
- •Методика використання інформаційних технологій у початковій школі
- •Педагогічні основи використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання в початковій школі
- •Основні психолого-педагогічні вимоги до використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі початкової школи
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до проведення занять з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у початковій школі
- •Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до організації навчальної роботи в початковій школі
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до організації навчальної роботи з використанням комп’ютерної техніки
- •Принципи і методи навчання, особливості їх реалізації при використанні комп’ютерної техніки на уроках та в позакласній роботі в початковій школі.
- •Форми організації навчального процесу в початковій школі
- •Урок, класифікація уроків і їх структура. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках різних типів
- •Інші форми організації навчальної роботи. Використання комп’ютерних технологій
- •Засоби навчання, класифікація засобів навчання.
- •Сучасний персональний комп’ютер, як універсальний засіб навчання.
- •Програмне забезпечення навчально-виховного процесу
- •Мультимедійні системи
- •Засоби комунікацій
- •Використання інформаційно-комунікаційних технологій для підтримки вивчення предметів початкової школи
- •Педагогічні програмні засоби з української мови для 1-4 класів початкової школи
- •Педагогічні програмні засоби з математики для 1-4 класів початкової школи
- •Педагогічні програмні засоби з курсу "я і Україна" для 1-4 класів початкової школи
- •Педагогічні програмні засоби з образотворчого мистецтва для 1-4 класів початкової школи
- •Педагогічні програмні засоби з музики для 1-4 класів початкової школи
- •Пропедевтичний курс інформатики
- •Основні завдання пропедевтичного курсу інформатики
- •Підручники та посібники. Програмне забезпечення пропедевтичного курсу інформатики
- •Методика формування початкових навичок роботи з пеом. Навчальні програми для формування початкових навичок роботи з пеом.
- •Методика формування уявлень про інформацію, знак, модель, код, кодування.
- •Методика формування алгоритмічного мислення учнів
- •Розвиток логічного мислення, пам’яті, спостережливості та просторової уяви на заняттях з пропедевтичного курсу інформатики.
- •Поняття про програми для контролю рівня навчальних досягнень учнів
- •Психолого-педагогічні вимоги до створення програм для контролю рівня навчальних досягнень учнів
- •Програми-шаблони і їх використання для створення тестів
- •Додатки Додаток 1. Програма вивчення дисципліни
- •Пояснювальна записка
- •Сходинки до інформатики /2 – 4 класи/
- •2 Клас /1 година на тиждень/ Зміст навчального матеріалу і вимоги до результатів навчальної діяльності учнів
- •Тема 1. Основні складові частини і можливості комп’ютера. Висловлення
- •Тема 2. Інформація. Інформаційні процеси
- •Тема 3. Графічний редактор
- •Тема 4. Комп’ютерна підтримка вивчення навчальних предметів
- •Поурочне планування
- •3 Клас /1 година на тиждень/ Зміст навчального матеріалу і вимоги до результатів навчальної діяльності учнів
- •Тема 1. Операційна система Windows
- •Тема 2. Інформаційні процеси. Пам’ять комп’ютера і процесор
- •Тема 3. Текстовий редактор WordPad
- •Тема 4. Графічний редактор
- •Тема 5. Алгоритми і виконавці
- •Тема 6. Комп’ютерна підтримка вивчення навчальних предметів
- •Поурочне планування
- •4 Клас /1 година на тиждень/ Зміст навчального матеріалу і вимоги до результатів навчальної діяльності учнів
- •Тема 1. Інтернет
- •Тема 2. Алгоритми. Види алгоритмів. Блок–схема алгоритму
- •Тема 3. Основні поняття файлової системи
- •Тема 4. Текстовий редактор WordPаd
- •Тема 5. Музичні можливості комп’ютера
- •Поурочне планування
- •Додаток 2. Комп’ютерна графіка в образотворчій діяльності
- •Пояснювальна записка
- •Вивчення курсу забезпечує:
- •Розділ II Практична діяльність
- •Додаток 3.
- •Тимчасові вимоги
- •До педагогічних програмних засобів для загальноосвітніх,
- •Професійно-технічних і вищих навчальних закладів,
- •Що створюються за державні кошти
- •1. Загальні, педагогічні та методичні вимоги
- •1.16. Для отримання відповідного грифу мон України ппз повинен попередньо розглядатися двома фаховими комісіями Науково-методичної ради з питань освіти мон України, а саме:
- •1.17. Ппз повинен отримати сертифікат відповідності технічним умовам від установи, яка акредитована в Системі УкрСепро.
- •2. Програмні, технічні та сертифікаційні вимоги
- •3. Вимоги до складу і оформлення документації
- •4. Вимоги до колективу розробників ппз
- •Література
Сучасний персональний комп’ютер, як універсальний засіб навчання.
Персональний комп’ютер (ПК) все більш активно використовується в сучасній школі, в тому числі і в її початковій ланці. З додатковими пристроями: сканером, принтером, цифровою відео і фотокамерою, системою відтворення звуку і, звичайно, при наявності відповідного програмного забезпечення, персональний комп’ютер надає учителю засоби для зберігання і відтворення тексту (літературні твори, довідники, словники, посібники тощо), статичних графічних зображень (малюнки, фотографії, ілюстрації, схеми тощо), динамічних графічних зображень (різноманітні анімовані зображення, тривимірна графіка, відео ролики тощо), звуку (пісні, літературні твори у виконанні відомих акторів, записи зразків мовлення рідною та іноземними мовами тощо), аудіовізуальних творів (відеофільми, оцифровані кінофільми, телевізійне зображення, зображення з відеокамер, у тому числі і передане з використанням Інтернету), проведення програмованого навчання і здійснення контролю за рівнем навчальних досягнень учнів. Тобто персональний комп’ютер може замінити програвачі платівок і лазерних дисків, діапроектори і фільмоскопи, кодоскопи, епіпроектори, кіноапарати, відеомагнітофони, телевізори, синтезатори звуків, музичні інструменти, лінгафонні кабінети, пристрої для машинного тестування тощо.
Використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій надає такі переваги вчителю в організації навчального процесу:
швидкий зворотній зв'язок між користувачем і засобами ІКТ, який забезпечує реалізацію обміну повідомленнями між учнем і учителем, між учнем і програмним навчальним середовищем;
зручні засоби візуалізації навчального матеріалу (статичне і динамічне подання об'єктів, процесів, явищ, їх складових частин, графічне подання закономірностей і результатів експериментів, дослідів, розв’язків задач);
комп’ютерне моделювання об’єктів, явищ, процесів, що вивчаються, проведення віртуальних експериментів, які неможливо провести в умовах школи, можливість швидкої зміни умов експерименту і опрацювання значної кількості результатів досліджень;
автоматизація процесів контролю, реєстрації і аналізу результатів навчального процесу, рівнів навчальних досягнень учнів;
можливість створення шкільної (локальна мережа) чи міжшкільної (мережа Інтернет) бази знань з окремих предметів, з комплексу шкільних предметів з можливістю доступу до даних учнів, учителів і батьків;
забезпечення дистанційної системи консультацій та індивідуального вивчення окремих факультативних курсів.
Слід при організації навчального процесу в початковій школі особливу увагу звертати на врахування вікових особливостей учнів, на те, що в них ще недостатньо сформовані навички самостійної роботи.
П
ри
застосуванні технічних засобів навчання
і інформаційно-комунікаційних технологій
слід зважати на властивості людини, її
органів чуття до сприйняття повідомлень.
З 4 млн. нервових закінчень (волокон),
які передають сигнали в людському
організмі, близько 2 млн. припадає на
зір і лише 60 тис. - на слух [86]. Це призводить
до того, що більшість відомостей людина
сприймає через зоровий канал (рис. 16), а
в поєднанні із слуховим каналом
забезпечується сприйняття майже всього
обсягу відомостей, що отримує людина.
Тому засоби навчання здебільшого
спрямовані на забезпечення візуалізації
повідомлень. Бо орієнтація тільки на
словесні методи навчання заздалегідь
націлена на зменшення обсягів повідомлень,
яка може бути отримана учнями і засвоєна.
А однотипність подання повідомлень,
особливо в молодшому шкільному віці,
призводить до перевтоми учнів, зниження
їх активності і здатності сприймати ці
повідомлення.
Разом з тим, дослідження вчених вказують на те, що запам’ятовування отриманих відомостей має дещо інший характер і напряму не залежить від обсягів отриманих повідомлень через певні органи чуття (рис. 17). Найкраще людина запам’ятовує відомості при поєднанні вербальної (словесної) і візуальної форми представлення повідомлень. Це зумовлює необхідність більшого використання комбінованих (аудіовізуальних) засобів навчання. І обов’язкове поєднання візуальних засобів навчання з коментарем, роз’ясненням, поясненням учителем поданого матеріалу. Використання комп’ютерних засобів навчання, як ніяких інших, забезпечує поєднання візуального і вербального подання повідомлень, доповнення слайдів презентацій, анімованих зображень, схем, моделей тощо словом учителя, можливістю переключення сприйняття з одного виду подання повідомлень на інший, можливістю зупинити динамічний показ для пояснення і уточнення поданих матеріалів, швидкого повернення до попереднього блоку навчального матеріалу.
Дослідження показали [17], що при роботі з комп’ютером учні глибше засвоюють навчальний матеріал, у них підвищується інтерес до навчання, вони більш активно працюють з навчальною і довідниковою літературою. Використання комп’ютерів привчає учнів до охайності, розвиває увагу, уміння планувати свою діяльність, поділяти її на окремі етапи, приймати рішення. Перегляд відеозображень, комп’ютерної графіки, прослуховування музичного супроводу знімають напругу, сприяють естетичному сприйняттю навчального матеріалу.
Застосування комп’ютера дозволяє і вчителю, і учневі контролювати хід засвоєння нового навчального матеріалу, формування необхідних умінь. У учнів розвиваються навички самоконтролю, спільної (групової) роботи, своєчасно визначати помилки, усувати їх і навіть попереджувати їх появу.
Учителям слід знати і враховувати можливі негативні наслідки активного використання комп’ютерних технологій у навчанні:
збіднення мови, зумовлене частими однотипними відповідями, які використовуються в машинних варіантах навчання;
недостатність часу, який відводиться на формування навичок рукописного письма, розвиток дрібних м'язів руки;
можливий відхід від спілкування з іншими дітьми, відсторонення, намагання обмежити коло спілкування на перевагу грі з комп’ютером;
при використанні комп’ютерів (точніше складанні комп’ютерних навчальних програм) не можна передбачити всіх можливих нюансів складного процесу учіння і відтак комп’ютер не зможе повною мірою замінити вчителя.
Тому обов’язково, вчитель повинен у заходах уроку передбачати компенсацію негативних наслідків: забезпечити виконання вправ на розвиток усного мовлення, навичок письма, активної роботи в парах і малих групах, здійснення обов’язкового педагогічного контролю за виконанням учнями вправ на комп’ютері з наступним аналізом їх діяльності.