35

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний економічний університет

Івано-Франківський навчально-науковий інститут менеджменту

Кафедра міжнародної економіки,

маркетингу і менеджменту

Курсова робота

на тему:

«Система митних стягнень та їх вплив на ефективність зовнішньоекономічної діяльності»

Виконав:

Студент групи

МЗЕД_змі‒51

Мендела А.Я.

Науковий керівник:

к.е.н., доц. кафедри міжнародної

економіки, маркетингу і менеджменту

Михайлишин Л.І.

робота допущена до захисту

Івано-Франківськ-2013

ЗМІСТ

Вступ ............................................................................................................... 3

Розділ 1. Теоретичні аспекти митно-тарифного

регулювання зовнішньоекономічної діяльності

1.1. Українська класифікація товарів ЗЕД .............................................. 5

1.2. Рівні митного регулювання та складові митної вартості................... 7

1.3. Тарифне регулювання та класифікація митних стягнень .................... 10

Розділ 2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності

ТОВ «Лемн- Інтернаціонал»

2.1. Загальна характеристика діяльності ТОВ «Лемн- Інтернаціонал»........ 12

2.2. Аналіз та особливості експортно-імпортних операцій

ТОВ «Лемн- Інтернаціонал» ............................................................................. 15

Розділ 3. Сучасні орієнтири вдосконалення митного контролю в Україні

3.1. Вдосконалення процедур митного контролю в Україні та Івано-Франківській області ................................................................................... 17

3.2. Удосконалення системи митного регулювання та ЗЕД ТОВ «Лемн-Інтернаціонал» ............................................................................................ 21

Висновки ........................................................................................................... 26

Список використаних джерел ......................................................................... 29

Додатки ............................................................................................................. 32

ВСТУП

Зовнішньоекономічна діяльність, тобто міжнародний обмін това­рами й послугами, належить до числа найбільш давніх форм між­народних відносин. До неї також належать рух капіталу, міжнарод­на міграція робочої сили, міжнародні валютні відносини. Необхід­ність і ефективність системи міжнародного обміну очевидна: для кожної країни характерний свій набір природних ресурсів, розміри капіталів і праці, які можуть бути використані для виробництва ВНП. Спеціалізація країни на виробництві товарів, для яких у неї є найкращі умови, дає змогу їй розширити їх випуск, використавши частину з них для продажу, а за виручені гроші закупити товари, яких не вистачає.

Інтеграція підприємств у міжнародне господарське середовище є одним з найважливіших процесів входження України у ринковий простір. Ефективне здійснення зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств можливе за умови оволодіння тією часткою світового ринку, яка відповідає можливостям природноекономічного та науково-технічного потенціалу держави.

Здійснення активної зовнішньоекономічної політики держави, розширення міжнародної торгівлі, інтеграційних економічних зв’язків є важливим чинником стабілізації і реформування її економіки. Нині ці відносини включають у себе не тільки економічні контакти з країнами «далекого зарубіжжя», а і з країнами СНД, взаємозв’язки з якими базуються на принципах і нормах міжнародних економічних відносин. Все це потребує посиленої уваги до розвитку зовнішньоекономічного комплексу України, вироблення ефективних зовнішньоекономічних стратегії і політики, які б ґрунтувалися перш за все на пріоритеті національних економічних інтересів і гарантували національну безпеку держави.

Це визначає актуальність теми даної курсової роботи.

Метою курсової роботи є дослідження системи митних стягнень та їх впливу на ефективність ЗЕД.

Завданнями роботи є наступні:

• Визначити рівні митного регулювання та складові митної вартості;

• окреслити українську класифікацію товарів ЗЕД;

• надати характеристику досліджуваного підприємства – об’єкту дослідження;

• здійснити аналіз експортно-імпортних операцій підприємства;

• дослідити, які види договорів в своїй діяльності використовує досліджуване підприємство;

• навести сучасні орієнтири вдосконалення митного контролю в Україні.

Об’єктом дослідження є ТОВ «Лемн-Інтернаціонал».

Джерельною базою роботи виступають теоретичні та науково-практичні праці вітчизняних та зарубіжних вчених та фахівців галузі основ зовнішньоекономічної діяльності, системи митних стягень, а також матеріали внутрішньої звітності підприємства.

Предметом дослідження є митно-тарифне регулювання зовнішньої діяльності та проблеми і шляхи підвищення його ефективності.

Курсова робота складається із вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначаються мета, завдання, предмет та об’єкт курсової роботи. Основна частина присвячена дослідженню поставленої проблеми. У висновках сформульовано основні результати дослідження.

Розділ 1. Теоретичні аспекти митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

1.1. Українська класифікація товарів зед

Митний тариф України – це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України [1].

Державна митна політика – це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. Державна митна політика є складовою частиною державної економічної політики [8].

Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами [9]:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі якщо кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:

(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;

(b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом з цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов'язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.