Соціальна статистика.

Хіжняк Лариса Михайлівна

15.02.2012

Теорія, методологія і організація соціальної статистики.

План:

1. Соціальна статистика, як наука. Основні стат. поняття та їх роль в методології соц.. статистики.

2. Особливості стат. обстеження. Його етапи.

3. Організація статистики, принципи її діяльності, параметри оцінки національних статистичних систем.

Статистика виникла із потреб практики.

Кетле не вважав, що статистика – це наука: «В медицині лаборант бере аналіз, а хто ставить діагноз. Лікар. А в статистиці статистик бере аналіз, а хто ставить діагноз? Політолог, економіст то що…».

Є три види обліку: простий облік, бухгалтерський облік і статистичний облік. Сьогодні така точка зору не є дійсною.

Статистику від інших наук відрізняє побудова системи показників.

1. Соціальна статистика, як наука. Основні стат. Поняття та їх роль в методології соц.. Статистики.

Статистика – це сфера науки, яка має справу зі збором, аналізом та інтерпретацією числових даних, які відносяться до людського суспільства і природних явищ.

Мета статистики: «Получение осмысленных заключений из несогласованных, подверженных разбросу, данных».

В основі стат. аналізу Закон Великих чисел – це окреме одиничне явище, як одне з явищ даного виду, містить в собі елемент випадковості. Воно могло бути, чи не бути, могло бути таким чи іншим. При поєднанні великого числа таких явищ, в загальних характеристиках їх маси, випадковість зникає, тим більшою мірою, чим більше поєднано одиничних явищ.

Соціальна стат. – це наука, яка вивчає закономірності формування і зміни кількісних відносин соціально-економічних явищ в їх безпосередньому зв’язку, з їх якісними характеристиками.

Об’єкт статистики – статистична сукупність (масових соціально-економічні явища, статистична сукупність).

Предмет статистики – статистична закономірність.

Основні стат. поняття:

1. Стат. закономірність

2. Стат. сукупність (одиниця сукупності)

3. Стат. ознака

4. Стат. показник

5. Система стат. показників

Вимоги до стат. показника:

1. Якісна визначеність (показник ВВП, рівень життя ділемо на щось)

2. Кількісна визначеність

3. Визначеність простору і часу.

Форми виразу стат. показника:

1. Абсолютні величини (чисельність населення)

2. Відносні величини (структури, інтенсивності)

3. Середні величини.

Індекси – це теж численні величини. Індекси ми конструюємо.

2. Статистичне обстеження.

Стат. обстеження - це процес пізнання масових явищ і процесів, за допомогою кількісних характеристик – стат. показників і стат. методів.

Приклади стат. методів:

1. Метод класифікації і групування (1662 рік, Англія – вивчення смертності населення). Класифікуємо професію, міст, галузей. А групування проводиться вже на отриманому масиві.

Ленін – вторинне групування

2. Метод середніх величин (1683 рік)

3. Індексний метод (1764 рік)

4. Графічні методі (кінець 18 ст.). Після реформ 1861 року посада статистика була скрізь. Статистик був навколо при владі. Це було дуже престижно. У 1917 року, при зміні влади, усе змінилося.

5. Кореляційний і регресивний аналізи (1889 р.).

6. Вибірковій метод (кінець 19 ст.)

7. Стат. оцінювання (1894-1902 рр)

8. Факторний аналіз і метод головних компонент (1904 р)

9. Стохастичний аналіз рядів динаміки (1921 р)

10. Перевірка стат. гіпотез (1928 р)

11. Методи лінійного програмування (1936 р)

12. Методи оптимізації (1939)

13. Метод роспінування образів (1954 р)

14 Робастні методи (1953 р)

15. Багатомірне шкалювання (1858)

16. Кластерний аналіз (Кінець 1950 років) і т.д.

Етапи стат. обстеження:

1. Стат. спостереження. Головне – програма. Закінчується збором інформації

2. Зведення або групування стат. даних. Головне – побудова показників. Втрачається унікальність окремого явища. Все змішується у кучу.

3. Стат. аналіз. Кореляція, індекси, зв’язки

4. Стат. прогноз (короткостроковий, довгостроковий… )

Тенденції, на які треба звернути увагу:

1. Підвищення вимог до якості, оперативності, правдивості стат. показників.

2. Перехід від звітності, як основного методу (форми) стат. спостереження до спеціально організованих стат. обстежень. Поява комерційної тайни заважають.

3. Проблема конкурентоспроможності стат. інформації. Раніше для вузького кола суб’єктів, сьогодні багато користувачів цієї інформації і широкий спектр вимог до стат. інформації.

Користувачі стат. послуг:

1. Користувачі з державного сектору

2. Мас-медіа, журналісти

3. Науково-дослідні організації

4. Вищі навчальні заклади

5. Бізнес – спільнота

6. Міжнародні організації

7. Широка громадськість (некомерційні організації, домогосподарки…)