- •Філософія і мистецтво
- •Мистецтво як предмет філософсько-естетичного знання
- •Інституціональні типи визначення мистецтва
- •Філософські визначення мистецтва
- •Емпіричні визначення мистецтва
- •Естетичний досвід як проблема філософії мистецтва
- •Соціологічні визначення мистецтва
- •Функціональні визначення мистецтва
- •Проблема мистецтва в історії філософії
- •11. Естетика як філософія прекрасного і мистецтва
- •12. Головні етапи розвитку філософії мистецтва
- •13. Особливості традиційної філософії мистецтва
- •14. Особливості сучасної (некласичної) естетики
- •15. Порівняльна характеристика головних проблем естетики і філософії мистецтва
- •16. Основні категорії філософії мистецтва
- •17. Основні проблеми сучасної філософії мистецтва
- •18 Філософія мистецтва як описово-оцінювальна наука
- •19. Відношення між мистецтвом і етикою як об’єкт філософії мистецтва
- •20. Відношення між мистецтвом і релігією як об’єкт філософії мистецтва
- •21. Відношення між мистецтвом і метафізикою як об’єкт філософії мистецтва
- •22. Мистецтва і світогляд
- •23. Культура як контекст розвитку мистецтва
- •24. Дух часу як продукт культури
- •25. Спосіб художнього бачення
- •26. Культура і художній стиль
- •27. Проблема розуміння в мистецтві
- •28.Мистецтво як мова
- •29. Мистецтво як художньо-образне відображення світу
- •30. Особливості художньо-образного відображення світу
- •31. Художній образ і образотворче бачення
- •32.Репрезентативні і не репрезентативні художні образи
- •33. Художній образ і його типи
- •34.Функції мистецтва як проблема філософій мистецтва
- •35. Естетичне задоволення як проблема філософій мистецтва
- •36. Смисл мистецтва як проблема філософії мистецтва
- •37. Особливості естетичного бачення
- •38. "Естетичний смак». Зміст поняття
- •39. Художній стиль. Історія художніх стилів.
- •40. Поняття істини в мистецтві
- •41.Проблема природи людини в філософії мистецтва
- •42. Зміст, концепції «теоретичного антигуманізму»
- •43. Універсальні категорії мистецтва.
- •44. Принципи визначення категорії прекрасного
- •45. Проблема визначення категорії прекрасного
- •46. Формальне і змістовне визначення категорії прекрасного в історії естетики
- •47. Мистецтво і сучасна культура
- •48. Модернізм як художній стиль
- •49. Основні напрямки модернізму
- •50. Мистецтво пост-модернізму
- •51. Своєрідність сучасного мистецтва
- •51. Своєрідність сучасного мистецтва
- •52. Філософія мистецтва Ніцше
- •53. Філософія мистецтва Шеллінга
- •54. Зміст понять «симулякр» та «редукція» в сучасній філософії мистецтва.
- •55. Основні ідеї філософії мистецтва і.Канта
- •57. Основні ідеї філософії мистецтва Платона
- •58. Основні ідеї філософії мистецтва Гегеля
- •59. Основні ідеї філософії мистецтва в.Соловйова
- •60. Основні ідеї філософії мистецтва а.Шопенгауера
26. Культура і художній стиль
Художественная культура - это вид культуры общества, состоящий в образно-творческом воспроизведении природы, общества и жизнедеятельности людей средствами народной художественной культуры и профессионального искусства.
Художественный стиль — функциональный стиль речи, который применяется в художественной литературе. Текст в этом стиле воздействует на воображение и чувства читателя, передаёт мысли и чувства автора, использует всё богатство лексики, возможности разных стилей, характеризуется образностью, эмоциональностью речи.
27. Проблема розуміння в мистецтві
28.Мистецтво як мова
Художня мова мистецтва — незамінне джерело і засіб виокремлення суттєвого у відносинах зі світом та переведення його в інший — ідеальний простір, де воно відкривається рівнем досконалості як щодо змісту, так і способу виявлення. З рівня буденності естетично опанована митцем дійсність "переводиться" у світ ідеальних духовних сутностей. Саме тут вона набуває цілісності та повноти в єдності змісту і форми. Відтак, вища мета мистецтва — надати предметам небайдужості виразної внутрішньої життєвості як самоцінної, як джерела живлення розуму та почуттів. Кожен художній твір буде дійсно відповідати своєму поняттю, якщо він вкладається у згаданий критерій.
29. Мистецтво як художньо-образне відображення світу
Мистецтво, як специфічна форма суспільної свідомості відображає цінності минулого і сучасного, узагальнює багатовіковий досвід духовно-емоційного ставлення людини до світу, допомагає їй глибше пізнати себе, свій внутрішній світ і матеріальну дійсність.
Здатність людини мислити в образах створила таке унікальне явище, як мистецтво.
Мисте́цтво це вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів.
Саме воно має непересічне значення для повноцінного, цілісного сприйняття світу, для формування переконань особистості, поглядів та системи цінностей людини.
Значний виховний потенціал, знання і розуміння творів мистецтва насамперед потребують їх глибокого та свідомого сприйняття.
Спосіб творення художнього образу це головний критерій приналежності його до будь якого виду мистецтв.
На думку В.С.Мовчана,поняття «художній образ» варто відрізняти від поняття «художність образу», вони мають різне змістовне наповнення. Перше відображає специфіку мистецтва як виду діяльності з властивим йому художньо-образним способом відображення світу, тобто художній образ - це спосіб, у який дійсність може явити себе у мистецтві. Поняття «художність образу» означає якісний бік діяльності творення образу та естетичну визначеність наслідків.
Образи виникають у свідомості людей під впливом реальної дійсності, сприйнятої за допомогою органів чуття. Вони є копіями, відбитками дійсності. Образи зберігаються в пам'яті і можуть бути відтворені уявою. На основі образів пам'яті художник створює нову реальність – художній образ, який в свою чергу викликає у свідомості людей (слухачів, глядачів) низку уявних образів.
Художньо-образне мислення, з одного боку, пов'язане з особливостями сприймання засобів виразності того чи іншого виду мистецтва. З другого, художньо-образне мислення – це те , що дає змогу осягнути образність будь-яких видів мистецтва та їх синтезу (у музичній, образотворчій і хореографічній діяльності).
Створення художніх образів вимагає від митця максимальної активізації художньо-образного мислення. Саме воно має непересічне значення для повноцінного, цілісного сприйняття світу, формування переконань, поглядів та системи цінностей особистості.
