2. Труднощі соціальної адаптації школярів підліткового та старшого шкільного віку

Ще одним проблемним періодом шкільної адаптації є перехід учнів до навчання в базову середню школу (5-ий клас), коли відбувається зміна стосунків з учителями, однолітками, батьками, розширюється сфера соціальної активності тощо. У підлітковому, як і в молодшому шкільному віці, основним соціальним середовищем дитини залишається школа. Однак на основі вищого, ніж у молодших школярів, рівня особистісного розвитку відбуваються докорінні зміни у змісті й співвідношенні основних мотиваційних тенденцій підлітка. Своєрідність соціальної ситуації розвитку підлітка полягає у входженні його в нову систему стосунків, спілкування з дорослими та ровесниками, в опануванні нових соціальних функцій. У школі це виявляється, передусім, у необхідності налагодження у зв'язку з предметним навчанням стосунків не з одним, а з багатьма вчителями, врахування особистісних якостей кожного з них і їх нерідко суперечливих вимог. На цьому етапі у дитини виникає специфічний комплекс потреб, що виражається в прагненні знайти своє місце у групі ровесників, вийти за межі школи та приєднатися до життя й діяльності дорослих. Усе це, як зазначала Л.Божович, зумовлює нову позицію учнів щодо вчителів, своєрідно емансипує їх від безпосереднього впливу дорослих, робить їх самостійнішими. Найвагоміша зміна в соціальній ситуації розвитку підлітка, на її думку, породжена роллю в його житті групи ровесників.

Соціальна ситуація розвитку підлітка особливо залежить і від сім'ї, стосунків з батьками. Якщо ці стосунки враховують його потреби й можливості, вибудовуються на засадах взаємоповаги та довіри, він долає труднощі у навчанні й спілкуванні, активно набуває соціальний досвід, утверджується в таких елементах соціуму, як шкільний клас, група ровесників та ін.

Процес адаптації п’ятикласників до школи може бути ускладнений низкою обставин. До них можна віднести такі:

• зміна умов навчання. Навчаючись у початковій школі, дитина була орієнтована на одного вчителя. При переході у 5-й клас учні зустрічаються із значною кількістю нових вчителів-предметиків, кабінетною системою навчання;

- зміна вимог. Період адаптації ускладнює неузгодженість вимог різних учителів-предметників;

- відсутність індивідуального контролю. В початковій школі дитині допомагав один учитель, який виконував функцію й вчителя, й класного керівника. При переході в п'ятий клас такий індивідуальний підхід зникає, і в школяра складається враження, що він нікому з учителів не потрібен, що можна щось не зробити – й це може пройти непоміченим. З іншого боку, з'являється деяка «бездоглядність» з боку класного керівника - він не стежить за поведінкою дитини на всіх уроках і перервах, не організовує дозвілля після уроків. Тому деякі діти починають вередувати, гратися з малюками (йдуть до своєї першої вчительки) або весь час намагаються бути поряд з класним керівником. А в інших навпаки – «сп'яніння свободою» призводить до порушень шкільних правил;

- прогалини в знаннях. За роки навчання в початковій школі практично у кожного учня залишаються незасвоєні знання, невідпрацьовані вміння й навички. У початковій школі це усувається індивідуальним підходом вчителя й повторними поясненнями відразу, як тільки було помічено незасвоєння дитиною матеріалу. У п'ятому класі такого відстеження не відбувається.

Існують проблеми щодо шкільної адаптації й старшокласників. Зокрема, для учнів дев’ятого класу важливою проблемою є соціально-психологічна адаптація до нової ситуації навчання. В першу чергу, це адаптація до нового класного колективу (об’єднання класів чи перехід з одного класу в інший або в іншу школу), адаптація до збільшення навчального навантаження з окремого профілю (при створенні профільних класів більшість колективів формується з учнів різних класів), до нових вимог вчителів. При цьому змінюються критерії оцінок, змінюється статус учня, й йому знову доводиться формувати серед однокласників вчителів думку про себе, стверджувати свій соціальний статус в класному колективі. Цей процес проходить паралельно з процесом збільшення навчального навантаження та вимог вчителів згідно вибраного профілю. Часто школярі, вибираючи навчання в профільному класі, не розуміють, що на них чекає та як в майбутньому використати отриманні знання. Наслідком цього є втрата мотивації до навчання, а відтак – втрата життєвих перспектив, орієнтація на позакласну й позашкільну діяльність, що в багатьох випадках є асоціальною. На цьому етапі важливо допомогти школярам сформувати цілі навчання на найближчі роки, допомогти в проектуванні подальшого життєвого шляху.