20.3.Методика підготовки проекту організаційної форми

Особливе місце в організації дозвілля школярів займають театралізовані форми роботи (свята, вечори, концерти, розважальні програми тощо). Участь школярів в таких заходах є важливою складовою їх соціалізації. З огляду на це особливого значення набуває сценарно-режисерська робота соціального педагога, яка передбачає володіння фахівцем теоретичними засадами драматургії, практичними навичками сценарної творчості, прийомами активізації учасників дійства, розуміння специфіки режисури заходів в контексті соціальної ситуації розвитку школярів.

Соціальний педагог як сценарист і режисер-постановник, окрім основних професійних знань і вмінь, повинен знати основи різних видів мистецтв (музики, літератури, живопису, хореографії, закони психології творчості, методику проведення репетицій як в індивідуальній, так і в груповій формі, вміти організовувати творчі колективи та керувати їх діяльністю, ефективно використовувати потенціал театралізованих форм дозвілля для вирішення соціально-педагогічних завдань.

Після обрання конкретної організаційної форми соціальний педагог переходить до її проектування. Проект організаційної форми – це пакет інформаційно-практичних матеріалів та організаційні рекомендацій щодо її організації та унаочнення. До інформаційно-практичних матеріалів належать практичні завдання, ролі з відповідним текстом, блоки. Організаційні рекомендації містять конкретні вказівки щодо часу, приміщення чи території проведення заходу, визначення місць аудіо- та відеосупроводу, вибору відповідальних за підготовку та реалізацію всього проекту чи його окремих частин. Рекомендації щодо унаочнення стосуються побажань до оформлення приміщення, зовнішнього вигляду учасників, доцільного ілюстративного (плакати, слайди, фотографії, репродукції, муляжі, речі) та відеоматеріалів, музичного супроводу тощо.

Залежно від обраної форми соціальний педагог може розробляти її проект одноосібно (бесіда, лекція, вікторина, диспут) чи у співпраці з творчою групою (фестиваль, конкурс, вистава, зустріч). До складу такої групи можуть бути залучені вчителі, батьки, діти, представники різних соціальних інститутів та громадських організацій.

У ході розробки конкретного проекту соціальному педагогу слід враховувати основні правила побудови різних типів організаційних форм. Але, зважаючи на те, що діапазон форм досить великий, фахівець не може володіти технологіями побудови кожної окремої форми. Проте він має оперувати технологіями підготовки найбільш поширених форм соціально-педагогічної діяльності, володіти навичками написання сценаріїв, практичними вміннями режисера-постановника.

Етапи підготовки сценарію дозвіллєвої програми:

Перший етап підготовки програми – етап обгрунтування вибору програми, складається із кількох організаційно-проектувальних кроків:

I. Визначення кількості та розподіл обов'язків розробників програми.

II. Вибір теми майбутнього проекту( тематична обгрунтованість виходить з назви програми й має на увазі, про що в ній піде мова).

III. Постановка цілей і завдань. Завдання є поетапними кроками досягнення поставленої мети, а сама мета є кінцевим спланованим результатом.

IV. Аудиторія програми. Проектування дозвіллєвих програм залежить від вікових, психологічних, соціально-демографічниї особливстей аудиторії. Приступаючи до роботи над сценарієм, необхідно, перш за все, мати уявлення про те, для кого й з якою метою проводитиметься захід: з метою розваги, освіти або надання безпосереднього виховного впливу. Передбачуваний склад учасників і педагогічне завдання обумовлює вибір форми організації масової дозвіллєвої діяльності (вирішуючи завдання ознайомлення школярів з творами образотворчого мистецтва, можна підготувати лекцію й провести екскурсію в художній музей. Але більш результативним для цієї вікової групи буде, наприклад, проведення вечора, в основу якого покладений конкурс ігрових картин та ін.).

V. Визначення форми. часу й місця заходу. Слід визначити, де й коли буде проводитися захід, його тривалість, яка кількість людей буде задіяна, яких фінансових витрат воно зажадає, який потрібен буде реквізит.

Другий етап підготовки програми – написання сценарію. Сценарій дозвіллєвої програми – це докладна текстова розробка, що містить як літературну основу, так і організаційні аспекти змісту програми.

Композиційна структура сценарію програми – це його композиційне рішення, тобто побудова, розташування компонентів, встановлення між ними смислової й хронологічної залежності. Сценарій повинен мати зав’язку, розвиток, кульмінацію, яка фактично є фіналом, розв'язкою дії, його вищою емоційною точкою. Композиційно сценарій може бути побудований як монтаж окремих блоків, епізодів, кожний з яких сюжетно самостійний і об'єднаний з іншими лише місцем, часом і темою. Сценарій передбачає послідовний виклад матеріалу з першого епізоду до завершального й може поєднувати в собі одночасно елементи літературних, науково-публіцистичних творів, твори музики, живопису, хореографії, кіно, факти реальних подій, конкурсно-ігрові елементи й ін. Окрім опису сюжетного ходу, складових компонентів та їх наповнення, сценарій містить тексти ведучих.

У практиці анімаційної діяльності у створенні сценарію особливо важливим є етап роботи над ним – розробка постановного плану. Постановний план будується за такою схемою: перша частина – опис кожного епізоду:

- найменування епізоду;

- перелік учасників епізоду;

- місце проведення;

- реквізит епізоду;

- художнє оформлення;

- характер і зміст звукового супроводу;

- відповідальний за проведення.

Друга частина стосується опису загальних вимог до всього заходу в цілому. До них належать: оформлення приміщення, музичний супровід, розробка запрошень, якщо це необхідно, а також розподіл обов'язків кожного учасника. І при задумі заходу, й при створенні його сценарію слід передбачити обсяг роботи й кількість часу, що потрібно витратити на його підготовку. Необхідно врахувати, що ті, хто прийшли на вечір, не повинні бути свідками організаційної суєти, доробок. Сприяє цьому монтажний лист, у якому похвилинно розписується хід заходу.

Оформлення дозвіллєвої програми:

- пояснювальна записка із зазначенням цілей, завдань, очікуваних результатів, форм і методів реалізації програми;

- опис змісту програми (сценарій);

- характеристику її матеріального забезпечення;

- список літератури.

Будь-яка дозвіллєва програма повинна бути орієнтована на досягнення певного результату. В якості очікуваних результатів може бути заплановано:

- формування у школярів (у рамках свого віку) сприйняття дозвілля як цінності, його значущості для розвитку й самореалізації особистості;

- усвідомлення дітьми своїх можливостей і здібностей, шляхів і способів їх реалізації у вільний від навчання час;

- зміна установок дітей щодо способів й форм проведення свого дозвілля;

- набуття практичних навичок організації дозвілля;

- освоєння основних засобів спілкування, основ глядацької культури;

- підвищення культури взаємин дітей і їх поведінки у взаємодії з однолітками й дорослими;

- формування соціально позитивного клімату школи через спільну участь у загальношкільних дозвіллєвих заходах;

- формування традицій освітньої установи та ін.

Відстеження результатів реалізації дозвіллєвих програм можна здійснювати за допомогою систематичних спостережень за дітьми й фіксації змін, проведення соціологічних опитувань дітей та батьків, бесід з батьками, організації самодіагностики дітей і відстеження змін в їх самооцінці (самохарактеристика), аналізу творчих робіт учнів та ін.

Таким чином, правильно розроблена й повноцінно реалізована культурно-дозвіллєва програма сприяє введенню дітей у світ культури, розвиває їх творче мислення, досвід самореалізації в спільній з однолітками творчій діяльності.