- •Бібліотеки Київської Русі та їх значення для розвитку культури
- •Основні типи книгозбірень Київської Русі та склад їх книжкових фондів
- •Бібліотека Ярослава Мудрого: склад фонду, організація діяльності.
- •Історичне значення бібліотеки Ярослава Мудрого
- •Бібліотеки України XI-XIII ст.: державні, монастирські, навчальних закладів, особисті.
- •Бібліотеки навчальних закладів в Україні у першій половині XIX століття.
- •Бібліотеки України в другій половині XIX століття.
- •Бібліотеки Ніжинського, Кременецького, Рішельєвського ліцеїв.
- •Діяльність народних, земських, публічних бібліотек (к. XIX – поч.. XX століття)
- •Виникнення губернських публічних бібліотек на українських землях, особливості їх діяльності.
- •Бібліотеки громадських організацій і товариств в Україні (кін.XIX початокXx ст..)
- •Бібліотека Київського товариства Просвіта
- •Бібліотечна справа України на поч. XX ст.(1901-1916)
- •Бібліотечна справа України періоду укр.Революції (1917-1921 рр. )
- •Основи бібліотечної політики в добу укр.Революції 1917-1921 рр.
- •Утворення українських радянських органів керівництва бібліотеками.
- •Заснування книгозбірень різних видів в Україні у 20-ті роки хх ст.
- •Бібліотечна справа України періоду Другої світової війни(1939-1945 рр.).
- •Бібліотечна справа України у 50-80-ті роки хх ст.
- •Централізація мережі бібліотек: здобуття та втрати (70-80-ті роки хх ст.).
- •Відродження національних бібліотек в Україні
- •Сучасні проблеми бібліотечного будівництва в Україні
- •Бібліотечна справа в Україні на сучасному етапі.
- •Державна політика в галузі бібліотечної справи в Україні.
- •Наукові конференції в Україні 90-х років
- •36. Українські громадські бібл.Об’єднання їх історія та сучасний стан.
- •37. Діяльність бібліотечно-архівного відділу із заснування державно-правових засад бібліотечного будівництва(17-19рр.Ххст)
- •38. Головні напрями сучасних бібліотекознавчих
- •39. Підсумки та наслідки централізації в бібліотечній справі України (70-90рр хх ст.)
- •51. Причини і наслідки утворення Бібліотеки Конгресу сша
- •52. Основні тенденції і напрями розвитку бібліотечної справи зарубіжних країн на сучасному етапі (кін. Хх – поч. Ххі)
- •53. Наукові універсальні та спеціальні бібліотеки в країнах Європи та сша (хіх – поч.. Хх)
- •54. Основні тенденції і напрями міжнародного бібліотечно-бібліографічного співробітництва на сучасному етапі.
- •55. Бібліотеки Московії в XIV – XVII ст.
- •66. Бібліотечна справа в зарубіжних європейських країнах періоду Другої світової війни (1939-1945 рр.)
- •69. Бібліотечна справа в сша (1945 – кінець 20 ст.)
- •76. Сучасні концепції розвитку публічних бібліотек, їх реалізація в Україні.
- •77. Сучасні концепції розвитку національних бібліотек у різних країнах світу та в Україні.
- •78. Національні бібліотеки зарубіжних країн: типологічні особливості, функції та напрями діяльності на сучасному етапі.
- •79. Видатні діячі бібліотечної справи (наприкладі однієї чи групи країн).
- •80. Основні напрями бібліотечної діяльності іфла.
Бібліотечна справа України періоду укр.Революції (1917-1921 рр. )
Важливим вектором керівництва бібліотечною справою була підтримка просвітянських бібліотек. У 1918 р. кількість «Просвіт» сягала 1,5 тис. В структурі цих бібліотек функціонували потужні книгозбірні, фонд яких налічував до декількох тисяч книг. Кожна із них по-особливому плекала українську самосвідомість. Отже, український уряд,маючи досить обмежені фінансові ресурси, все ж таки виділяв кошти на підтримку просвітянських бібліотек Херсонщини,Кам’янця-Подільського,Полтавщини, де їх було найбільше.
За часів гетьмана Скоропадського не меншає увага до бібліотек. У цей період було розпочато титанічну організаційну роботу щодо створення Національної бібліотеки Української держави.
Наступний український уряд – Директорія – також приділяв належну увагу бібліотечній справі. Бібліотеки зростали, їхня кількість не зменшувалась, вони не закривались, як у добу радянської влади.
Таким чином, усі українські уряди 1917-1921 рр. вважали бібліотечну справу важливим атрибутом державності, тому опікувались вже існуючими бібліотеками, прагнули до їх українізації, створювали нові книгозбірні, за власної ініціативи не закрили жодної з них, хоча загальна кількість бібліотек з відомих причин все ж зменшилась. Хто знає,яким би був результат їхньої бібліотечної політики,якби вдалося реалізувати розроблені бібліотечні проекти.
Основи бібліотечної політики в добу укр.Революції 1917-1921 рр.
У 1917-1918 рр. для вирішення таких першочергових завдань, як врятування книг, ліквідованих книгозбірень, збереження бібліотечних фондів, налагодження безперебійного обслуговування читачів необхідно було мати уявлення про реальний стан бібліотечної мережі, насамперед загальнодоступних бібліотек, як головних осередків у піднесенні культурно-освітнього рівня народу. Зокрема з серпня 1918 по серпень 1919 р. відділами позашкільної роботи Харківської губернської та повітових управ було зібрано інформацію щодо типів книгозбірень, документ них фондів, складу читачів та їх інтересів, кадрів, фінансування місцевих бібліотек. Ці цінні матеріали були взяті до уваги бібліотечно-архівним відділом Міністерства народної освіти під час розробки стратегічного плану бібліотечного будівництва в Україні.
Нова економічна політика(НЕП), проголошена X з’їздом РКП(б) у 1921 році,а також курс на коренізацію,сприяли поступовому економічному зростанню, поліпшенню політичних настроїв, що позитивно впливало на всі сфери духовного життя,зокрема на відновлення бібліотечної мережі України.
Радянська влада,прагнучи довести свої переваги, була змушена піти на підняття освітнього й культурного рівня свого народу. Комуністичні догми без цього опанувати було б неможливо. Для ідеологічного просвітництва принципове значення мала ліквідація неграмотності,і саме про це йшлося у постанові Раднаркому УРСР від травня 1921р. «По боротьбу з не писемністю». Тут зазначалося, що громадяни від 8 до 50 років мають навчитися читати і писати.
Діяльність влади не була марною, всього за два десятиріччя не писемність ліквідували майже на 10 млн. осіб.