
- •Техніка безпеки при роботі в автоклаві
- •1 )Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного
- •2) Медичне освідчення персоналу та допуск до роботи в інфекційних
- •3) Дотримання правил безпеки під час роботи з віл – інфікованими
- •Вміст аптечки «Анти снід» для допомоги медпрацівникам
- •Правила безпеки у разі потрапляння крові, біологічних рідин,
- •3 ) Профілактика внутрішньо лікарняних інфекцій,захворювань на вірусний гепатит (наказ № 408 від 12.08.1989 р.).
- •1. Профілактика травматизму
- •2. Види відповідальності медичних працівників
- •1.Техніка безпеки при роботі з біологічними рідинами
- •2. Алгоритм дій медпрацівника у разі виникнення аварійної ситуації на
- •1. Правила безпеки у разі забруднення кров’ю , біологічними рідинами
- •2. Техніка безпеки при проведенні інгаляцій
- •3. Дотримання правил безпеки під час роботи з віл – інфікованими
- •1.Санітарна обробка хворих
- •2.Пожежна безпека в лікувально – профілактичних установах
- •Дотримання правил безпеки при роботі з кров’ю що супроводжується порушенням цілісності шкіри
- •2. Охоронапраці медперсоналу психіатричнихустанов
- •3. Дотримання правил безпеки під час роботи з віл – інфікованими
- •1. Правила виконання медичним і обслуговуючим персоналом санітарно-гігієнічного режиму і вимоги охорони праці
- •2..Дотримання правил безпеки під час роботи з віл – інфікованими
- •3.Профілактика внутрішньо лікарняних інфекцій,захворювань на вірусний гепатит (наказ № 408 від 12.08.1989 р.).
- •1. Індивідуальні засоби захисту мед працівника
- •2.Техніка безпеки при огляді пацієнтів з особливо небезпечними
- •3. Заходи безпеки при контактуванні з інфікованими особами
- •Техніка безпеки під час роботи в світлолікувальних кабінетах
- •2. Медичні огляди працівників лпз
- •3.Організація робочого місця медичного працівника для забезпечення правильної біомеханіки тіла та запобігання травмуванню хребта.
- •2. Техніка безпеки під час роботи в протитуберкульозних закладах
- •3.Дотримання правил безпеки під час роботи з віл – інфікованими пацієнтами.
- •1. Техніка безпеки при роботі в фізкабінеті
- •2. Техніка безпеки в інфекційних відділеннях
- •3. Профілактика внутрішньо лікарняних інфекцій,захворювань на вірусний гепатит (наказ № 408 від 12.08.1989 р.).
- •3. Заходи безпеки при контактуванні з інфікованими особами
- •Вміст аптечки «Анти снід» для допомоги медпрацівникам
- •Правила безпеки у разі потрапляння крові, біологічних рідин,
- •Дотримання правил безпеки під час роботи з віл – інфікованими
- •Профілактика травматизму
- •Види відповідальності медичних працівників
- •Техніка безпеки при роботі з біологічними рідинами
- •Техніка безпеки при роботі з біологічними рідинами
- •Правила безпеки у разі забруднення кров’ю , біологічними рідинами
- •Техніка безпеки при проведенні інгаляцій
- •Техніка безпеки при роботі з біологічними рідинами
- •Правила безпеки у разі потрапляння крові, біологічних рідин,
- •3) Охорона праці медичних працівників при роботі з віл-інфікованими хворими (наказ моз № 120 від 25.05.2000 р.).
- •Організація робочого місця медичного працівника для забезпечення правильної біомеханіки тіла та запобігання травмуванню хребта.
- •Індивідуальні засоби захисту медичного працівника.
- •Техніка безпеки при огляді пацієнтів з особливо небезпечними інфекціями.
- •Профілактика внутрішньо-лікарняних інфекцій,захворювань на вірусний гепатит (наказ № 408 від 12.08.1989 р.).
- •Техніка безпеки при роботі в світлолікувальному кабінеті.
- •Медичні огляді працівників лпз.
- •Заходи безпеки при контактуванні з інфікованими особами згідно наказу моз № 236 від 04.04.2012 р.
- •Технікабезпекипід час роботи в рентгенкабінеті.
- •Організаціяробочогомісцямедичногопрацівника для забезпеченняправильноїбіомеханікитіла та запобіганнятравмуванню хребта.
- •Зясувати стан пац, механічні засоби,кого залучити до допомоги.
- •Техніка безпеки при роботі в фізкабінеті.
- •Техніка безпеки в інфекційних відділеннях.
- •Охорона праці медичних працівників при роботі з віл-інфікованими хворими (наказ моз № 120 від 25.05.2000 р.).
3. Дотримання правил безпеки під час роботи з віл – інфікованими
пацієнтами.
Безпеку медичних працівників під час виконання ними професійних обов’язків контролює режимна комісія лікувально-профілактичного закладу. Робочі місця лікувально-профілактичних закладів забезпечуються аптечками для проведення термінової профілактики в разі аварійних ситуацій, необхідним набором медичного інструментарію для одноразового використання, дезінфекційними засобами для проведення знезараження.
Медичний інструментарій, а також посуд, білизна, апарати та інші забруднені кров’ю, біологічними рідинами речі (за винятком сечі, слини, випорожнень у зв’язку з невеликою кількістю вірусів, що практично унеможливлює інфікування (надалі – біологічні рідини), а також речі, які забруднені слизом, відразу після використання підлягають дезінфекції згідно з вимогами нормативної документації. Режим знезараження аналогічний такому, який використовують для профілактики зараження вірусними гепатитами.
Білет 6
1.Правила безпеки у разі забруднення кров’ю , біологічними рідинами
без ушкодження шкіри
терміновопромитизабрудненуділянку;
якщонемаєпроточної води, обробитиділянку гелем аборозчином для миття рук;
не рекомендуєтьсявикористовуватисильнодіючізасоби: спирт, відбілю-ючірідини, йод, оскільки вони можутьподразнюватиураженуповерхню;
можнавикористовуватислабкідезінфікуючірозчини, наприклад, 2-4-процентний розчинхлоргексидину глюконату;
не рекомендуєтьсятертиабозішкрібатимісце контакту;
не потрібнонакладатипов’язку.
2.Техніка безпеки при проведенні інгаляцій
Площі приміщень для апаратів групової аероіонної, аерозольної та електроаерозольної терапії повинні відповідати вимогам, які встановлені заводом-виготовлювачем.
Вимоги до освітлення, температурного режиму і приточно-витяжної вентиляції такі ж, як і в кабінетах електро- і світлолікування.
Індивідуальна аероіонотерапія і електроаерозольтерапія повинні проводитися в окремому кабінеті.
Інгаляція
Для групової інгаляції виділяють кімнату площею з розрахунку 4 м2 на апарат, але не менше 12 м2. Проведення інгаляцій в електро- і світлолікувальних кабінетах заборонено.
Компресор встановлюють у підвальному та напівпідвальному приміщенні площею не менше 6 м2.
Температура у приміщенні для інгаляцій повинна бути +20оС.
3. Дотримання правил безпеки під час роботи з ВІЛ – інфікованими
пацієнтами.
Безпекумедичнихпрацівниківпід час виконання ними професійнихобов’язківконтролюєрежимнакомісіялікувально-профілактичного закладу.Робочімісцялікувально-профілактичнихзакладівзабезпечуються аптечками для проведеннятерміновоїпрофілактики в разіаварійнихситуацій, необхідним набором медичногоінструментарію для одноразового використання, дезінфекційнимизасобами для проведеннязнезараження.
Медичний інструментарій, а також посуд, білизна, апарати та інші забруднені кров’ю, біологічними рідинами речі (за винятком сечі, слини, випорожнень у зв’язку з невеликою кількістю вірусів, що практично унеможливлює інфікування (надалі – біологічні рідини), а також речі, які забруднені слизом, відразу після використання підлягають дезінфекції згідно з вимогами нормативної документації. Режим знезараженняаналогічний такому, якийвикористовують для профілактикизараженнявірусними гепатитами.
Білет 7
Техніка безпеки при роботі з біологічними рідинами
Медичні працівники зобов’язані бути обережними під час проведення маніпуляцій з різальним і колючим інструментом (голками, скальпелями, ножицями та ін.). Для уникненняпораненьпіслявикористанняшприцівголки з них не знімають до дезінфекції. Перед занурюванням шприца з голкою в дезрозчинвиймаютьтільки поршень. Бригади швидкої та невідкладної допомоги для збору використаних шприців забезпечують ємністю з матеріалу, який не проколюється. Для уникнення поранень забороняють використовувати для взяття крові та інших біологічних рідин скляні предмети з відбитими краями. Під час маніпуляцій, які супроводжуються порушенням цілісності шкіри та слизових оболонок, під час розтину трупів, проведення лабораторних досліджень, оброблення інструментарію та білизни, прибирання тощо медичні працівники та технічний персонал повинні використовувати засоби індивідуального захисту (хірургічні халати, гумові рукавички, маски, а в разі потреби – захисні екрани, непромокальні фартухи, нарукавники, окуляри).
Ці дії дають змогу уникнути контакту шкіри та слизових оболонок працівника з кров’ю, тканинами, біологічними рідинами пацієнтів. Перед надяганням гумових рукавичок шкіру біля нігтів потрібно обробити 5% спиртовим розчином йоду. Медичних працівників з травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри рук, які неможливо закрити лейкопластирем або гумовими рукавичками, звільняють на період захворювання від безпосереднього медичного обслуговування хворих і контакту з предметами догляду за ними. Усіманіпуляції з кров’ю та сироватками в лабораторіяхвиконують за допомогоюгумових груш, автоматичнихпіпеток, дозаторів. Будь-які ємності з кров’ю, іншими біологічними рідинами, біоматеріалами (тканинами, шматочками органів тощо) відразу на місці взяття щільно закриваються гумовими або пластиковими корками.
У лікувальних закладах для забезпечення знезараження в разі випадкового витікання рідини кров та інші біоматеріали транспортують у штативах, які розташовані в контейнерах, біксах або пеналах, на дно яких укладають чотиришарову суху серветку. Транспортування проб крові та інших біоматеріалів з лікувальних закладів до лабораторій, які розташовані за межами цих закладів, здійснюють тільки в контейнерах (біксах, пеналах), що унеможливлює випадкове або навмисне відкриття кришок під час їх перевезення (замок, пломбування, заклеювання місць з’єднання лейкопластирем). Ціконтейнерипіслярозвантаженняобробляютьдезрозчинами. Оптимальною є доставка в сумках-холодильниках.Не допускаєтьсятранспортування проб крові та іншихбіоматеріалів у картонних коробках, дерев’яних ящиках, поліетиленових пакетах.Не допускаєтьсявкладаннябланківнаправленьабоіншоїдокументації в контейнер чибікс.
2.Правила безпеки у разі потрапляння крові, біологічних рідин,
біоматеріалу на халат одяг:
одяг зняти і замочити в одному з дезрозчинів;
шкіру рук та інших ділянок тіла в разі їх забруднення через одяг протерти 70% розчином етилового спирту, а потім промити водою з милом і повторно протерти спиртом;
забруднене взуття дворазово протерти ганчіркою, змоченою в розчині одного з дезінфекційних засобів.
3.
Білет 8
1.Техніка безпеки під час роботи в протитуберкульозних закладах
У цілому заходи щодо забезпечення гігієнічного режиму для працівників протитуберкульозних закладів аналогічні тим, що прийняті при роботі в інфекційних лікарнях і відділеннях. Проте є ряд суттєвих відмінностей. Так, особи, які стикаються з інфікованим матеріалом (працівники прозекторських, бактеріологічних лабораторій і віваріїв, зубні лікарі, лікарі-ларингологи та ін.) зобов’язані носити маски.
Маски повинні надягати й інші працівники (в перев’язочних, операційних, стерилізаційних, при роботі з антибіотиками, в мікробіологічних лабораторіях, при проведенні спеціальних досліджень.
Заборонено персоналу бактеріологічних лабораторій вести розмови під час виконання маніпуляцій.
Усі роботи, пов’язані з можливістю забруднення рук харкотинням або іншими виділеннями хворих повинні виконуватися в гумових рукавичках. Після роботи вони обробляються кип’ятінням або замочуванням в 0,25% активованому розчині хлораміну протягом 1 години.
Персонал (санітарки, буфетниці) зобов’язані надягати прогумований фартух при збиранні брудного посуду в палах або столовій, а також під час миття посуду.
Дезінфектори під час перебування в брудній половині приміщення дезкамери повинні надягати халат, косинку, прогумований фартух, рукавиці, респіратори, окуляри та калоші.
Зміна халатів, шапочок (косинок) проводиться 2 рази на тиждень, костюмів (платтів) - 2 рази на місяць. При забрудненні мокротою (харкотинням) або іншими виділеннями хворих спецодяг замінюється негайно.
2.Техніка безпеки при роботі з дезрозчином
Всі роботи з приготування та застосування дезрозчинів способом зрошення слід проводити із використанням засобів захисту органів дихання, шкіри та очей - у захисному одязі (халат, шапочка, фартух із прогумованої тканини, гумові рукавички, гумове взуття), у захисних окулярах, респіраторі. Роботиіззастосуваннямметодівпротирання та зануренняпотрібнопроводити, використовуючизасобизахистушкіри та очей. До роботиіздеззасобами не рекомендуєтьсядопускатиосіб з підвищеноючутливістю до хлорвміснихречовин та алергічнимизахворюваннями. При проведенніробіт з дезінфекціїзабороняєтьсякурити, вживатиїжу; слідуникатипотрапляннязасобу на шкіру і в очі. Післяроботиобличчя і рухислідвимити водою з милом. Обробкуповерхоньприміщень способом зрошення та протирання (починаючи з 0,15% концентрації за активним хлором) проводятьзавідсутностіхворих. Післяобробкинеобхідно провести вологеприбирання та провітритиприміщення до зникнення запаху хлору. Дезінфекціювиробівмедичногопризначенняпроводять у ємностях, щільнозакритихкришками. Утилізація Відпрацьованіробочірозчинизасобузливають у каналізаціюпіслярозбавлення водою у співвідношенні 1:10. У випадкурозливаннязасібзмивають великою кількістю води. Партіїдеззасобу з вичерпанимтерміномпридатності та некондиційні, внаслідокпорушення умов зберігання, підлягаютьповерненню на підприємство-виробник для переробки. Отруєння. Заходи першоїдопомоги За умовинедотриманнязастережнихзаходівможливапояваознакподразненняслизовихоболонок очей (різь, сльозотеча) та органівдихання (дряпання у горлі, кашель, частедихання, виділення з носа), можевиникнутиголовнийбіль. Органидихання При появіознакподразненняорганівдиханнянеобхідноприпинити роботу іззасобом, постраждалогонегайновивести на свіжеповітряабо в іншеприміщення. Рот і носоглотку прополоскати водою, дати тепле питво (молоко, «Боржомі»), звернутись до лікаря. Очі При випадковомупотрапляннізасобу в очінеобхіднотерміновопромитиїх проточною водою протягом 10-15 хв., закапати в очі 30% розчинсульфацилунатрію та звернутись до лікаря. Шкіра При випадковомупотрапляннізасобу на шкірупотрібноретельнопромитиураженуділянку проточною водою, післяцьогозмазатишкірупом’якшувальним кремом. Шлунок При випадковомупотрапляннізасобу в шлунокнеобхіднодативипитиактивованоговугілля та звернутись до лікаря.
Білет 9