Основні елементи композиції букету.

Правильно складений букет – це досить складна та кропітка робота, в результаті якої народжується витвір мистецтва. тільки такий букет може найбільш повно розкрити природну красу самих квітів в поєднаннях їх різноманітних форм, кольорів і розмірів. Оформлення букетів означає раціональне розміщення і відповідну розвитку рослин обробку рослин. При цьому квіти і сосуд повинні утворювати єдине ціле і повинна по можливості проявлятися краса форми і колір кожної квітки. Створити красиву квіткову композицію не так просто, для цього потрібно знати основні правила її побудови. У всіх видах образотворчого мистецтва існують закони композиції, головні з них повинен знати аранжувальник, який має намір створити вдалу композицію.

Основні правила і прийоми:

• правильне розташування, поєднання і співвідношення квітів, зелені та вази по розміру, формі та кольору.

• Простота композиції, економне використання основного і допоміжного матеріалу, природне, асиметричне розміщення рослин різної висоти в вазі.

• Чіткість і виразність ліній, що утворюються рослинним матеріалом.

• Використання крім квітів, трав, гілок, плодів, коряг, каменів та ін..

• Відповідність аранжування інтер’єру та призначенню.

• Дотримання масштабу та інших основних виразних засобів композиції – пропорції, рівноваги, контрасту, акценту та ін..

• Безумовно, складне аранжування з різноманітних квітів, злаків, гілок, коряг має на увазі знання основних елементів композиції та їх правильного використання. До них стосуються: точка. Лінія, розташування, форма, об’ємність, пропорції, поверхня, маса, контраст,світло, освітлення, акцент, рівновага та ін..

Точка.

У будь-якій композиції повинен бути елемент, який називають фокусною точкою, центром уваги, домінантою. Така точка бере на себе головну важливу та ефектну частину всієї композиції. Точка не має напрямку, але може бути центром притягування погляду. В аранжуванні такою фокусною точкою може бути красива квітка або ціла їх група, що привертають увагу своєю формою або кольором, а також пучок трави, великий лист, незвичне поєднання рослин по формі та кольору. І в той же час така точка не повинна бути виразною надмірно, щоби не загубився ефект композиції в цілому, щоби один елемент композиції не відволікав уваги від інших її частин.

Лінія.

Саме лінією композиція обмежується від навколишнього простору, тому від цього елементу залежить її форма.

Лінія має напрямок, і здається, що вона рухається, живе. При розгляданні ліній у людини виникають різні відчуття. Наприклад, горизонтальна лінія в аранжуванні створює враження спокою, фундаменту, землі, є виразником площини, холоду.

Що стосується вертикальної лінії, то вона створює відчуття радості, свята, прямує до світла, сонця, є виразником висоти і тепла.

По-різному діє на людину похила лінія.

Лінія, що піднімається вгору зліва направо, викликає активність, відчуття злету, підйому.

Лінії, що спускаються донизу зліва направо,викликає пасивність, відчуття печалі, скорботи.

Знаючи можливості різних ліній, можна з їх допомогою створити композицію динамічною, надати їй деяку швидкість. Лінія, що спускається вертикально, дає відчуття прискорення, що піднімається – відчуття уповільнення. Рух лінії зліва направо завжди здається більш швидким, ніж справ наліво.

Надати аранжуванню характеру допоможе правильно обрана лінія. Необхідно тільки пам’ятати, що лінія буває легкою та звивистою, хвильоподібною, напруженою та зажатою, жорсткою та нервовою. Лінії,що виходять з однієї точки під різними кутами,дають відчуття гостроти, гучності, але в тому випадку, якщо вони мають однакову довжину і ніби замкнені в коло – дають відчуття м’якості. В букеті бідермейєр використовується саме така властивість ліній.

Потребують уваги і лінії,що падають. Якщо їх потрібно включити в аранжування, треба , щоби їх кінці підіймалися і не створювали важкого відчуття печалі. Ампельні рослини також потрібно підбирати з піднятими кінчиками, щоби композиція втілювала надію.

Символом важких умов життя може бути сприйнята розірвана лінія грубої гілки. А похила лінія з гілки з почками, що почали розпускатися, виражає плодородність, достаток, силу і спокій. Про можливість цих ліній треба пам’ятати , вчасно їх помітити і, звичайно, постаратися вдало використати в аранжуванні, що створюється.

Створити образ композиції часто допомагають самі рослини. Наприклад , якщо потрібен образ нескінченності, можна використати аконіт, наперстянку, дельфініум,вербаскум,сансевьєру, та ін.. Ці рослини створюють майже перпендикулярні, спрямовані вгору лінії. Але щоб вони не втратили свій образ і красу, їх не слід закривати іншими рослинами – вони потребують вільного простору.

Якщо необхідно отримати в композиції лінії росту, що прямують вгору і розходяться в кінцевій точці в різні сторони, можна використовувати лілії, амариліс, стреліції. Ці рослини рекомендується розміщувати всередині букету,щоби над ним і навколо було достатньо простору. Їх головна частина – стебло, він не повинен обов’язково залишатися видним, його не можна закривати та вкорочувати. Тільки в цьому випадку благородні форми квітів будуть виграшні.

Лінії,що прямують вгору і в сторони, мають тюльпан, гербера, гвоздика, форзиція, хлорофітум та багато трав. Використовуючи ці рослини в аранжуванні, можна отримати діагональ,що розділяється на дві частини: горизонтальну,що символізує сонце, що прямує на захід, і вертикальну, що символізує полудень. Той чи інший характер аранжування залежить від кута нахилу діагоналі.

Розглядаючи особливості деяких рослин, можна сказати, юкка і корділіна дають променеві лінії росту,що розходяться.

Ліани (клематис, плющі, актинідії) дають звивисті, хвилясті та вигадливі лінії; традесканції аспарагус та інші ампельні рослини утворюють спадаючі лінії і стають посередниками між рослинами та сосудом.

еталоном краси та витонченості при складанні квіткової композиції є так звана «лінія краси». Це S- подібна вигнута лінія, створена англійським художником 18 століття У. Хогартом. Він виявив цю лінію в квітах і в інших формах, що слугують прикрасою, наприклад, в корсетах.