2.2. Аналіз та особливості експортно-імпортних операцій тов «Лемн-Інтернаціонал»

ТОВ «Лемн-Інтернаціонал» займається здійсненням експортно-імпортних операцій. В свою чергу експортно-імпортні операції – міжнародні розрахунки, в процесі котрих регулюються платежі за грошовими вимогами та зобов’язаннями, що виникають у підприємств щодо експорту чи імпорту товарів і послуг.

Найчастіше підприємство закуповує сировину, а саме м’ясо птиці за кордоном (у Словаччині), а також допоміжні матеріали (коробки, плівка, миючі засоби). Після чого з фірмою-партнером укладається контракт, де вказується ціна і кількість, а матеріали постачаються на ТОВ «Лемн-Інтернаціонал».

На ТОВ «Лемн-Інтернаціонал» не має окремого підрозділу, який би займався зовнішньоекономічною діяльністю. Тому всім митним оформленням займаються брокери.

Брокер ‒ це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи [25, с. 200].

Для здійснення декларування такому підприємству необхідно отримати свідоцтво про визнання його декларантом, а також мати у своєму штабі осіб, уповноважених на декларування, які отримали відповідні кваліфікаційні свідоцтва.

Під час здійснення декларування товарів і транспортних засобів митним органам митний брокер і його представник мають ті самі права щодо пред’явлення цих товарів і транспортних засобів митним органам, що й особа, яка вповноважує їх представляти свої інтереси у взаємовідносинах з митними органами.

На ТОВ «Лемн-Інтернаціонал» для здійснення експортно-імпортних операцій пов’язаних із зовнішньоторговим контрактом, зовнішньоторгові документи підрозділяються на вісім груп:

• документація із забезпечення виробництва експортного товару;

• документація щодо підготовки товару до відвантаження;

• комерційні документи;

• документи з платіжно-банківських операцій;

• страхові документи;

• транспортні документи;

• транспортно-експедиційні документи;

• митні документи.

Зовнішньоторгові документи оформляються на спеціальних бланках і містять такі загальні для всіх документів реквізити: назву фірми-експортера (або вантажовідправника) та фірми-імпортера (або вантажоотримувача), їх адреси, номери телефонів, телефаксів, назву документа, дату, замовлення і дату його підписання, номер наряду, трансу, вивантажувальної специфікації, назву та опис товару, його кількість (кількість місць, вагу нетто та брутто, кубатури), вид упакування та маркірування.

Розділ 3. Сучасні орієнтири вдосконалення митного контролю в Україні

3.1. Вдосконалення процедур митного контролю в Україні та Івано-Франківській області

На сьогоднішній день митною службою України здійснюються ефективні кроки на шляху наближення вітчизняного законодавства до міжнародних стандартів. Україною підписано безліч міжнародних двосторонніх та багатосторонніх договорів з метою реформування вітчизняного законодавства.

Одним із останніх кроків вдосконалення митного законодавства в Україні стало прийняття нової редакції Митного кодексу України, який вступив в дію з 01.06.2012 р. Документ спрямований на приведення митного

Законодавства України у відповідність до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, Конвенції про тимчасове ввезення, а також імплементацію у національне законодавство Рамкових стандартів безпеки Всесвітньої митної організації та реформування митної служби України.

Відповідно до норм чинного Митного кодексу України, митний контроль – це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку [8].

В Кодексі більш ширше і конкретніше розглядаються питання забезпечення здійснення митного контролю. Вагомим засобом до спрощення взаємовідносин між суб’єктами ЗЕД та митними органами України є наведений конкретний список документів та відомостей, необхідних до подання для здійснення митного контролю.

У списку міститься вичерпний перелік документів та відомостей при здійсненні перевезень різними видами транспорту, що полегшує діяльність суб’єктів ЗЕД та процедури митного оформлення.

Одним із пріоритетних напрямків вдосконалення процедур митного контролю є повномасштабне впровадження електронного декларування. Інновація передбачена Концепцією створення багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця», яка спрямована на ліквідацію різниці між митними процедурами в Україні і країнах Євросоюзу та перехід на якісно новий рівень надання митних послуг.

Впродовж шести місяців 2013 р. митне оформлення товарів з використанням електронного декларування здійснили 938 суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності Івано-Франківщини. За цей час працівниками Івано-Франківської Митниці Міндоходів оформлено 27,6 тис. митних декларацій,  з яких 96 % – у електронному вигляді. Кількість електронних експортних декларацій становить 89 % від загальної кількості оформленого експорту, а імпортних – 98 %. У порівнянні з аналогічним періодом 2012 року кількість електронних митних декларацій збільшилась у 18 разів [32].

Впродовж січня-жовтня 2013 р. оформлено майже 45 тис. митних декларацій в електронному вигляді.

Це складає 95,4 % від загальної кількості оформлених митних декларацій. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року їх частка зросла майже на 85 %.

В жовтні 2013 року посадовими особами Івано-Франківської митниці Міндоходів оформлено майже 99 відсотків митних декларацій в електронному вигляді. У порівнянні з вереснем поточного року їх частка зросла на 1,3 %.

При таких тенденціях середній час митного оформлення однієї митної декларації при експорті становить 30 хв., що на 8 хвилин менше від показника аналогічного періоду 2012 року, а імпортної – 1 год.10 хв., що на 25 хвилин менше по відношенню до середнього показника минулого року.

Впровадження електронного декларування є зручною процедурою для бізнесу, що сприяє прискоренню товарообігу, скороченню затрат часу і фінансових витрат підприємців на здійснення митних процедур.

Ще одним шляхом вдосконалення процедур митного контролю, поряд із електронним декларуванням, є спрощення процедур, необхідних для митного оформлення. Скорочення переліку документів, необхідних для митного контролю, означає можливість виведення їх за межі митного оформлення.

Тобто документи, необхідні для реалізації імпортованої продукції на території України, суб’єкт ЗЕД може отримати після завершення митного оформлення товарів. Результатом таких дій повинно стати прискорення митних процедур, зокрема, у пунктах пропуску на митному кордоні, зменшення затримок і простоїв товарів, що прискорить процес наповнення державного бюджету. Проте, в обов’язковому порядку повинні залишитись документи, які спрямовані на захист життя і здоров’я громадян. До них належать дозволи на переміщення через митний кордон наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які видаються Державним комітетом України з питань контролю за наркотиками, реєстраційні посвідчення на лікарські засоби. Необхідними є документи, які використовуються у нетарифному регулювання при митному оформленні: ліцензії Мінекономіки на експорт та імпорт товарів, документи з експортного контролю товарів, дозволи Національного банку на переміщення валютних цінностей. А також документи, які мають вплив на нарахування податків та платежів, зокрема, це контракти, рахунки, специфікації та документи, безпосередньо необхідні для переміщення самого товару.

Усе більш відчутним стає відставання митного контролю від сучасних потреб пропускної здатності та світових стандартів контролю товару.

Суттєві часові витрати, застарілі механізми технологічного пропуску товарів дають підстави для використання інноваційного підходу до здійснення контролю міжнароднихвантажних потоків.

З досвіду митних систем розвинених країн можна констатувати, що дієвим чинником вирішення вітчизняних проблем в сфері митного контролю є перенесення поглибленого митного контролю на етап «Після випуску товарів», що дозволяє застосувати спрощений метод митного контролю і відповідає Кіотській конвенції про гармонізацію митних процедур.

Система аналізу та управління ризиками на сьогодні розглядається як основна філософія діяльності митних органів.

До факторів ризиків, які здійснюють вплив на ефективність виконання митними органами покладених на них завдань, можна віднести наступні: неправильне визначення коду класифікації товару, заниження фактурної або митної вартості товарів або неправильне декларування (визначення) країни походження товарів, що експортуються або імпортуються учасником ЗЕД, а також незаконне переміщення товарів без їх декларування з приховуванням від митного контролю.

Запровадження системи всеохоплюючої інформації про учасників ЗЕД, цінову інформацію на товарних ринках, відомостей про відправника та отримувача товарів, маршрут, запроваджені заходи тарифного, нетарифного регулювання, а також будь-які порушення законодавства, дозволяє митним адміністраціям визначити сфери ризикових операцій, відокремити їх від операцій з низьким рівнем ризику та втручатись лише у тих випадках, коли ризики є високими.

Прагматичні особливості свідчать про те, що за умов одночасного вдосконалення національного та міжнародного законодавства, що регулює зовнішньоекономічну діяльність, вдосконалюються і схеми провадження зовнішньоекономічних операцій, оптимізуються логістичні цикли, міжнародні маршрути, змінюється структура товарообігу.

Із поступовим приведенням митного законодавства України у відповідність до законодавства Європейських держав, Міжнародних конвенцій, зароджуються ознаки тих чи інших інноваційних моделей, механізмів, які через певний час входять в існуючу практику через організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного характеру.