Охарактеризуйте лінійний стиль букету.
Лінійний стиль
Флорист, створюючи аранжування,робить акцент на лінії, доводячи до мінімуму кількість використаного матеріалу. Віддається перевага рослинам з незвичайно вигнутими стеблами, які можуть стати лінією аранжування. Якщо в декоративному стилі лінія може бути додатковим штрихом, то тут вона є ідеєю композиції. Лінії можуть бути прямі,звивисті, вигнуті та плавні. Для створення активного напруження в аранжуванні використовується контраст різних за характером рухом ліній. Для лінійного стилю, як правило, характерна асиметрична розстановка матеріалу. Напрямок ліній в композиції може бути різним, однак один з них обов’язково повинен переважати.
Для того, щоби підкреслити витонченість і графічність ліній, зазвичай в композицію вводять форму (це може бути велика квітка,плод, штучний декоративний елемент)
Стильний напружений контраст форм та ліній при невеликій кількості рослин та інших флористичних матеріалів народжує екстравагантне та витончене аранжування для прикрашання сучасного інтер’єру. Лінійний стиль складніший для сприйняття, однак він дозволяє обрати прекрасну композицію з невеликої кількості матеріалу. Виражений кольоровий контраст елементів, поєднання рослинного і е рослинного матеріалів роблять роботи яскравими та цікавими.
Стиль-форма передбачає створення в будь-яких флористичних техніках чітких впізнаваємих геометричних форм (вінок, куля, піраміда, хрест і т.д.) цей стиль максимально ясний і лаконічний. Він потребує розуміння задачі і акуратності виконання. Форма може створюватись з листя, гілок та інших частин рослин. Діапазон технік, що використовуються дуже великий від простого обклеювання оазису до складних плетінь з одного виду матеріалу.
Основою композиції може бути каркас з технічного або з флористичного матеріалу. Для створення флористичних карасів різноманітних форм часто використовується техніка плетіння. Матеріал для аранжування може бути як однородним (з одного виду матеріалу), так і контрастним по фактурі і кольору. Гарно виглядають композиції виконані з різних видів рослин, підібраних в тон.
В залежності від обраної мети в стилі форма можна зробити і букет на живих ногах, і композицію на оазисі. Цей стиль часто використовується для створення ритуальних композицій.
Лінійний стиль.
Основна характеристика даного стилю – наявність вільного простору в межах композиції. Цей стиль протилежний масивному по всіх характеристиках: по походженню, засобам кріплення, вибору і методу використання рослинного матеріалу. Батьківщина його – Схід. Його основні правила були сформульовані в Китаї більше, як тисячу років тому. Основна його ознака – обмежене використання рослинного матеріалу, кожний елемент якого має свій власний акцент, а загальне враження від композиції залежить від гри простору в межах контуру лінійного матеріалу. Також для даного стилю не притаманна плавність переходу: погляд вихоплює яскраві плями і епатажні форми.
Вертикальна композиція.
Єдина в лінійному стилі, якій притаманна строгість геометричної побудови. Її характерна риса – вертикально закріплений ефектний рослинний матеріал, який утворює центральну ось. Це може бути гілка з листям, декілька вузьких листків або троянди, ліатрикс та інші квіти на довгих стеблах. У основи розміщують листки, подібно до крил – скоріше за все це буде хоста, ажурна папороть або шкірястий рододендрон. Третьою частиною композиції є декілька фокусних квіток, які розташовуються вздовж осьової лінії або у основи, - антуріум, лілія, гербера. Тут не має рослинного наповнювача.
Ікебана.
Композиція в японському стилі містить багатство символіки, яке скрите за оманливою простотою. Основні символи сін, сое та хікає (небо людна та земля). Композиція у вільному стилі.
Лаконічний, асиметричний, що не має строгих окреслень стиль, який зародився в 60-х роках. В ньому лінії не прикриваються квітами або зеленню, а в якості додаткового матеріалу використовуються брості ефектні квіти. Тут не уникають кольорових контрастів, не намагаються заповнити вільний простір та сосуд зазвичай обирається дуже прискіпливо, так як він є частиною композиції. Абстрактна композиція.
Це скоріше трьом ірний об’єкт сучасного флористичного мистецтва, де використовується живий та сухий матеріал. Рослинний матеріал може бути підкрашений та препарований. Цей стиль існує достатньо довго, однак визнання отримав лише у 80-ті.
Лінійно-масивний стиль.
В межах візуальних границь композиції вільний простір лише частково заповнений листям або квітами. В середині 19 століття британські дизайнери-флористи переконливо доказали, що аранжування квітів не сводиться лише до складання букетів, але може давати творчу наснагу. З цього часу різко зросла цікавість до об’єднання западного масивного стилю та східного лінійного. Лінійно-масивний стиль отримав широке визнання – його основний принцип полягає в тому, що лінійний каркас композиції лише прикритий додатковим матеріалом. Тут присутня велика свобода при групуванні рослинного матеріалу, і можна створювати як строгий геометричний візерунок, так і асиметричні композиції.
Симетричний трикутник.
Самий популярний силует з усіх аранжувань лінійно-масивного стилю на протязі останніх 50-ти років. Обидві горизонтальні лінії при основі формуються однаковим лінійним матеріалом, обидві сторони трикутника повинні бути майже ідентичними. Така композиція створює враження міцності та збалансованості. Однак в останній час популярні менш строгі форми, і матеріал обирають біль різноманітний.
Асиметричний трикутник.
Ефектний варіант його симетричного собрата. Осі трикутника мають різну довжину, так що загалом композиція нагадує латинську літеру «L». Квіти та листя нижньої осі звішуються через край контейнеру. Вони добре вписуються в будь-який інтер’єр, але класично виставляється парами за принципом дзеркального відображення.
Півмісяць.
Нарядна композиція розміщується в плошці з допомогою флористичної губки, матеріал для неї обирається з особливою увагою. Зазвичай в якості основи виступають гілки декоративних кущів, яким надається форма півмісяця і до їх середньої частини додають квіти та зелень.
Лінія Хогарта.
Анлійський художник Вільям Хогарт описав «лінію краси», що має форму витягнутої латинської літери «S». Композиція, що має таку форму, ефектна та динамічна, однак не користується великою популярністю. Тут використовуються гнучкі віти верби, декоративної смородини, жасміну або розмаріну, які проходять складну підготовку та крепіж. Далі додається основний та додатковий матеріал.
Зворотній півмісяць.
Популярна форма композиції зі свічками для прикрашання стола в підсвічнику. Композиція кругового обзору – рослини в нижній частині утворюють коло або овал, в залежності від форми стола. Може бути фронтального обзору і розміщуватися в чаші або в вазі, встановлених на п’єдесталі. Вертикальний рослинний матеріал короткий, горизонтальний – поникаючий. Враження поникнення підсилюють довгі м’які стебла наповнювача – плюща або манжетки при основі композиції.
Горизонтальна композиція.
Розповсюджена форма для прикрашування стола, якщо не передбачене в ній включення свічок, і не створюється незручності для гостей, що сидять навпроти. Такі композиції зазвичай такі композиції ставлять в невисоких сосудах з свіжих або засушених квітів.
Віяло.
Його прямі ефектні осі стримлять широко в сторони. Найкраще враження створюють великі композиції. П’ять, сім або дев’ять стебел – лінійний матеріал укріплюють в флористичній губці на кшталт спиць. Часто використовують ліатрис, лілію, гладіолус, троянду на довгих стеблах та ірис. Потім цей каркас заповнюється додатковим матеріалом. Дуже гарні віялоподібні композиції отримують з сухих квітів. Лінійним матеріалом в цьому випадку може бути пшениця, рогоз, фізаліс, та трояндана довгих стеблах.
Композиція в неформальному стилі.
Основні принципи тут не складні. Лінійний матеріал утворює осі і тільки частково прикритий додатковим матеріалом. У виборі форми дизайнер має повну свободу. Але тут слід дотримуватись співвідношення кольорів, збалансованості тла та динамічності.