20.Розрахунок чистого грошового потоку непрямим методом

Непрямий метод базується на аналізі статей Балансу і Звіту про фінансові результати. Він дозволяє показати взаємозв'язок між різними видами діяльності підприємства, чистим прибутком і зміна­ми в активах підприємства за звітний період.

Переваги методу:

дозволяє встановити відповідність між фінансовим результа­том і чистим оборотним капіталом;

за його допомогою можна виявити найбільш проблемні місця у діяльності підприємства і розробити напрямки виходу з кризової ситуації.

 Недоліки методу:

висока трудомісткість при складанні аналітичного звіту зовні­шнім користувачем;

необхідність залучення внутрішніх даних бухгалтерського об­ліку (головна книга, журнали-ордери).

36.Фактори впливу на формування прибутку

Всі фактори, які впливають на формування прибутку, можна поділити на дві групи: внутрішні і зовнішні (рис. 7.3.)

38.Види витрат підприємства та порядок управління ними. Склад і структура витрат від операційної діяльності.

За роллю в процесі виробництва і за цільовим призначенням витрати поділяються на основні й накладні .

До основних належать витрати, які беруть безпосередню участь у виробництві продукції й становлять її речову основу. Без них виробництво певного виду продукції неможливе взагалі (сировина, корми, насіння, комплектуючі вироби, пальне, заробітна плата і под.).

Накладні - це витрати, пов'язані з організацією виробництва й управлінням підприємством взагалі, а саме:на оплату праці працівників апарату управління та спеціалістів;на службові відрядження й утримання легкового транспорту; амортизацію та утримання і ремонт будівель, споруд, інвентарю загальногосподарського призначення;

За способом введення до собівартості продукції всі витрати поділяються на прямі й непрямі.

Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом певних видів продукції або наданням послуг, а тому до їх собівартості вводяться прямо на підставі даних первинних документів (заробітна плата, насіння, корми, мінеральні та органічні добрива, засоби захисту рослин і тварин та ін.).

Непрямі {або розподільні) витрати пов'язані з виробництвом кількох видів продукції і не можуть бути віднесені безпосередньо на певний об'єкт обліку. До них належать усі витрати на організацію виробництва й управління підприємством, амортизація, поточний ремонт тракторів і комбайнів, відрахування на соціальні виплати, їх розподіляють пропорційно до встановленого базису (прямих витрат, за винятком у рослинництві насіння, у тваринництві - кормів).

За складом витрати поділяються на прості й комплексні.

Прості витрати складаються з однорідних елементів (вартість насіння, кормів, заробітна плата та ін.), а комплексні із декількох простих (собівартість коне-дня, тонно-кілометра, еталонного гектара).

витрати поділяються на постійні та змінні.

Постійні витрати є функцією часу, їх обсяг не змінюється залежно від обсягу виробленої продукції. Здебільшого постійні витрати пов'язані з функціонуванням виробничих засобів та обладнанням підприємств і повинні бути оплаченими, навіть якщо вони не використовувалися в звітному періоді. Загальний показник постійних витрат залишається незмінним за всіх рівнів виробництва.

Змінні витрати - такі, сума яких безпосередньо залежить від виробництва продукції.

Управління витратами - це процес цілеспрямованого формування витрат за видами, місцем і носіями за умови постійного контролю їх рівня і стимулювання зниження. Система управління витратами повинна охоплювати такі організаційні підсистеми:

- нормування та планування витрат за їх видами;

- облік і аналіз витрат;

- пошук і виявлення чинників економії ресурсів;

- стимулювання економії ресурсів, зниження витрат.

Управління витратами на підприємстві передбачає встановлення місця витрат і центру відповідальності. Місце витрат - це місце їхнього формування (окремі підрозділи, цехи, колективи). Під центром відповідальності розуміють організаційну єдність місць витрат з центром, що відповідає за їхній рівень. На практиці місцем витрат є територіальні підрозділи, відокремлені просторово, а центром - економічний відділ, який розробляє планові й обчислює фактичні витрати для виробничих підрозділів і загалом для підприємства.