11. Бібліотеки навчальних закладів в Україні у першій половині XIX століття.

Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна — одна з найстаріших та найкрупніших книгозбірень України. Бібліотеку засновано 1804 року разом з самим Університетом за ініціативи В. Н. Каразіна. Бібліотека є освітнім, інформаційним та культурно-просвітницьким підрозділом університету. У бібліотеці зберігаються примірники журналів та газет, що вийшли з університетської друкарні: «Харьковские известия» (1817–1823), «Харьковский Демокрит» (1816), «Украинский вестник» (1816–1820), «Украинский журнал» (1823–1825) та інші. Нині наукова бібліотека Одеського Національного Університету ім. І. І. Мечникова, існує  з 1817 року і була організована, як бібліотека Рішельєвського ліцею - першого на півдні вищого навчального закладу. Одні з перших книг для бібліотеки ліцею були придбані на гроші, які пожертвував новому навчальному закладу в Одесі генерал-губернатор Новоросійського краю герцог Рішельє. На ці кошти (15 тис. франків) у Франції були придбані книги грецькою, латинською та французькою мовами. Гімназія вищих наук у Ніжині (нині Ні́жинський держа́вний університе́т і́мені Мико́ли Го́голя) - 1805, 25 липня. — Царський сенат прийняв постанову про заснування і будівництво в Ніжині Гімназії вищих наук князя Безбородька; 1815 Граф О. Г. Кушелєв-Безбородько подарував Гімназії книгозбірню, близько 1900 томів, що лягла в основу майбутньої наукової бібліотеки. В гімназії створився потужний науковий колектив викладачів, чому немало сприяв директор Інституту, професор, таємний радник, автор багатьох наукових праць, у майбутньому – академік Петербурзької Академії наук (з 1890 р.) Микола Олексійович Лаврівський (1825 -1899) . М. О. Лавровському належить видатна роль в організації навчання університетського рівня в Інституті та його бібліотеки, яка набула великого значення як підґрунтя для навчального процесу та як документальна база наукових досліджень рукописів, документів та книжкових пам’яток, що їх проводили викладачі та студенти. Бібліотека Волинського ліцею, навчального закладу, який виник 1805 р. в Кременці як Волинська гімназія, а 1818 р. отримав статус ліцею^. Чималу частину надходжень до бібліотеки цього осередку освіти й культури, яка почала формуватися ще до його появи, становили цілісні книжкові колекції. Крім сформованих уже збірок бібліотека ліцею поповнювалася й поточною купівлею нових видань. Після ліцею, який 1833 р. за розпорядженням царя закрили, його книжкову колекцію з усіма складовими успадкував заснований у Києві університет св. Володимира, куди 1834 р. її поступово перевезли. Книжкова збірка нараховувала тоді бл. 35 тис. томів. У бібліотеці університету вона зберігалася без порушення давніх шифрів під назвою «Кременецька колекція».

12. Бібліотеки України в другій половині XIX століття.

Ха́рківська жіно́ча неді́льна шко́ла — школа для навчання грамоти й загальної освіти дорослих, заснована 1862 Христиною Данилівною Алчевською. В Харківській приватній жіночій недільній школі популяризувався звуковий метод навчання грамоти, розроблений К.Ушинським, метод бесіди, пояснювального та позакласного читання, центром якого була шкільна бібліотека, видавалися розроблені у школі “Програми з усіх предметів навчання в недільній школі для дорослих і малолітніх учнів”. Для поповнення бібліотеки існувала особлива “Комісія з розгляду нових книг”. Від перших же днів діяльності школи запроваджено чіткий порядок видачі і прийому літератури: працівники бібліотеки (всього 24 особи) з метою визначення придатності книги для читання, з’ясування її переваг та недоліків обов’язково проводили з ученицями бесіди. Єлисаветградське благодійне товариство поширення грамотності й ремесел (1873 -1914). Згідно зі статутом, воно мало право відкривати недільні школи для ремісників, засновувати для них бібліотеки, видавати посібники й брошури про ремісничі виробництва та книги. Щодо бібліотек, то їх Товариство заснувало в Єлисаветграді декілька. У 1894 році безплатну народну бібліотеку було відкрито на Ковалівці (800 абонементів). Головна книгозбірня Товариства під назвою „Народна бібліотека-читальня” заснована в 1897 році на вул. Олексіївській, напроти громади Червоного Хреста. Одним з її фундаторів була Надія Веніамінівна Рябкова, на влаштування бібліотеки вона пожертвувала 400 руб. Також дала кошти на влаштування філіалу книгозбірні на Кущівці. Київське товариство грамотності. (Засноване у 1882 році буржуазно-демократичною інтелігенцією для поширення грамотності серед населення) Найбільш успішний напрям діяльності КТГ у справі налагодження селянського читання, без сумніву, полягав у комплектуванні бібліотек-читалень. За затвердженими в 1888 р. “Правилами для сільських бібліотек”, останні на Правобережжі можна було влаштовувати за клопотанням засновників при церковних попечительствах і братствах, волосних правліннях, шкільних закладах; книжками (безкоштовно, у кредит або за помірковану платню) їх мало забезпечувати Київське товариство грамотності. У літературі в основному згадується про організацію КТГ самостійних безкош­товних бібліотек і бібліотек для Київського комітету народної тверезості. КТГ було вирішено влаштувати мережу самостійних народних бібліотек. Розпочали з “іменних” – відкритих на честь О.С.Пушкіна, Т.Г.Шевченка та Є.Шунтової.