Тема VI. Лінгвістика тексту

Але зламатися - це відвернутися від друзів і перейти на бік конвою та

жалюгідних колишніх поліцаїв, що прислуговують і нинішній владі. Отже, порядна

людина на це не йде, тому її б 'ють щоденно, особливо "по костям " (карцер з голими

нарами) і "по желудку" (позбавляють права закупу на 5 карбованців чаю, сухарів,

цукерок-подушечок) (Є. Сверстюк. Остання зона Василя Стуса // Літературна

Україна. - 1998. - 24 вересня). Тут (приклад (7)) елемент це вбирає в себе

надзвичайно ємну інформацію.

Така функція елемента це мотивується відсутністю в нього будь-якого значення

поза контекстом [Мовгупвкі 1984, 8. 242]. Якщо для займенника як такого загалом

притаманна функція ситуативно і контекстуально семантично мотивуватися і

наповнюватися, то, поза всяким сумнівом, словам це, то / те належить у цій площині

провідна роль не тільки за ємністю уміщуваного (охоплюваного) змісту, але й за

частотністю і самим тєкстотвірним потенціалом. На особливий статус займенника це

і то І те вказують навіть автори нормативних граматик слов'янських мов,

наголошуючи на їхній комунікативній перспективі. Так, 3. Клеменсевич констатує,

що займенник Іо "...може відноситися до певного явища, факту, вираженого в

попередньому висловленні або у попередніх висловленнях" [К1етеп8Іеуіс2 1984,

8. 53]: (8) Міііег, оа'кда' Шкакгоіпіе тіпізігомаї і ароікаї хіе г раріегет огаї теїота

еигоре]$кіті роїііукаті, зіаі 2 віє реупут хіеЬіе рга§таІукіет. Ме гаюаіуіо Іо

пе%агуупіе паіе&о рориіагпоісі, у/уЬогу уу%гаІ геїесуа'отапіе (Роїігука. - 1998. - С.44.

- 8.25); (9) Не показується йому (чоловікові - А.З.) вправді. але радий, коли хто

пристане послухати його (соловейка - А.З.) пісні, немов тішиться, що найшов

любителя своїх тонів. Бо ж треба знати, що соловей свідомий краси свого голосу і

не дасть будь-кому перевершити себе в артистизмі. Солов'ї ведуть за те_ між:

собою справдішню боротьбу, сідають один над одним, щоби противника повністю

закричати (В. Л. Лебедова. Соловей).

У межах тексту засоби реалізації ланцюгового зв'язку не постають

відокремленими й ізольованими один від одного, вони перетинаються у своєму

активі між собою, витворюючи цілісну струнку систему, завдяки чому не впадає в

око одноманітність вияву ланцюгового зв'язку: (10) У місті завершено закладення на

зимове зберігання сільськогосподарської продукції врожаю нинішнього року. Про це.

повідомив редакцію "Хрещатика" генеральний директор акціонерного товариства

"Київський оптовий ринок" Володимир Терьошин. У сховища районних плодобаз

закладено 7333 тонни картоплі, 5582 тонни капусти, понад 4 тисячі тонн

коренеплодів. Уся городина добірна, її заголотовлено переважно з приватних садиб.

...Овочі (а їх заготовлено більше) і фрукти надходитимуть протягом зими до

магазинів міста (Хрещатик. -1998. - 1 грудня) (родо-видові зв'язки:

сільськогосподарська продукція (перше речення) -> картопля, капуста, коренеплоди

(друге речення) —> городина (третє речення, воно уміщує дві предикативні частини) —>

овочі і фрукти (четверте речення)); (вжиток вказівно-замінювальних слів: городина

(третє речення - перша предикативна частина) -> її (третє речення - друга предикативна

частина): інформація першого речення —> про це (друге речення)); синонімія (городина

(третє речення) -> овочі (четверте речення).

Особливої уваги заслуговує паралельний зв'язок, що полягає в однаковому

формальному вираженні функціонально співвіднесених членів речення. Мова

передусім йде про розташовані контактно поєднувані речення. Останнім часом

розмежовують сильний і слабкий паралельні міжреченнєві зв'язки [Сучасна 1997,

с. 373-382]. До сильного паралельного зв'язку належить такий, при якому взаємодія

611

УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ХРЕСТОМАТІЯ

функціонально співвіднесених членів поєднуваних речень посилюється повтором

акцентованих компонентів останніх і вони здебільшого виносяться або в абсолютний

початок, або в абсолютний кінець речень: (11) Великим, може, на міру Олександра і

Цезаря полководцем був Святослав Завойовник, але, не менш певно, надто слабим

був політиком і політиком зі своїм наївно-лицарським "Іду на ви". Великої дуті і

орлиного ока був гетьман Дорошенко. "Сонцем Руїни " названий, але палке українське

серце згубило і його, і батьківщину, бо зрада жінки те серце зламала в час

вирішального бою. Великим політиком був Мазепа, певно таким великим, що розум

політика заморозив в нім серце войовника і навіть... коханка (Є. Маланюк. До

Шевченкових роковин).

Посилення паралелізму функціонально співвіднесених членів речення зумовлює

також наявність у структурі речень носіїв семантики переліку: (12) З одного боку,

справді, після таких відносних неудач російських військ (1841, 1842, 1843 рр.) Микола

І поставив перед ними завдання в кампанії 1845 року зламати хід подій на свою

користь, особисто давши відповідні докладні інструкції, - але знову мети не було

досягнуто. Сам імператор не приховував свого роздратування: "Кавказский корпус

времепно усилен бьіл 5-м корпусом с двоякой целью: 1) Исправить несчастия 1843

года. 2) Поразить скопища Шамиля и утвердиться в занятьіх областях. (...) По ходу

происходившего в походе сего года должно сотать, что ни та, ни другая цель

впотіє не достигнути ".

І Микола вимагає зміцнити кавказькі "загони" десятками нових

батальйонів.

Але, з другого боку, всім зрозуміло, дивлячись на зітертий у порох Грозний, -

що сили аж надто нерівні ("...Бесконечньїе вереницьі двигающихся с севера войск:

место убитого солдата тотчас заменялось другим, и горцьі недаром говорили:

"Русские солдати как трава: не успел скосить, после первого дождика новая

виросла") і що брутальніший військовий колос, перед яким дрижить налякана не на

одне століття Європа, рано чи пізно розтопче народи Кавказу, здійснивши гасло

Ціціанова: "Или покоритесь, или сотритесь с лица земли" (І. Дзюба. "Застукали

сердешну волю..." (Шевченків "Кавказ" на тлі непроминального минулого). - Київ:

Дніпро, 1995.-С. 34-35).

Загалом паралельний зв'язок ґруніується на співвідношенні видо-часових форм

дієслів-присудків, що уможливлює розгляд останніх як внутрішніх чинників

міжреченнєвої взаємодії [Рохлин 1988, с. 45]. За умови тільки такої міжреченнєвої

взаємодії, нічим іншим не підкріпленої, реалізується слабка форма паралельного

синтаксичного зв'язку. Подібна взаємодія здебільшого посилюється смисловим

співвідношенням поєднуваних речень: (13) Різнобарвним і гострим кавказьким

коктейлем по-різному причащалося не одне покоління російських літераторів. Кавказька

тема породила в російській словесності не одну, а кілька окремих традицій, одні з яких з

часом вичерпувалися, а інші - розросталися. В історичній перспективі

найпродуктивнішою виявилася традиція "позачасової", "очищеної" від політичних

нашарувань рецепції Кавказу, традиція лірико-філософських рефлексій... [І. Дзюба.

Зазнач, праця. - С. 20 - 21]. У струкгурі тексту (13) наявна не тільки співвідносність

форм дієслів-присудків причащалося - породила - виявилося, але й смислова єдність

трьох поєднаних у складне синтаксичне ціле речень.

При аналізі функціонального співвідношення видо-часових форм дієслів-

присудків здебільшого звергають увагу на те, що "...рух форм минулого часу

доконаного виду створює зміну дій, які витісняють одна одну, та їх результатів у

хронологічній послідовності", таким чином "...минулий час доконаного виду...

612