкого харчування. Він досліджує і розвиває бізнес, витрачає кошти на просування бізнесу,створює добру репутацію і впізнаний імідж. Після того, як компанія підтвердила працездатність своєї бізнес-концепції та успішне сприйнят­тя цього бізнесу, вона може реалізуватись на користь інших підприємців, які бажають повторити подібний успіх за рахунок купівлі франшизи. Франчайзі — це фізична особа або компанія, яка купує мож­ливість навчання і допомогу при створенні бізнесу у франчайзера та сплачує певну плату (роялті) за використання товарного знака, ноу-хау і системи ведення робіт.

Франчайзі сам сплачує витрати на створення бізнесу. Часто фран-чайзер надає вигідні знижки на важливі поставки (матеріали, сировину).

Франчайзі повинен дотримуватись правил ведення бізнесу і брати участь у рекламних і маркетингових кампаніях, що проводяться фран-чайзером. Франчайзер зосереджено працює над тим, щоб бути лідером у конкурентній боротьбі, що було б дуже важко зробити одному франчайзі.

Франчайзі повинен виконувати такі умови:

• повністю прийняти ділову точку зору франчайзера, його цілі та цінності у даному бізнесі;

• довіряти і поважати франчайзера і, у свою чергу, формувати пова­гу і довіру до себе;

• приймати чітко встановлені правила і обов'язки, що описані у до­говорі, оскільки після підписання документа вони майже не підля­гають змінам і доповненням;

• намагатись постійно працювати та спілкуватися з франчайзером;

• зв'язати себе певними обов'язками з бізнесом, бути вірним йому в добрі і погані часи;

• дотримуватись операційних процедур і стандартів;

• вважати себе частиною системи шляхом внесення у бізнес нових ідей і розвитку міжфірмових зв'язків.

Однією з головних причин швидкого поширення та успіху франчай­зингу є поєднання в ньому глибоких знань, досвіду й стійкого фінансо­вого стану франчайзера — організатора справи, володаря генеральної ліцензії, власника "ноу-хау" або патенту, головного консультанта і досвідченого постачальника необхідних продуктів, матеріалів, сирови­ни, обладнання, технології, які необхідні для здійснення підприємниць­кої діяльності.

Франчайзі — енергійний підприємець, менеджер, діяльність якого повністю самостійна, але його підприємство функціонує не як відокрем­лений суб'єкт правовідносин, а як частина єдиного комплексу, об'єдна­ного франчайзером, який є власником нематеральних активів підприємства, що належать франчайзі.

Франчайзингу притаманні такі основні риси та особливості:

7. у франчайзингу дві сторни угоди (договору) — франчайзер і фран­чайзі;

8. франчайзер є володарем виключних прав: товарного знака, фірмо­вого стилю, ідеї, авторського права та ін. Франчайзер є правово-лоділець;

9. франчайзер як правоволоділець передає свої права франчайзі на певних умовах. Франчайзі здійснює свою діяльність під товарним знаком франчайзера, використовує його репутацію на ринку то­варів (послуг, робіт) і за своїм фірмовим стилем ідентифікується з франчайзером;

10. франчайзер виступає у єдиній особі; франчайзі, що працюють за договором з правоволодільцем, може бути декілька, тобто це свого роду мережа, яка працює за єдиною методологією. Відносини за договором франчайзингу передбачають собою високу етику діло­вих відносин. Суть франчайзингу — ведення свого бізнесу, суть мережі — продаж часток мережі та залучення якомога більше учас­ників;

11. для успішного ведення бізнесу франчайзер забезпечує франчайзі різними формами підтримки та користується правом регулювання діяльності франчайзі з метою збереження репутації на ринку, не по­рушуючи при цьому його юридичної та економічної самостійності;

12. за користування правами франчайзера і підтримку, що надається, франчайзі перераховує певні платежі;

13. договір франчайзингу має індивідуальний характер і знаходиться залежно від умов діяльності, політики, що проводиться франчайзе­ром, і не може копіюватися на інші системи.

Слід підкреслити, що нематеріальні активи (тобто інтелектуальна власність) є причиною, заради якої підприємці-франчайзі погоджують­ся платити за право користування системою франчайзера.

Інтелектуальна власність охоплює широке коло об'єктів: товарні знаки і знаки обслуговування, винаходи, промислові знаки, фірмові най­менування, авторські права. Усі ці юб'єкти захищені патентами, свідоцтвами або сертифікатами виключних прав, які видано державни­ми органами влади. Саме тому, що вони захищені й у разі неправомірно­го запозичення права власності на ці суб'єкти його можна захищати в су­довому порядку, потенційні франчайзі змушені укладати угоди й отримувати право використання відповідними об'єктами інтелектуаль­ної власності за плату.