1. Філософія і мистецтво

Філософія –це світоглядне знання, яке розкриває сутність світу і людини через вивчення цінностей, ідеалів, цілей, інтересів людини і існує в теоретичній формі.

Особливістю філософії від мистецтва і релігії є пошук відповідей на запитання в теоретичній формі через розкриття змісту понять, тоді як релігія і мистецтво пропонують відповіді в художньо-образній формі. Філософія-любов до мудрості. Філософія виникла в 7-6ст до.н.е Філософія називає себе метафізикою(мета-вища, фізика-природа). Основний предмет вивчення природа.

Мистецтво виникає в один час з релігією, а можливо і раніше. Мистецтво-це діяльність особливої діяльності людей, яка передбачає аудиторію і наявність естетичного досіду. Мистецтво-це вид пізнання дійсності.

Філософія і мистецтво пов'язані між собою. Філософія як і мистецтво це відображення етичного та естетичного відношення людини до світу. Ці дві науки вивчають і відображають духовне життя суспільства, вони є однією з форм суспільної свідомості. Людина за своєю суттю є істотою творчою, тому будучи орієнтованим на творчості людини, її філософське мислення є постійним прагненням до мудрості. Філософія як і мистецтво передусім учить мислити, вчить проблемному, творчому підходу до своєїтематики. Особливість філософського знання, відмінність його від мистецтва полягає у багатозначності філософських ідей, тобто ідеї можуть осмислюватись і розвиватись у різних напрямках.

2. Мистецтво як предмет філософсько-естетичного знання

Вивчення предмета співвідношення естетики з урахуванням широкого кола проблем мистецтвознавства було і залишається на сучасному рівні розвитку естетичної науки складною і дискусійною проблемою. Неоднозначність оцінки місця і ролі мистецтва в структурі предмета естетики, суперечливість щодо обсягу і специфіки взаємодії естетичної і художньої сфери привели до спрощення, а то й вульгаризації естетики, до спроб перетворити її на прикладну науку. У другій половині XIX ст. відомий французький етнограф і антрополог Ш. Летурно намагався обґрунтувати так звану «естетичну палеонтологію». Вчений був переконаний, що тільки антропологія здатна опанувати внутрішній зміст естетики і мистецтва.

Предметом естетики є чуттєве пізнання навколишньої реальності природи, суспільства, людини та її діяльності в усіх життєвих сферах. З естетичними властивостями явищ і предметів зустрічаємося, коли розглядаємо квітучі сади, архітектурні споруди сучасності чи сивої давнини, технічні об'єкти, що створені працею людини, коли пишаємося високогуманними вчинками людей, високохудожніми творами мистецтва. Люди, чутливі до краси, мають естетичне чуття. Естетичні почуття, переживання, естетична насолода  виступають як вияви естетичного ставлення до предметів або явищ дійсності. Різноманітне естетичне ставлення людини, соціальної спільності, суспільства до дійсності, узагальнюються поняттям естетичне. Природу естетичного вивчає наука естетика.

3. Основні типи визначення мистецтва- інституціональні, філософські, емпіричні, соціологічні, функціональні. (детально про них 4, 5, 6,8, 9 питання)