Засоби комунікацій
Засоби комунікацій використовуються в середній школі з початку вивчення інформатики як навчального предмета. Уже в перших навчальних комп’ютерних комплексах, що поставлялися в школи, були передбачені засоби підтримки локальних мереж. При переході на IBM-сумісну техніку, коли закупки здійснювалися хаотично і одиничними екземплярами, замість використання локальних мереж обмін даних між комп’ютерами здійснювали за допомогою дискет. На сьогодні всі навчальні комп’ютерні комплекси поставляються МОН у навчальні заклади із засобами для розгортання локальної і підключення до глобальної мереж.
Шкільні локальні мережі використовуються для:
обміну даними (файлами) між комп’ютерами;
віддаленого управління пристроями введення-виведення;
управління процесом навчання від його мотивації, подання нової інформації до контролю навчальних досягнень учнів з використанням клієнт-серверних технологій;
створення єдиних освітніх ресурсів школи;
захисту навчальних ресурсів від ненавмисного або умисного пошкодження чи знищення, несанкціонованого доступу до службових матеріалів;
віддаленого адміністрування комп’ютерів на робочих місцях учнів;
створення системи консультування учнів між собою та учнів і учителів.
Питання налагодження і використання засобів локальних комп’ютерних мереж у операційних мережах добре описані в посібнику, підготовленому запорізькими вчителями [40].
В
ході підготовки до навчальних занять,
навіть до тих, на яких не будуть
використовуватися інформаційно-комунікаційні
технології, більше 80 % вчителів початкових
класів з тих, хто має комп’ютер вдома,
використовують глобальну
мережу. Дослідники
вважають, що сервіси глобальної мережі,
навчальні засоби, розміщені в Інтернеті,
в недалекому майбутньому замінять
звичайні комп’ютерні технології,
засновані на використанні персональних
відокремлених комп’ютерів і навіть
локальних мереж. С.Пейперт зазначає, що
змінюється зміст шкільної освіти, але
ще більші і швидші зміни відбуваються
в освітніх технологіях [61]. Збільшується
обсяг знань і зростає ефективність
методів навчання. Використовуючи
комп'ютер, підєднаний до Інтернету, учні
отримують більш повний і швидкий доступ
до джерел історичного і природничонаукового
знання.
Змінюється і сам Інтернет. Глобальна мережа, за виразом Є.Д. Патаракіна [59], перестає бути тільки засобом для доступу до ресурсів, Інтернет сам стає ресурсом, що дозволяє вирішувати нові педагогічні задачі. Всесвітня комп’ютерна мережа, розміщені в ній документи і програмне забезпечення (соціальні сервіси), зв’язують між собою не тільки комп’ютери, але і людей.
Як уже зазначалося, глобальна мережа Інтернет може використовуватися не тільки для спілкування і пошуку потрібних відомостей, але і для забезпечення дистанційної освіти. Ю.А. Первін, пропонує варіант організації дистанційного навчання для молодших школярів [64]. Він вважає, що навчальний процес у дистанційній формі – такий же складний процес, як і в очній формі, але організований на основі інформаційних і комунікаційних технологій. Спираючись на досвід роботи навчального центру – Роботландського мережного університету, який створений для забезпечення додаткової інформаційної освіти школярів, у тому числі молодших, Ю.А. Первін стверджує, що дистанційне навчання не є прерогативою лише вищих навчальних закладів.
Ось приклади тем, що вивчаються в Роботладському університеті з учнями 3-4 класів у курсі "Інформатика для початківців";
множини об’єктів, операції з множинами об’єктів;
лінійні алгоритми; задачі на переправи; алгоритми з розгалуженням; задачі на зважування; виконавці;
елементи текстового редагування тощо.
Н
авчання
організовується на основі методу
проектів і за допомогою програмного
комплексу "Роботландія". Навчання
в дистанційному центрі розраховано на
колективні форми навчальної діяльності
і передбачає створення спільного,
загального і корисного продукту.
В
україномовному секторі Інтернету
кількість ресурсів для учнів і вчителів
початкової школи значно менша, ніж у
російськомовному, але є кілька цікавих
проектів. Наприклад, сайт "Весела
Абетка" севастопольських авторів
(рис. 23) [107]
. На ньому розміщено велика добірка
різноманітних абеток, казок, загадок,
приказок, скоромовок, лічилок, літературних
творів, частина з яких озвучена і доступна
у вигляді аудіофайлів. Також є кілька
онлайнових ігор навчального призначення,
наприклад, гра "Розумійко" (рис.
24).
Оригінальним дизайном відрізняється сайт львівських авторів "Левко" [114]. Він пропонує добірки українських, російських казок та казок народів світу, озвучені казки для тих, хто ще не вміє читати, комікси, сценарії свят, онлайнові розвиваючі ігри, розмальовки, зразки виробів з різних матеріалів, поради батькам тощо (рис.25).
На сайті "Мама-тато" [108] містяться поради батькам першокласників, статті з формування поведінки дітей у громадському транспорті, з розвитку логічного і творчого мислення, розвитку мовлення дітей, поради з обговорення казок з дітьми, також розміщені поради і завдання з навчання дітей малювання та виготовлення за допомогою різних технік творчих робіт тощо. Цей сайт орієнтований у основному на допомогу батькам, але окремі розділи можуть бути використані і дітьми.
Д
итячий
літературний сайт Ігоря Січовика [110]
знайомить з його веселими дитячими
творами, пригодницькою повістю
"Неймовірні пригоди барона Мюнхгаузена
в Україні" Цікавий він своїми збірками
абеток, а також онлайнових вправ і ігор:
"допиши віршика", "заміни букву",
"день народження слова", "хто
кричить "кукуріку!"", "чарівні
слова", "чи буває таке?", "ігри
з буквами та словами", "кольорова
корова", "математичні ігри",
"веселий задачник" тощо. Тут же є
добірки скоромовок, лічилок, дражнилок,
каламбурів, загадок, колисанок, веселих
оповідок, казочок тощо.
Сайт "Анголятко" [112] (рис. 26), крім вже звичних добірок віршів, пісень містить розділ "Шукаю друзів", за допомогою якого молодші школярі, з різних регіонів України з допомогою вчителів або батьків можуть знайти собі нових друзів, поспілкуватися з використанням електронної пошти чи інших засобів обміну повідомленнями в Інтернеті.