Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ібс екз відповіді.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
183.82 Кб
Скачать

78. Національні бібліотеки зарубіжних країн: типологічні особливості, функції та напрями діяльності на сучасному етапі.

На сучасному етапі світова цивілізація набирає чіткості постіндустріального, інформаційного суспільства. Широкомасштабні інформаційні програми в різних країнах підтримуються державою та громадськістю. Про це свідчать закони щодо бібліотечного обслуговування і будівництва. Це і "Пам’ять Америки" - програма розроблена Бібліотекою конгресу, і програма розвитку Національної бібліотеки Франції, нової бібліотеки в Олександрії (Єгипет). Існують і місцеві програми, спрямовані на вирішення соціальних проблем за допомогою бібліотек.

Міжнародні програми НАТІС (національна система інформації) та ЮАП (загальна доступність видань) передбачають створення таких інформаційних систем, які дозволяли б кожному бажаючому одержати необхідні вітчизняні та зарубіжні видання.

Національні бібліотеки здійснюють:

– формування фонду іноземних документів;

– формування фонду вітчизняних документів на основі принципу вичерпної повноти комплектування;

– створення джерел бібліографічної інформації на основі принципу загальнодержавного за територією й універсального за тематикою охоплення відомостей, що включаються;

– обслуговування документами і бібліографічною інформацією, що ґрунтується на поєднанні принципів загальнодоступності та пріоритетності задоволення запитів, пов’язаних з вирішенням завдань державного значення;

– міжнародне бібліотечне співробітництво шляхом виконавчого й організаційного забезпечення участі країни у всесвітніх бібліотечних програмах.

Національні світові бібліотеки намагаються зберегти елементи національного: старовинні книги, наукові праці діячів саме цієї країни.

79. Видатні діячі бібліотечної справи (наприкладі однієї чи групи країн).

Відомі бібліотечні діячі Британії:

  1. Теодор НатаніельБестермен (1904 – 1976) – був редактором серії «Оксфордська книга ібібліографія»; працював в Асоціації спеціальних бібліотек та інформаційних бюро; активно брав участь у діяльності ЮНЕСКО, був директором Департаменту з обміну інформацією; в Женеві заснував Інститут і музей Вольтера вДелісі.

  2. Самюель КлементБредфорд (1878 – 1948) – перетворив Британську бібліотеку у найбільше зібрання наукової літератури в Європі; активний учасник створення Універсальної десяткової класифікації (УДК); був членом Міжнародного бібліографічного інституту, пізніше - Міжнародної федерації з документації та інформації; разом з А.Ф. Поллардомв якості її англійської комітету заснував Британське суспільствоМіжнародної бібліографії.

  3. ФренсісФренк(1901 - 1988) - Президент Бібліотечної асоціації Великобританії; Президент Асоціації музеїв; Президент Асоціації спеціальних бібліотек та інформаційних бюро;Президент Бібліографічного товариства Великобританії; Викладав курс бібліографії для студентів Бібліотечної школи університетського коледжу в Лондоні; брав найактивнішу участь в організації Консультативного комітету з бібліографії та документації ЮНЕСКО.

  4. Лайн Моріс (1928) - активно підтримував міжнародні зв'язки; консультував в академічних бібліотеках 17 країн і 10 національних бібліотеках; автор величезної кількості статей (більше 350), 40 досліджень, 14 книг на професійні теми; У 1990р. за заслуги перед міжнародним бібліотечним співтовариством удостоєний медалі ІФЛА.

  5. Сімон Габріель Сіммонс (1915 - 2005) - є автором понад 400 наукових робіт, багато з яких присвячені історії культури слов’янських народів; переклав і видав ряд робіт радянських вчених П.Беркова, Н.Кіселева та інших; у Оксфордському університеті вів курси з радянської літератури, бібліографії, архівів бібліотек СРСР.