2.4.4. Назви установ, організацій і підприємств

3 великої літери пишуться усі слова у назвах вищих органів влади і управління, наприклад: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України і т. ін..

У назвах республіканських державних комітетів, міністерств та інших центральних установ з великої літери пишеться перше слово і, звичайно ж, власні імена, наприклад: Міністерство України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Назви самостійних, головних управлінь і відділів у складі міністерства або відомства також пишуться з великої літери, наприк­лад: Технологічне управління по збагаченню вугілля, Головне виробниче управління.

Назви відділів, що входять до складу головних управлінь, пишуть з малої літери, наприклад: відділ нових машин Технологічного управління; відділ експлуатації Головного виробничого управління.

В офіційних назвах організацій з великої букви пишеться перше слово, наприклад: Палац спорту "Краян ". Назви об'єднань, комбінатів, шахт, трестів та інститутів, якщо їм передують родові слова на зразок "виробниче об'єднання", "комбінат", "трест", "інститут'', "шахта", пишуться у лапках і не відмінюються.

Назви організацій, підприємств, з'їздів, конференцій, що почи­наються словами: Державний, Всеукраїнський, Надзвичайний та ін. або порядковими числівниками, вираженими словесно, пишуться з ве­ликої літери, наприклад: Державна бібліотека імені Т.Г.Шевченка, Державний НДІ по безпеці робіт у гірничій промисловості, II Всеук­раїнський фестиваль.

Слово "Рада" у однині і множині завжди пишеться з великої літери, якщо входить до повної назви органу влади, наприклад: Одеська обласна Рада У скорочених назвах слово "рада" пишеться разом і з малої літери, наприклад: міськрада, сільрада.

У назвах документів, затверджених Кабінетом Міністрів України, слова "Постанова'', "Положення", "Статут", "Інструкція", пишуться з великої літериа слова "розпорядження", "рішення", "акт", "додаток", "перелік" - з малої, наприклад: згідно з Інструкцією про винагороду за відкриття…

Географічні назви, якщо вони не входять до складу власного імені підприємства, пишуться з малої літери, наприклад: одеський кінотеатр "Москва", але Ладижинська ТЕЦ.

У символічних, умовних назвах підприємств та установ перше слово пишеться з великої літери, і вся назва береться в лапки, наприк­лад: кафе "Біла акація", завод "Червона гвардія".

Не пишеться в лапках найменування підприємства, установи, як­що в ньому є слово "імені" або "пам'яті", наприклад: завод імені Старостіна і т.ін.

Скорочені назви (абревіатури) інститутів, що читаються за пер­шими буквами, пишуться великими і без лапок, наприклад,^- ВНДМІ, ВНДІДАС, МакНДІ, ЧорноморНДІпроект і т. ін.

У множині слова "державні комітети", ''міністерства¹', "головні управління при Кабінеті Міністрів України" пишуться з малої літери.

2.4.5. Написання посад, звань, прізвищ

і ІМЕН ПО БАТЬКОВІ

Найменування вищих державних і урядо­вих посад пишуться з великої літери, наприк­лад: Президент України, Прем’єр-міністр, Голова Верховної Ради України.

Назви усіх інших посад — з малої літери, наприклад: міністр куль­тури України, член колегії Міністерства внутрішніх справ України, гене­ральний директор виробничого об 'єднання ….

Найменування військових, почесних та учених звань пишуть з малої літери, наприклад: лауреат Державної премії України імені Т.Г.Шевченка, доктор технічних наук, почесний шахтар, генерал-полковник юстиції.

У найменуваннях орденів усі слова, крім слова "орден", пишуться з великої літери, наприклад: орден Трудового Червоного Прапора, орден "Знак Пошани".

Є деякі особливості написання і відмінювання імен та прізвищ.

Не відмінюються прізвища, що закінчуються на -аго, -яго, -их, -іх, -ово, наприклад: Живого, Дуняго, Черних, Долгих, Чуткіх, Хітрово.

Іншомовні прізвища, що закінчуються на голосний звук (крім ненаголошених -а, -я), не відмінюються: вірші Гюго, роман Золя, опера Верді та ін.

Українські прізвища на -ко та на приголосний на позна­чення осіб жіночої статі не відмінюються: у Петренко Ганни, у Кулик Надії.

Прізвища на ненаголошені -а, -я відмінюються як слов'янські, так і іноземні, наприклад: до Лагоди, творчість Неруди, фільм з участю Джульєти Мазіни, в Університеті Патріса Лумумби.

Російські та іншомовні прізвища із закінченням на приголосний відмінюються, якщо належать особі чоловічої статі: робітникові Киричеку, у Карла Гофмана і т. ін.

У російських подвійних прізвищах відмінюються обидві частини, якщо вони існують як самостійні прізвища: Павлової-Кутіхіної; якщо ж перша частина не утворює самостійного прізвища, то вона не відмінюється, наприклад: Бонч-Бруєвичу, Яр-Мухамедову та ін.

Українські прізвища вимовляються і пишуться за правилами ви­мови та за загальними нормами українського правопису. Наприклад: Литвиненко, Гапоненко, Писаренко, Шевченко, Марченко, Муляр, Крав­ченко, Назар, Удовенко, Пугач, Солив яненко, Тимошенко, Юрчук.

Ряд прізвищ слов'янського походження в українській мові мають деякі особливості:

1. у російських прізвищах –ё передається сполученням -йо на по­чатку слова та в середині після голосних, а також після твердих приго­лосних, якщо -ё у вимові відповідає сполученню -йо. Наприклад: Йотов, Йоржик, Майоров, Водойомов, Муравйов, Соловйов, Воробйов;

2. якщо -ё означає звук [о] після м'якого приголосного, то тоді пи­шеться сполучення -ьо. Наприклад: Синьов, Дегтярьов, Пушкарьов, Лавреньов, Треньов;

3. під наголосом після шиплячих -ж, -ч, -ш, -ш та -ц завжди пишеться -о. Наприклад: Чижов, Свящов, Балашов, Лихачов, Лобачов, Кольцов;

4. у ненаголошеній позиції пишеться -е. Наприклад: Горячев, Коригиев, Солнцев, Кривенцев, Плющев, Лещев;

5. російська літера -е після приголосних передається в українській мові літерою -е. Наприклад: Мельник, Вербицький, Александров, Демидов, Шевцов, Кобзаревич, Леонов, Мошек, Сапек, Гашек, Успекаєв, Білевич. Але звук -е в російських прізвищах, що відповідає українському -і, пере­дається буквою -є. Наприклад: Бєлкін, Бєляєв, Сєдіна, Пєшковський, Лєтов, Мєстківський;

6. російська літера -и в основах прізвищ на початку слова та після приголосних передається літерою -і. Наприклад: Іващенко, Івко, Ісаченко, Ісаєв, Ілленко, Нікітін, Ніколаєв, Фірсова, Бірюков, Ліненко та ін.

7. після шиплячих -ж, -ч, -ш, -щ завжди пишеться -и. Наприклад: Живков, Жиловенко, Жигалюк, Кочигін, Чигрін, Чирва, Шишарова, Шишацька, Щиглов, Щипачов та ін.

8. російський звук -ы завжди передається літерою -и. Наприклад: Черниш, Фучиджи, Малишевський, Цимбал, Циганенко, Цвелих, Білих, Куцих;

9. літера -и завжди пишеться в прізвищах, утворених від імен та коренів, спільних для української і російської мов. Наприклад: Мироненко, Сидоров, Тихонов, Максимов, Данилов, Григорчук, Виноградов, Винокур;

10. російський суфікс -ев, (-еев) передається через -є після приголос­них (за винятком шиплячих, -р та -о). Наприклад: Матвєєв, Андрєєв, Федосєєв, Євсєєв, Патрікєєв, Веденєєв; Лаптєв, Медведєв, Пахарев, Каменєв, Гундарев, Жухарев, Малишев, Баришев, Зайцев, Мальцев, Хомічев, Мариничев, Онищев, Костищев;

11. у префіксі при- завжди пишеться -и Наприклад: Приходько, Присяжнюк, Прилуцький, Пригорілов, Прибережний, Привалов, Придніпровський, Приймаков, Прийденко, Придорожній;

12) у суфіксах -ич, -ик пишеться -и. Наприклад: Пашкевич, Зінкевич, Мазуркевич, Базилевич, Зозулевич; Перепелятник, Рудик, Цилю- рик, Дудник, Малик, Антосик, Бендрик;

13) слов'янські прізвища, незалежно від походження, пишуться з -ь у суфіксах -ськ, -цьк, -зьк. Наприклад: Вишневецький, Новицький, Лаповицький, Іваницький, Жванецький, Корецький, Саврицький, Квітницький, Хмельницький, Купецький, Пінаєвський, Залюбовський, Завадовський, Зелінський, Петровський, Тройський, Міщерський, Добровольський, Печерський, Матусовський, Броварський та ін.