- •Бібліотеки Київської Русі та їх значення для розвитку культури
- •Основні типи книгозбірень Київської Русі та склад їх книжкових фондів
- •Бібліотека Ярослава Мудрого: склад фонду, організація діяльності.
- •Історичне значення бібліотеки Ярослава Мудрого
- •Бібліотеки України XI-XIII ст.: державні, монастирські, навчальних закладів, особисті.
- •Бібліотеки навчальних закладів в Україні у першій половині XIX століття.
- •Бібліотеки України в другій половині XIX століття.
- •Бібліотеки Ніжинського, Кременецького, Рішельєвського ліцеїв.
- •Діяльність народних, земських, публічних бібліотек (к. XIX – поч.. XX століття)
- •Виникнення губернських публічних бібліотек на українських землях, особливості їх діяльності.
- •Бібліотеки громадських організацій і товариств в Україні (кін.XIX початокXx ст..)
- •Бібліотека Київського товариства Просвіта
- •Бібліотечна справа України на поч. XX ст.(1901-1916)
- •Бібліотечна справа України періоду укр.Революції (1917-1921 рр. )
- •Основи бібліотечної політики в добу укр.Революції 1917-1921 рр.
- •Утворення українських радянських органів керівництва бібліотеками.
- •Заснування книгозбірень різних видів в Україні у 20-ті роки хх ст.
- •Бібліотечна справа України періоду Другої світової війни(1939-1945 рр.).
- •Бібліотечна справа України у 50-80-ті роки хх ст.
- •Централізація мережі бібліотек: здобуття та втрати (70-80-ті роки хх ст.).
- •Відродження національних бібліотек в Україні
- •Сучасні проблеми бібліотечного будівництва в Україні
- •Бібліотечна справа в Україні на сучасному етапі.
- •Державна політика в галузі бібліотечної справи в Україні.
- •Наукові конференції в Україні 90-х років
- •36. Українські громадські бібл.Об’єднання їх історія та сучасний стан.
- •37. Діяльність бібліотечно-архівного відділу із заснування державно-правових засад бібліотечного будівництва(17-19рр.Ххст)
- •38. Головні напрями сучасних бібліотекознавчих
- •39. Підсумки та наслідки централізації в бібліотечній справі України (70-90рр хх ст.)
- •51. Причини і наслідки утворення Бібліотеки Конгресу сша
- •52. Основні тенденції і напрями розвитку бібліотечної справи зарубіжних країн на сучасному етапі (кін. Хх – поч. Ххі)
- •53. Наукові універсальні та спеціальні бібліотеки в країнах Європи та сша (хіх – поч.. Хх)
- •54. Основні тенденції і напрями міжнародного бібліотечно-бібліографічного співробітництва на сучасному етапі.
- •55. Бібліотеки Московії в XIV – XVII ст.
- •66. Бібліотечна справа в зарубіжних європейських країнах періоду Другої світової війни (1939-1945 рр.)
- •69. Бібліотечна справа в сша (1945 – кінець 20 ст.)
- •76. Сучасні концепції розвитку публічних бібліотек, їх реалізація в Україні.
- •77. Сучасні концепції розвитку національних бібліотек у різних країнах світу та в Україні.
- •78. Національні бібліотеки зарубіжних країн: типологічні особливості, функції та напрями діяльності на сучасному етапі.
- •79. Видатні діячі бібліотечної справи (наприкладі однієї чи групи країн).
- •80. Основні напрями бібліотечної діяльності іфла.
Бібліотека Київського товариства Просвіта
Багатогранна діяльність просвітянських бібліотек сприяла соціальному визнанню бібліотечної справи як такої, що має власну структуру, функції, організацію,методи і технологію діяльності. Через фахову пресу та друк все більшого поширення набув по бібліотеках цікавий вітчизняний і зарубіжний досвід роботи з читачами та спеціальні знання з бібліотечної техніки. Так,у періодичному органі «Письмо з «Просвіти»існувала рубрика «Бібліотечна справа»,де регулярно публікувались такого роду матеріали.
Київська,Катеринославська й Одеська «Просвіти» змогли організувати бібліотечну мережу,піднести на новий рівень діяльність окремих бібліотек,залучити значне коло читачів. Річ у тім,що «Просвіти» об’єднували свідому,соціально активну українську інтелігенцію, котра за допомогою культурологічних засобів і заходів протистояла російській асиміляції,намагалася «бути» через створення політичних партій,депутатських фракцій у Думі,видання національної преси,друкування наукових і художніх творів,організацію на громадських засадах національних бібліотечних інституцій.
Найуспішнішою та довготривалою була діяльність Київської Просвіти.На чолі бібліотечної діяльності були Ольга Косач,Б.Грінченко й ін.. Бібліотеку біло засновано у 1906 р. У 1907 р.її фонд налічував 5 тис.примірників,у 1908-6 тис. прим. Головним чином бібліотека комплектувалась за рахунок пожертв. Серед дарувальників слід відзначити подружжя Грінченків,Д.І.Дорошенко,А.Ф.Кащенко,В.Б.Антоновича,Х.Д.Алчевську, М.В.Лисенка,та багатьох інших.
Бібліотечна справа України на поч. XX ст.(1901-1916)
На початку XX ст. найчисленнішою була мережа публічних бібліотек, яка створювалась за ініціативою громадськості для поширення освіти та просвітництва серед широких верств населення. Її складали платні міські публічні бібліотеки,комерційні,бібліотеки різних соціальних груп(дворян,офіцерів,купців тощо),народні безплатні,котрі засновувались громадськими товариствами і земствами. В Українідо народних бібліотек можна віднести також бібліотеки «Просвіт»»,які діяли постійно у Західній Україні та певний час - у Наддніпрянщині, народні безплатні, котрі засновувалися громадськими товариствами і земствами. Усі публічні бібліотеки були фінансово незалежні від держави,проте перебували під пильним контролем з боку власних структур,що впливали на політику комплектування та кадрове забезпечення.
Українські книги до 1905 р. потрапляли до народних бібліотек випадково. Комітети чи бібліотечні ради,котрі керували бібліотеками, були змушені шукати обхідні шляхи, щоб поповнювати фонди українськими виданнями. Певні зрушення сталися лише після Першої революції 1905-1907 рр. Згідно з царським маніфестом від 17 жовтня 1905 р. та урядовим указом від 2 грудня 1905 р. до бібліотечних фондів почали потрапляти друковані твори,заборонені цензурою.
У 1911 р. відбувся I Всеросійський з’їзд з бібліотечної справи в Петербурзі.
З’їзд прийняв пропозиції,які мали сприяти покращенню рівня бібліотечного обслуговування. Зокрема рекомендувалось створити губернські та повітові бібліотечні комісії при земствах для забезпечення керівництва бібліотечною справою в регіонах. Вони мали відповідати за формування місцевої бібліотечної мережі,котра повинна складатись із центральних губернських і повітових бібліотек,народних – у містах селах,пунктів видачі-у невеличких селищах. До того ж пропонувалось створити самостійні дитячі бібліотеки, розширити репертуар книг і періодичних видань як об’єктів комплектування фондів публічних і народних бібліотек, удосконалити каталогізацію, передбачалося скласти «Нормальний каталог» для народних бібліотек.