24.Зміст процесу планування при застосуванні маркетингу територій

25. Необхідність застосування маркетингу територій .Цільові аудиторії маркетингу територій

Маркетинг території з'явився в 1980-х - 90-х роках. Маркетинг території та його різновиди ґрунтуються на принципах, схожих на стратегічне планування розвитку міст та регіонів. Маркетинг території має бути спрямовано на встановлення ефективного спілкування між територією, яка має активи та продукти, що становлять «пропозицію», та майбутнім закордонним інвестором, який виступає стороною «попиту». Таке спілкування може відбутися лише через активну підтримку муніципалітетом співпраці між державним та приватним секторами, орієнтованість на задоволення потреб користувачів, створення бренду та ідентичності території, позитивні очікування та активний підхід до місцевого та регіонального (економічного) розвитку, що ґрунтуються на ринкових засадах.

Існує багато типів та видів маркетингу міст, що застосовуються в різних містах та країнах. Причина такої кількості підходів у тому, що вони базуються на проблемах та потребах окремих міст та на способі вирішення цих проблем конкретними міськими органами влади. Проте головною ознакою всіх підходів є розуміння того, що кожен потенційний актив міста має бути розвинутий як окремий продукт, конкурентоспроможний порівняно з альтернативними продуктами інших міст та такий, що може бути проданий на ринку.

26. Оптова торгівля та її види

Оптова торгівля - це сфера підприємницької діяльності із закупівлі і відповідного перетворення товарів для подальшої їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності. Вона включає як безпосередні комерційні зв'язки в умовах договорів купівлі-продажу та поставки між підприємствами-виробниками і покупцями, так і зв'язки між ними через торгових посередників.

Залежно від обсягу угоди виділяються: оптова торгівля і дрібнооптова (оптово-роздрібна) торгівля.

Дрібнооптова торгівля — це різновид оптової торгівлі, що пов'яза­ний з реалізацією партій товарів виробниками і торговими посередника­ми для подальшого перепродажу у роздрібній торгівлі або іншому ко­мерційному обороті. Мінімальна партія товару при дрібнооптовій торгівлі не може бути меншою, ніж кількість одиниць відповідного това­ру в одній упаковці виробника для роздрібної реалізації.

Оптово-посередницька ланка у системі товарного обігу посідає пев­не місце в організації раціонального руху товарів між виробниками і роздрібними торговельними підприємствами. Організація системи това­роруху вважається раціональною, якщо вона забезпечує: максимальний обсяг кінцевої реалізації товарів відносно ємності ринку, що розши­рюється; максимальну сукупну (в усіх ланках товароруху) швидкість обігу товарів; мінімальний сукупний рівень витрат обігу в усіх ланцюгах товароруху.

За місцем та роллю у процесі товароруху розрізняють оптові торго­вельні підприємства, розміщені в районах виробництва і районах спожи­вання товарів. Така класифікація підприємств характерна в основному для оптової торгівлі непродовольчими товарами (з урахуванням особли­востей їх виробництва, асортименту, попиту). Оптові торговельні підприємства, що знаходяться у місцях виробництва, покликані зосере­джувати товари на своїх складах, проводити оптовий продаж та відван­таження великих партій товарів торговельним підприємствам, що розміщені у районах (пунктах) споживання.Оптові торговельні підприємства, розміщені у районах споживання, призначені для оптової закупівлі товарів у постачальників та забезпе­чення планомірного постачання ними роздрібних торговельних підприємств та дрібних оптовиків свого району діяльності.