2. Вимоги до професійних і особистих якостей менеджера. Модель сучасного менеджера

1.професійна компетентність, підготовка в сфері менеджменту.2.знання техніки та технології вир. в галузі до якої належить орг.3.знання економіки, права, психології і педагогіки.4.володіння навиками адміністрування.5.вмінян самостійно і своєчасно приймати обгрунтовані рішення інапол егливо добиватися їх виконаня шляхом впливу на підлеглих.6.чуття нового, здатність петредбачати тенденцію розвитку організації,7.організаційні здібності(вмінняефектино використовувати працівників,визначати їх функції та задачі, делегувати повноваження , дотримуватися слова і діла,особиста орган.)8.вміння працювати з людьми, знання здібностей і можливостей підлеглих,захист їх інтересів і піклування про умови побуту та праці,9.вміння налагоджувати гарні контакти в колективі, що грунтуються на взаємоповазі, довірі,створювати соц-псих клімат колективу. 10.особисті якості-розум,енергійність.наполегливість,принциповість,рішучість,чесність,справедлиівсть,паовага, почуття об та відпов.ю,вимогливість до себе та до підлеглих.

менеджер.-це 1.стратег, який здійснює планування діяльності орг.з врахуванням майбутнього розвитку ринків.2повинен мати рису пристосування, не повинен боятися змін 3.повинен використовувати сучасні методи і технології в процесі управління орган.4.розвивати мислення в критичних ситуаціях-вміння вирішувати проблеми, не плутати думку з аргументом, асоціацію з прич. Звязками, вміння не тільки оцінити, але й прод. Аргументи, володіти здоровим глуздом.5.творча діяльність(нові програми, інтерпретувати старі методи і підходи до нових умов) 6.робота в команді, 7.м.-лідер, 8.постійне самонавчання і саморозвиток

3. Дайте визначення основних функцій менеджменту. Як вони взаємопов’язані в межах циклу менеджменту?

Функція – обов’язок, діяльність або здатність до діяльності, роль, власність, задача, компетенція, залежність величини від іншої. Функції м-ту – види цілеспрямованої діяльності щодо керованого об’єкту, зумовлені кооперацією і поділом праці в середині управлінського персоналу. (Анрі, Файоль) - загальні і специфічні: загальні виділяються з урахуванням стадій, фаз етапів м-ту (планування, організація, регулювання і координація, мотивація, облік і контроль); специфічні виділяються за формою поділу процесу м-ту на складові частини (лінійне керівництво; технологічна, технічна, економічна підготовка вир-ва; бухоблік; матеріально-технічне забезпечення і реалізації продукції; підбір, розтановка, підвищення кваліфікації кадрів і ін.). Крім того ф-ї є: загальноорганізаційні (використовують керівники п-в та виробничих підрозділів); спеціалізовані (різними спеціалістами); обслуговуючі ( пов’язані з обліком, звітуванням, здійсненням операцій з діловодства). За ознаками: згідно об’єкту упр-ня: упр-ня під-вом, підрозділом; за характером діяльності: економічна, соціальна; за впливом на окремі стадії виробничого процесу (упр-ня технікою) ресурсами персоналом і т.д.; за впливом на окремі фактори в-ва (упр-ня кадрами, оплатою, матеріально-технічним постачанням

Робота менеджерів полягає у тому, аби поєднати та скоординувати використання людських, фінансовий, фізичних, інформаційних ресурсів для досягнення цілей організації. Менеджери це роблять у процесі виконання чотирьох основних функцій менеджменту: 1) планування; 2) організація; 3) керування; 4) контролю. Отже, менеджмент у вузькому розумінні - це процес планування, організації, керування та контролю організаційних ресурсів для результативного та ефективного досягнення цілей організації. Зазначені функції менеджменту виконуються у певній послідовності, яка й утворює поняття «цикл менеджменту». Слід зауважити, що такий підхід до розуміння циклу менеджменту зовсім не означає, що процес управління носить дискретний характер (в понеділок - планування, у вівторок - організація і т. д.). Реально у роботі менеджера постійно сполучаються усі перелічені функції менеджменту.

Планування – це процес визначення цілей діяльності організації та прийняття рішень щодо шляхів їх досягнення. Планування – є первісною з-поміж решти функцій управління, оскільки прийняті в процесі її реалізації рішення визначають характер здійснення всіх інших функцій управління. Мета планування полягає в створенні системи планових документів, які визначають зміст та певний порядок дій для забезпечення тривалого існування організації. Схематично процес планування в організації можна представити як послідовність таких етапів: 1. Встановлення цілей діяльності організації, які визначають очікуваний або бажаний стан організації. 2. Розробка стратегії діяльності організації - безпосереднє опрацювання шляхів, якими організація досягатиме очікуваних результатів.

Організація – це функція управління, в межах якої здійснюється розподіл робіт поміж окремими робітниками та їх групами та узгодження їх діяльності. Реалізація функції організації здійснюється у процесі орг. діяльності. Орг. діяльність – це процес, за допомогою якого керівник усуває невизначеність, безладдя, плутанину та конфлікти поміж людьми щодо роботи або повноважень і створює середовище придатне для їх спільної діяльності. Основними складовими орг. діяльності є: а) розподіл праці ; б) групування робіт та видів діяльності у певні блоки (групи, відділи тощо) - департаменталізація; в) підпорядкування кожної такої групи керівникові, який отримує необхідні повноваження - делегування повноважень; г) визначення кількості робітників, безпосередньо підлеглих даному менеджерові - встановлення діапазону контролю; д) забезпечення верт. та гориз. координації робіт та видів діяльності - створення механізмів координації.

Керування – це поведінка керівника щодо підлеглих, через яку здійснюється вплив на робітників організації. При цьому слід зауважити, що манера поведінки керівника (стиль керування) формується під впливом багатьох факторів, які до того ж постійно змінюються. Яких саме факторів: - особистих якостей керівника; - особистих якостей підлеглих; - завдань та дій, які вони виконують тощо.

Контроль – це процес забезпечення досягнення цілей організації шляхом постійного спостереження за її діяльністю та усунення відхилень, які при цьому виникають. В межах процесу контролю можна виділити три основних етапи: 1) вимірювання реальних процесів, що здійснюються в організації; 2) порівняння результатів реального виконання із заздалегідь встановленими стандартами; 3) реакція на порівняння (коригуючі дії або зміна стандартів).