13.3. Фундаментальні і прикладні дослідження в технічних науках

Сучасна техніка є втіленням наукових розробок. У методологічному плані технічне дослідження не дуже сильно відрізняється від наукового. Для сучасної інженерної діяльності потрібні не тільки короткострокові дослідження для розв’язання спеціальних задач, але й тривала програма фундаментальних досліджень. Для сучасного стану розвитку науки та техніки характерне виконання прикладних проблем. У науково-технічних дисциплінах треба чітко розрізняти дослідження, які безпосередньо включені в інженерну діяльність і відносно самостійні теоретичні дослідження.

Розподіл технічних наук на фундаментальні й прикладні дозволяє виявити особливості різних типів технічних теорій, відмінності їх внутрішньої структури і функціонування. В сучасній філософії техніки в цьому напрямі проведена значна робота. В останні десятиліття виникла велика кількість технічних теорій, які базуються не тільки на фізиці (системотехніка, інформатика, теорія проектування), які мають суттєво іншу структуру. Як комплексні утворення вони включають економічні, гуманітарні знання. Ці обставини філософам науки ще належить вивчити.

Тема 14. Структура технічної теорії План

1. Теоретичні схеми та абстрактні об’єкти технічної теорії.

2. Емпіричне і теоретичне в технічній теорії.

3. Формування й розвиток технічної теорії.

14.1. Теоретичні схеми та абстрактні об’єкти технічної теорії

Перші технічні теорії будувались за зразком фізичних, використовуючи їх теоретичні схеми.

Теоретичні схеми являють собою сукупність об’єктів, зорієнтованих, з одного боку, на використання відповідного математичного апарату, а з другого – на уявний експеримент, коли здійснюється проектування можливих експериментальних ситуацій. Ці особливі ідеалізовані уявлення (теоретичні моделі) часто в технічних науках виражаються графічно (електромагнітні силові лінії М. Фарадея, електромагнітні хвилі Г. Герца). В науковому дослідженні постійно уявно оперують подібними ідеалізованими об’єктами. В технічній теорії графічні зображення відіграють ще більш важливу роль. Теоретичні схеми задають особливе бачення світу з точки зору даної теорії. Вони, з одного боку, відображають окремі властивості реальних об’єктів, а також є ідеалізованими, спрощеними уявленнями цих об’єктів.

Особливість технічних наук виражається в тому, що інженерна діяльність, як правило, заміняє експеримент. Саме в інженерній діяльності перевіряється адекватність теоретичних висновків технічної теорії й отримується новий емпіричний матеріал. Це не означає, що в технічних науках не проводяться експерименти. Інженерна практика є додатковим засобом перевірки теоретичних розробок.

Важливою і необхідною особливістю абстрактних об’єктів технічної теорії є їх однорідність, тобто вони конструюються за допомогою фіксованого набору елементів та обмеженого набору операцій їх збирання. Будь-які механізми можуть бути уявлені як ієрархічно впорядковані ланцюги, пари й елементи. Це забезпечує, з одного боку, відповідність абстрактних об’єктів конструктивним елементам реальних технічних систем, а з другого – надає можливість здійснення дедуктивних операцій на теоретичному рівні. Збирання механізмів із набору типових елементів таким чином відповідає процедурі збирання і розбирання ідеалізованих ланцюгів та пар елементів. Ці ідеалізовані блоки відповідають стандартизованим елементам реальних технічних систем. У технічних схемах технічних наук задається образ технічної системи.

Специфіка технічної теорії полягає в тому, що вона орієнтована на конструювання технічної системи, а не розв’язання практичних інженерних задач. Технічні знання в технічних науках обов’язково повинні бути доведені до рівня практичних інженерних рекомендацій. Проблема інтерпретації та емпіричного обґрунтування в технічній науці формується як задача реалізації. Тому в технічній теорії важливу роль відіграє розроблення особливих операцій перенесення теоретичних результатів у сферу інженерної практики, встановлення чіткої відповідності між сферами абстрактних об’єктів технічної теорії і конструктивних елементів реальних технічних систем, що відповідає фактично теоретичному й емпіричному рівням знання.