
- •ФілософІя науки і техніки конспект лекцій
- •Полтава 2006
- •1.2. Поняття науки
- •1.3. Функції науки
- •Тема 2. Головні етапи розвитку науки План
- •2.1. Становлення переднауки в стародавніх цивілізаціях
- •2.2. Антична наука
- •2.3. Наука в епоху Середньовіччя
- •2.4. Новоєвропейський період розвитку науки а) розвиток науки в Новий час (класичний етап)
- •Б) некласична наука
- •В) постнекласична наука
- •Тема 3. Пізнання План
- •3.1.Поняття пізнання. Суб’єкт і об’єкт пізнання
- •3.2.Чуттєве і раціональне пізнання та їх форми
- •3.3. Буденне і наукове пізнання
- •Тема 4. Структура наукового знання План
- •4.1. Емпіричний рівень наукового знання
- •4.2. Теоретичний рівень наукового знання
- •4.3. Основи наукового знання
- •А) ідеали і норми наукового дослідження
- •Б) наукова картина світу
- •В) філософські основи науки
- •Тема 5. Основні форми наукового знання План
- •5.1. Факт
- •5.2. Наукові поняття
- •5.3. Наукова проблема
- •5.4. Наукова ідея
- •5.5. Закон
- •5.6. Гіпотеза
- •5.7 Теорія
- •Тема 6. Структура, розвиток і зміна наукових теорій План
- •6.1. Поняття теорії
- •6.2. Структура наукової теорії
- •Структура теорії
- •6.3.Функції наукової теорії
- •6.4. Розвиток наукової теорії
- •6.5. Зміна наукових теорій
- •Тема 7. Методи наукового пізнання План
- •7.1. Емпіричні методи наукового пізнання
- •7.2. Теоретичні методи наукового пізнання
- •7.3. Загальнонаукові методи наукового пізнання
- •Тема 8. Сучасні концепції структури і розвитку наукового знання План
- •8.1. Концепція наукового знання неопозитивізму
- •8.2. Фальсифікаціонізм к. Поппера
- •8.3. Модель розвитку науки т. Куна
- •8.4. Методологія дослідницьких програм і. Лакатоса
- •8.5. Епістемологічний анархізм п. Фейєрабенда
- •Тема 9. Наука в сучасному світі План
- •9.1. Діалектичний взаємозв’язок філософії і науки
- •9.2. Етика науки
- •10.2. Поняття техніки
- •10.3. Поняття технології
- •Тема 11. Етапи розвитку техніки План
- •11.1. Архаїчна техніка
- •11.2. Техніка в стародавніх цивілізаціях
- •11.3. Розвиток техніки в античній культурі
- •11.4. Техніка в епоху Середньовіччя
- •11.5. Новоєвропейський період розвитку техніки
- •Тема 12. Інженерна діяльність План
- •12.1. Поняття і специфіка інженерної діяльності
- •12.2. Системотехнічна діяльність
- •Тема 13. Наука і техніка План
- •13.1. Проблема співвідношення науки і техніки
- •13.2. Специфіка природознавчих і технічних наук
- •13.3. Фундаментальні і прикладні дослідження в технічних науках
- •Тема 14. Структура технічної теорії План
- •14.1. Теоретичні схеми та абстрактні об’єкти технічної теорії
- •14.2. Емпіричне і теоретичне в технічній теорії
- •14.3. Формування й розвиток технічної теорії
- •Тема 15. Техногенна цивілізація План
- •15.1. Дискурси та концепції техніки і технології
- •15.2. Криза традиційної інженерії
- •15.3. У пошуках виходу із кризи техногенної цивілізації
- •Література
Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
Кафедра філософії і соціально-політичних дисциплін
ФілософІя науки і техніки конспект лекцій
Для студентів, магістрів і аспірантів
усіх спеціальностей та форм навчання
із дисциплін „Філософія і методологія наукового пізнання” та „Філософські проблеми наукового пізнання”
Полтава 2006
Філософія науки і техніки. Конспект лекцій. Для студентів, магістрів і аспірантів усіх спеціальностей та форм навчання із дисциплін „Філософія і методологія наукового пізнання” та „Філософські проблеми наукового пізнання”. – Полтава: ПолтНТУ, 2006. – 106 с.
Укладач: кандидат філософських наук, доцент В. М. Мєшков
Відповідальний за випуск: завідувач кафедри філософії і соціально-політичних дисциплін, доктор філософських наук, професор Г. Є. Аляєв
Рецензент: доктор філософських наук, професор
кафедри філософії і політології Полтавського університету
споживчої кооперації України С. М. Варвянський
Затверджено
науково-методичною радою
університету
Протокол № 4 від 06.07.2006 р.
Редактор Н. В. Жигилій
Коректор Ю. В. Назаренко
Вступ
Процеси глобалізації в сучасній культурі, інтенсивний розвиток виробництва, науки і техніки значно ускладнюють пристосування молодого спеціаліста до вимог науково-технічного прогресу. У сучасних умовах особливо затребувані ініціативні, творчо мислячі спеціалісти, які здатні критично аналізувати ситуацію, а їх формування можливе тільки за умови розвитку в них здібностей на основі методологічних уявлень та принципів. Одне із завдань використання знань філософії науки і техніки в пізнавальній діяльності полягає в розвитку навичок аналізу й узагальнення, обґрунтування знань, пошуку рішень задач, формулювання та перевірки гіпотез.
У феномені науки найважливішим аспектом є знання. В процесі викладання філософії можна спостерігати як звичайне явище поверхові уявлення студентів про науку взагалі і сучасне наукове знання зокрема. Студенти старших курсів технічного університету, оволодівши знаннями багатьох галузей науки, як правило, не можуть відповісти на такі питання: «Що треба розуміти під теорією? Яка її структура? Яку роль вона відіграє в науковому дослідженні? Що розуміють під фактом, законом, гіпотезою? Яким чином відбувається розвиток наукового пізнання?” Цей посібник має на меті систематизувати і значно поглибити уявлення студента про такий важливий аспект науки, як знання, й ґрунтовно відповісти на ці та багато інших питань.
Потрібно відмітити, що в той час, коли науково-технічний прогрес набуває подальшого розвитку, в Україні бракує літератури з філософії науки, ще гостріша ситуація – з літературою з філософії техніки. Цей посібник призначено для магістрів усіх спеціальностей, які вивчають спецкурс «Філософія і методологія наукового пізнання” („Філософські проблеми наукового пізнання”) на V курсі, а також його можна використовувати аспірантам у процесі підготовки до екзамену кандидатського мінімуму з філософії.
Частина І. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ
Тема 1. Наука як феномен культури
План
1. Філософія науки в системі філософського знання.
2. Поняття науки.
3. Функції науки.
1.1. Філософія науки в системі філософського знання
Бурхливий розвиток науки в XX–ХХІ ст., поширення її впливу майже на всі галузі сучасного суспільства викликають потребу в аналізі науки як специфічного явища в системі культури. Комплексний підхід до вивчення науки повинна здійснювати філософія науки.
Філософія науки – це розділ філософії, предметом якого є цілісне і комплексне осмислення науки як специфічної галузі людської діяльності в усіх її іпостасях – пізнавальній, методологічній, соціокультурній та ін.
Розвиток самої філософії науки в другій половині XX ст. веде до формування її як комплексної дисципліни. Загальну логіку історичного розвитку науки, його періодизацію вивчає історія науки. Головним, найбільш розвинутим підрозділом філософії науки є методологія науки. Якщо раніше поняття методології науки охоплювало переважно сукупність уявлень про філософські основи науково-пізнавальної діяльності, то зараз вона являє собою внутрішньо диференційовану і спеціалізовану галузь знання. Від теорії пізнання, яка досліджує пізнавальний процес у цілому, методологію науки відрізняє акцент на методах, шляхах досягнення істинного та ефективного в практичній діяльності ефективного знання. Методологія науки відрізняється своєю спрямованістю на вивчення внутрішніх механізмів, логіки руху й організації знання.
Методологія науки вивчає структуру пізнавального процесу та його елементів (наукових мов, теорій, гіпотез, наукових пояснень тощо), методи формування, організації й обґрунтування знання.
Предметом методології науки є загальні закономірності та тенденції наукового пізнання як особливої діяльності з виробництва наукових знань в їх історичному розвитку і соціокультурному контексті. Головна мета методології науки – виявити й дослідити передумови, рушійні сили, закономірності зростання і функціонування наукового знання. Особлива увага приділяється аналізу формування, структурі, розвитку і зміні наукових теорій.
Сучасна методологія науки не має мети розробити універсальний метод або систему методів, які могли б забезпечити успіх для всіх наук. Вона не формулює якихось спеціальних рецептів і наказів, які б нав’язувались ученим. Вона намагається всебічно, повніше описати й пояснити феномен науки на різних етапах її розвитку, щоб студент, аспірант, спеціаліст, учений глибше усвідомлював загальний контекст науки як цілого та власне місце у системі наукового поступу. Якщо студент, спеціаліст якоїсь конкретної галузі формально ставиться до своєї діяльності, то вивчення філософії і методології науки може здаватися йому зайвим, непотрібним. Але справді творча діяльність у своїй галузі конче потребує ґрунтовного ознайомлення з проблемами філософії і методології науки, яка дає можливість студенту, аспірантові глибше засвоїти знання своєї спеціальності, тому що допомагає зрозуміти структуру, функції конкретно-наукових знань і наукової діяльності й таким чином оптимізувати власну діяльність.
В останні десятиліття потужно розвивається як розділ філософії науки філософія техніки, яка все більше набуває характеру самостійної філософської науки. Соціокультурні аспекти функціонування і розвитку науки вивчає соціологія науки.