- •1 Державне регулювання дія-ті під-ств на сучасному етапі
- •2 Поняття галузевої спеціалізації
- •3 Поняття галузевої інфраструктури
- •6.Поняття системи галузевого менеджменту
- •7.Зарубіжний досвід галузевої спеціалізації
- •8.Особливості галузевої спеціалізації в Україні
- •9.Галузева спеціалізація Івано-Франківської області
- •10.Пріоритетні напрями розвитку Івано-Франківської області Промисловість
- •Паливно-енергетичний комплекс
- •Машинобудування
- •Будівельний комплекс регіону
- •Агропромисловий комплекс
- •Транспорт
- •Зовнішньоекономічна діяльність
- •Розвиток соціальної сфери
- •Екологічна ситуація
- •11.Основні методи регулювання галузевих пропорцій
- •12.Економічні методи регулювання галузевої спеціалізації
- •13. Організаційні методи регулювання галузевої спеціалізації.
- •Основні типи структур підтримки галузевого підприємства.
- •15. Бізнес – центри, як осередки підтримки галузевого підприємства.
- •16. Бізнес – інкубатори, як осередки підтримки галузевого підприємства.
- •17. Технопарки, як осередки підтримки галузевого підприємства.
- •18. Кластери, як осередки підтримки галузевого підприємства.
- •19.Зарубіжний досвід стоврення технополісів та наукоградів
- •20.Нові фори підтримки галузевого підприємництва
- •21.Сутність маркетингу територій і мета його застосування
- •22.Переваги і недоліки практичного застосування маркетингу територій
- •23.Основні інструменти маркетингу територій
- •24.Зміст процесу планування при застосуванні маркетингу територій
- •25. Необхідність застосування маркетингу територій .Цільові аудиторії маркетингу територій
- •26. Оптова торгівля та її види
- •27. Доцільність наявності підприємств оптової торгівлі
- •28. Основні та додаткові послуги, що надаються підприємствами оптової торгівлі
- •29. Комерційні функції підприємств оптової торгівлі
- •30.Технологічні та виробничі функції підприємств оптової торгівлі
- •31 Основні переваги, які отримують виробники від співпраці з підприємствами оптової торгівлі
- •32 Основні переваги, які отримують підприємства роздрібної торгівлі від співпраці з підприємствами оптової торгівлі
- •33 Основні стратегії підприємств оптової торгівлі
- •34 Комерційні рішення підприємств оптової торгівлі
- •6. Організація з'їздів, конференцій, нарад дистриб'юторів та інших посередників.
- •7. Безкоштовне навчання персоналу посередників.
- •35 Основні фактори, що впливають на розвиток оптової торгівлі
- •36 Особливості розвитку оптової торгівлі в Україні
- •38.Франчайзинг як форма організації підприємництва
- •39 Учасники фрайчайзингової угоди, їхні обовязки.
- •40 Основні платежі за договором франчайзингу
- •41 Основні види фрайчайзингу
- •43.Суть виробничого франчайзингу
- •44. Суть ділового франчайзингу
- •45. Основні моделі франчайзингу
- •46. Суть класичного франчайзингу
- •47. Суть регіонального франчайзингу
- •48. Суть субфранчайзингу
- •49. Суть розвинутого франчайзингу
- •50. Переваги франчайзингу для фрайчайзера
- •51. Перевага франчайзингу для фрайчайзі
- •52. Недоліки франчайзингу для фрайчайзера
- •53. Недоліки фрайчайз для фрайчайзі
- •54Розвиток франчайзингу в Україні
- •55Організація та управління у сфері туризму
- •56Фактори що впливають на розвиток туристичної діяльності
1 Державне регулювання дія-ті під-ств на сучасному етапі
.Державне регулювання підприємництва — це об'єктивна потреба, яку слід знати і враховувати. Роль держави в еко-номічному житті суспільства сьогодні значно посилюється. Це виявляється у розробці системи нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання ринку, підприємницької діяль ності, митних правил, банківської діяльності, цін і заробітної плати, соціального захисту населення.
На функціонування підприємницьких структур впливають порушення рівноваги між сукупним попитом і пропозицією, інфляція, безробіття. Багатьом суб'єктам підприємницької діяльності важко пристосуватися до такої економічної ситуації. У цих умовах виникає об'єктивна потреба активізації ролі держави в регулюванні економіки та у функціонуванні суб'єктів підприємництва.
Державне регулювання підприємництва - це вплив держати і на діяльність підприємницьких структур з метою забезпечення нормальних умов їх функціонування.
Об'єктивна потреба регулювання підприємництва сьогодні в Україні зумовлена цілями економічної політики держави, зокрема:
поступовим переходом до ринкової економіки;
створенням сприятливих умов для вільної творчої праці, реалізації підприємницької ініціативи;—
підпорядкуванням суспільного виробництва потребам та інтересам людей;
підвищенням престижу підприємництва;
забезпеченням високої ефективності діяльності під- приємницьких структур тощо.
Державне регулювання здійснюється за допомогою системи норм та заходів, які регламентують поведінку суб'єктів підпри-ємницької діяльності, використовуючи як адміністративні методи впливу (закони, укази, накази, постанови, інструкції, положення тощо), так і систему економічних методів і регуляторів (податки, ціни, банківські проценти, пільги, санкції та ін).
2 Поняття галузевої спеціалізації
За технологічним принципом виробництва продукції розрізняють галузеву і внутрішньогалузеву спеціалізацію. Галузева — це така спеціалізація, за якої певна галузь функціонує в підприємстві за принципом замкнутого (закінченого) циклу виробництва. По суті, абсолютна більшість сільськогосподарських культур через свої біологічні особливості вирощуються від посіву (посадки) до одержання готової продукції на одній і тій самій земельній ділянці. В процесі такого вирощування підприємство виконує всі технологічні операції, оскільки їх неможливо вичленити і розподілити за іншими господарствами або їх підрозділами у вигляді самостійних виробництв. Тому зрозуміло, що для рослинництва характерна, як правило, галузева спеціалізація.
Ця форма спеціалізації притаманна і тваринництву, коли підприємство розвиває певну галузь комплексно — від одержання молодняка до виробництва кінцевої продукції. Наприклад, у великих свинарських комплексах на 12 тис., 24 тис., 54 тис. і 108 тис. голів свиней відгодівлі в рік, на багатьох свинофермах у неспеціалізованих на цій галузі аграрних підприємствах утримують основне стадо, одержують молодняк, вирощують його, відгодовують і реалізують на м’ясокомбінати. За такою самою схемою в багатьох господарствах розвиваються й такі тваринницькі галузі, як скотарство та вівчарство.