2. Правила безпеки у разі потрапляння крові, біологічних рідин,

біоматеріалу на халат одяг:

• одяг зняти і замочити в одному з дезрозчинів;

• шкіру рук та інших ділянок тіла в разі їх забруднення через одяг протерти 70% розчином етилового спирту, а потім промити водою з милом і повторно протерти спиртом;

• забруднене взуття дворазово протерти ганчіркою, змоченою в розчині одного з дезінфекційних засобів.

3) Охорона праці медичних працівників при роботі з віл-інфікованими хворими (наказ моз № 120 від 25.05.2000 р.).

Безпекумедичнихпрацівниківпід час виконання ними професійнихобов’язківконтролюєрежимнакомісіялікувально-профілактичного закладу.Робочімісцялікувально-профілактичнихзакладівзабезпечуються аптечками для проведеннятерміновоїпрофілактики в разіаварійнихситуацій, необхідним набором медичногоінструментарію для одноразового використання, дезінфекційнимизасобами для проведеннязнезараження.

Медичний інструментарій, а також посуд, білизна, апарати та інші забруднені кров’ю, біологічними рідинами речі (за винятком сечі, слини, випорожнень у зв’язку з невеликою кількістю вірусів, що практично унеможливлює інфікування (надалі – біологічні рідини), а також речі, які забруднені слизом, відразу після використання підлягають дезінфекції згідно з вимогами нормативної документації. Режим знезараженняаналогічний такому, якийвикористовують для профілактикизараженнявірусними гепатитами

БІЛЕТ № 23

1. Правила санітарії при роботі в протитуберкульозних закладах.

У цілому заходи щодо забезпечення гігієнічного режиму для працівників протитуберкульозних закладів аналогічні тим, що прийняті при роботі в інфекційних лікарнях і відділеннях. Проте є ряд суттєвих відмінностей. Так, особи, які стикаються з інфікованим матеріалом (працівники прозекторських, бактеріологічних лабораторій і віваріїв, зубні лікарі, лікарі-ларингологи та ін.) зобов’язані носити маски.

Маски повинні надягати й інші працівники (в перев’язочних, операційних, стерилізаційних, при роботі з антибіотиками, в мікробіологічних лабораторіях, при проведенні спеціальних досліджень.

Заборонено персоналу бактеріологічних лабораторій вести розмови під час виконання маніпуляцій.

Усі роботи,  пов’язані з можливістю забруднення рук харкотинням  або іншими виділеннями хворих повинні виконуватися  в гумових рукавичках. Після роботи вони обробляються кип’ятінням або замочуванням в 0,25% активованому розчині хлораміну протягом 1 години.

Персонал (санітарки, буфетниці) зобов’язані надягати  прогумований фартух  при збиранні брудного посуду в палах або столовій, а також під час миття посуду.

Дезінфектори під час перебування в брудній половині приміщення дезкамери повинні надягати халат, косинку, прогумований фартух, рукавиці, респіратори, окуляри та калоші.

Зміна халатів, шапочок (косинок) проводиться 2 рази на тиждень, костюмів (платтів) - 2 рази на місяць. При забрудненні мокротою (харкотинням) або іншими виділеннями хворих спецодяг замінюється негайно.

2. Техніка безпеки при роботі з дезінфікуючими розчинами.

Всі роботи з приготування та застосування дезрозчинів способом зрошення слід проводити із використанням засобів захисту органів дихання, шкіри та очей - у захисному одязі (халат, шапочка, фартух із прогумованої тканини, гумові рукавички, гумове взуття), у захисних окулярах, респіраторі. Роботи із застосуванням методів протирання та занурення потрібно проводити, використовуючи засоби захисту шкіри та очей. До роботи із деззасобами не рекомендується допускати осіб з підвищеною чутливістю до хлорвмісних речовин та алергічними захворюваннями. При проведенні робіт з дезінфекції забороняється курити, вживати їжу; слід уникати потрапляння засобу на шкіру і в очі. Після роботи обличчя і рухи слід вимити водою з милом. Обробку поверхонь приміщень способом зрошення та протирання (починаючи з 0,15% концентрації за активним хлором) проводять за відсутності хворих. Після обробки необхідно провести вологе прибирання  та провітрити приміщення до зникнення запаху хлору. Дезінфекцію виробів медичного призначення проводять у ємностях, щільно закритих кришками. Утилізація Відпрацьовані робочі розчини засобу зливають у каналізацію після розбавлення водою у співвідношенні 1:10. У випадку розливання засіб змивають великою кількістю води. Партії деззасобу з вичерпаним терміном придатності та некондиційні, внаслідок порушення умов зберігання, підлягають поверненню на підприємство-виробник для переробки. Отруєння. Заходи першої допомоги  За умови недотримання застережних заходів можлива поява ознак подразнення слизових оболонок очей (різь, сльозотеча) та органів дихання (дряпання у горлі, кашель, часте дихання, виділення з носа), може виникнути головний біль. Органи дихання При появі ознак подразнення органів дихання необхідно припинити роботу із засобом, постраждалого негайно вивести на свіже повітря або в інше приміщення. Рот і носоглотку прополоскати водою, дати тепле питво (молоко, «Боржомі»), звернутись до лікаря. Очі  При випадковому потраплянні засобу в очі необхідно терміново промити їх проточною водою протягом 10-15 хв., закапати в очі 30% розчин сульфацилу натрію та звернутись до лікаря. Шкіра При випадковому потраплянні засобу на шкіру потрібно ретельно промити уражену ділянку проточною водою, після цього змазати шкіру пом’якшувальним кремом. Шлунок При випадковому потраплянні засобу в шлунок необхідно дати випити активованого вугілля та звернутись до лікаря.

3. Профілактика внутрішньо лікарняних інфекцій,захворювань на вірусний гепатит (наказ № 408 від 12.08.1989 р.).

Вимоги роботи:мед.працівники з травмами рук,ураж.шкіри на період затвор.та інших уражень заборон.надавати допомогу ВІЛ-інф.; Шкіра рук повинна захищатися під час роботи весь час; За хворими закріплюються предмети догляду,пот. Дезінф.виділень хворого предметів догляду та викор. Мед.інстр.;мед.прац. повинні бути забезпечені:зас.індивідуального захисту,аптечкою для надання невідкл.доп.;анти вір.преп.для екстреної профілактики ВІЛ-інф.;дез.засоби.;у процесі приб.пролитої крові застос рукавички та пластикові фартухи.Місце дезінф.серветкою змоченою дез.зас.;забруднену кров»ю білизну знезаражу.У дез розч.;У разі аварії: Виконати профілактичні заходи, згідно з наказом МОЗ України № 120 від 25.05.2000 р. «Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД» і наказом ГУОЗ м. Києва № 550 від 14.11.2001 р. «Про профілактику внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією». 2. Негайно повідомити адміністрацію лікарні, зав. відділенням, старшу медичну сестру відділення про аварійну ситуацію.3. Зареєструвати аварію в журналі, форма № 108-01/0 «Журнал реєстрації аварії при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та роботі з ВІЛ-інфікованим матеріалом».4. Оформити акт аварії (зразок додається).5. Набрати кров пацієнта для тестування на антитіла до ВІЛ за його добровільної згоди. Пацієнт заповнює форму № 503-1/0 (згода на проходження тесту на ВІЛ-інфекцію), та роблять відмітку в історії хвороби.6. Кров пацієнта з направленням встановленого зразка доставляють тільки в лабораторію КМЦ СНІДу для тестування на антитіла до ВІЛ.7. Потерпілий медичний працівник з направленням, актом аварії, паспортом повинен з’явитися в перші 72 год після аварійної ситуації до КМЦ СНІДу, в амбулаторне-поліклінічне відділення КМЦ СНІДу до лікаря-дерматолога або інфекціоніста для консультування.8. У вихідні та святкові дні можна звертатися до чергового лікаря приймального відділення КМЦ СНІДу.Акт реєстрації аварійної ситуації заповнюють згідно з графами «Журналу реєстрації аварії при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та роботі з ВІЛ-інфікованим матеріалом», форма №108-01/0;якщо мед.прац не був імун.вводимо імуноглоб.проти геп.Впрот.доби.;після будь-якої процедури в тому числі і парентер.втруч. ретельно 2 р.вимити руки в теплій воді з милом,вис.рушником,який змінюється щоденно,або однор.серветкою.під час обробки рук треба уникати частого використання дезінфектанту;забороняється курити,споживати їжу,користуватися косметикою у тих місцях де є кров;Можливим зас.вір.геп.В обст на наявн хрон.ВГВ під час прийому на роботу та періодичні мед.огл.;Якщо хворому в.г.В,С,Д не встан. То мед. Сестри повинні знати хто відноситься:захв печінки,наркомани,повії,особи з татуюваннями,особи з синдромом Дауна,пац.з гемофілією,після переливання крові;Імунізація(3 разове введ.вакцини з інтервалом 1 міс. Кожного пац. Не залежно від діагнозу розглядають як потенціально збудн.інфекцій в тому числі,що передаються через кров.

БІЛЕТ № 24

1. Санітарна обробка хворих.

 З оглядового кабінету хворого направляють у приміщення для санітарної обробки - сан. пропускник. При поміщенні хворого в боксі санітарна обробка здійснюється в боксі.  

Видача родичам речей хворого, що поступає на лікування, без знезараження  суворо забороняється.

Медичний персонал (сестра, санітарка) повинні проводити обробку хворого і дезінфекцію сан. пропускника у додатковому халаті, що надягається поверх основного халату і який треба знімати після кожної обробки. При вході і виході взуття необхідно витирати в килимок, змочений дезінфікуючим розчином. 

Перед направленням хворого у відповідне відділення стаціонару до отримання результатів обстеження на бациллоносійство він має перебувати в ізоляторі у вигляді боксу або  напівбоксу (шлюзовані палати), а також у випадку невстановленого діагнозу. При відсутності ізолятора в лікарні його влаштовують у відділенні в невеликих обов’язково окремих палатах.

Хворих у відділеннях групують таким чином, щоб тільки-но прибулі не знаходилися в одній палаті  з тими, що одужують.

Прибирання приміщень волого-механічним способом не менш як двічі на добу з використанням промаркованого інвентаря. Сміття збирають у відра або бачки з кришками і спалюють або знезаражують. Провітрювання палат і коридорів - не менш як тричі на добу.

Предмети догляду закріпляють за хворими на весь час їх перебування на лікуванні.

Підкладні судна, горшки та ін. після кожного використання і випорожнення повинні знезаражуватися.

Наконечники для клізм, термометри, шпателі знезаражуються після кожного використання і повинні зберігатися в посудинах з дезінфікуючими розчинами.

Аптечний посуд також не може поступати в аптеку без попереднього знезараження.

Інфіковану білизну слід відправляти у мішках, попередньо просочених дезінфікуючими розчинами, у лікарняну пральню. До комунальних пралень відправляти білизну інфекційних хворих суворо заборонено.

М’який інвентар (ковдри, матраци, подушки) дезінфікують у дезкамерах.

Столовий посуд, очищений від залишків їжі, опускають у баки для знезараження його термічним або хімічним шляхом, після чого миється у чистому відділенні буфетної. Залишки їжі знезаражуються шляхом кип’ятіння. 

Іграшки для дитячих відділень допускаються тільки нові, які легко піддаються миттю (гумові та пластмасові). Вони не повинні переходити від однієї дитини до іншої без попереднього знезараження. Іграшки з відділення  батькам не повертаються, про що останні мають бути попереджені.

Предмети догляду за хворими та інструментарій передаються по чергуванню тільки в знезараженому стані.

Матеріал для лабораторного дослідження від хворих повинен відбиратися у спеціальну стерильну посудину, яка щільно закривається і доставлятися в лабораторію у зачинених контейнерах.

Увесь використаний у лабораторії посуд збирається у спеціальні баки з кришками й підлягає знезараженню до очистки і миття.

Відвідування інфекційних хворих родичами, як правило, забороняється.

Речі та предмети догляду за хворими, що доставляються з дому, підлягають обов’язковому знезараженню персоналом лікарні.

Допуск матерів для догляду за дітьми, окрім дітей грудного віку, в кожному конкретному випадку  здійснюється з дозволу лише головного лікаря або завідувача відділенням.

Повернення родичам речей і посуду хворих дозволяється лише після знезараження.

Перед випискою пацієнт, що одужав,  обов’язково повинен прийняти ванну або душ.

Знезаражений власний одяг доставляється у виписну кімнату, де він зберігається у спеціальному мішку до одягання хворого. 

2. Пожежна безпека в лікувально-профілактичних установах. Причини пожеж в лікувальних закладах.

Причини пожеж.

Забезпечення пожежної безпеки в лікувально-профілактичних, аптечних та навчальних закладах є одним із важливих напрямків ефективної діяльності зазначених установ. Дотримання основних вимог пожежної безпеки сприяє збреженню життя та здоров’я працюючих, хворих, відвідувачів та студентів, а також матеріальних цінностей.

Пожежа це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та створює загрозу життю і здоров’ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.

Пожежна небезпека це можливість виникнення та розвитку пожежі у будь-якій речовині. Причиною виникнення пожежі є горіння різних речовин та предметів. Горіння являє собою екзотермічну реакцію окислення речовин, яка супроводжується виникненням диму та полум’я. Для виникнення горіння необхідно: а) наявність горючої речовини; б) окислювача (кисню); в) джерела запалювання.

Розрізняють такі поняття як займання, самозаймання та тління.

Під займанням розуміють виникнення горіння під впливом джерела запалювання.

Самозаймання - це виникнення горіння без джерела запалювання.

Тління - горіння без випромінювання світла.

Основним нормативним документом, який регламентує вимоги щодо пожежної безпеки є Закон України «Про пожежну безпеку» (17.12.1993р.) та “Правила пожежної безпеки в Україні” (А.01.001-2005)

Ці документи визначають загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулюють відносини державних органів, юридичних та фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності тощо.

1. Порушення організаційного та технічного  забезпечення системи пожежної безпеки.

2. Порушення правил пожежної безпеки медичним і допоміжним (технічним) персоналом як результат недотримання вимог технологічного процесу.

До першої  групи причин пожеж в закладах охорони здоров’я слід віднести такі порушення, що випливають з недотримання організаційних заходів та вимог.

Перш за все, це  недостатній рівень системного вирішення завдання пожежної безпеки в установі. Сюди належать недостатній рівень опрацювання організаційних завдань,  організаційно-методичних заходів та технічного забезпечення пожежної безпеки.

  Вимоги системності у вирішенні завдань пожежної безпеки випливають з необхідності створення як  розгалуженої технічної основи пожежної безпеки, так і  забезпечення її постійної функціональної готовності. 

До другої групи причин пожеж в установах охорони здоров’я мають бути віднесені:

- порушення правил електробезпеки при користуванні електричним обладнанням, наприклад, при використанні автоклавів, при користуванні електроопалювальними та освітлювальними  приладами (несправність електропроводки, користування несправним електрообладнанням);

- використання несправної або неправильне використання електродіагностичної та електролікувальної апаратури операційних, кабінетів функціональної діагностики, рентгенодіагностичних кабінетів, лабораторій, фізіотерапевтичних кабінетів та ін.

- порушення правил техніки безпеки при користуванні газоопалювальними приладами;

-  недотримання правил техніки безпеки в операційних (пошкоджена електропроводка, відсутність надійної вентиляції, порушення у системі подачі та відведення наркотичних і газопарових сумішей, недотримання вимог безпеки праці щодо запобігання іскроутворення, накопичення статичної електрики  та ін.);

- неправильне збереження та використання кисню в балонах;

- порушення правил пожежної безпеки при кремації трупів, спалювані сміття  та ін.;

- порушення техніки безпеки на складах і у підсобних приміщеннях, особливо, при збереженні паливно-мастильних матеріалів, легкозаймистих матеріалів;

3. Заходи безпеки при контактуванні з інфікованими особами згідно наказу МОЗ № 236 від 04.04.2012 р.).

1. Медичний персонал відділень хірургічного профілю ЗОЗ щодня перед початком роботи одягає чистий одяг (халат або костюм, взуття, що піддається дезінфекції).9.2. Поверхні об’єктів внутрішнього середовища палат відділень хірургічного профілю ЗОЗ, у тому числі ті, що розташовані в безпосередній близькості до пацієнта з гнійно-запальними інфекціями, можуть бути контаміновані резистентними штамами мікроорганізмів. У цих палатах медичні працівники відділень дотримуються вимог інфекційної безпеки, забезпечують гігієнічну обробку рук та одягають рукавички перед входом до палати, де перебуває інфікований пацієнт.9.3. Медичний персонал відділень хірургічного профілю ЗОЗ стежить за чистотою своїх рук. Нігті повинні бути коротко підстрижені, без покриття лаком та накладних нігтів. Перед кожною обробкою рук знімаються браслети, годинники, обручки.9.4. У приміщеннях відділень хірургічного профілю ЗОЗ, де медичним персоналом проводиться обробка рук, умивальник розташовується в легкодоступному місці, обладнується краном з холодною та гарячою водою та змішувачем, який приводиться в дію без доторкання рук (ліктем), струмінь води повинен бути спрямований прямо у сифон зливу для запобігання розбризкуванню води.9.5. Члени хірургічної бригади ЗОЗ входять на територію операційного блоку через санпропускник (шлюзи), де приймають гігієнічний душ і міняють одяг на операційні костюми і медичні шапочки та проводять гігієнічну обробку (дезінфекцію) рук.9.6. Члени хірургічної бригади ЗОЗ перед входом в «обмежену зону» операційного блоку надягають захисні медичні маски (переважно одноразового використання), які повністю закривають рот і ніс, шапочку або ковпак, які повністю закривають волосся на голові, бахіли і проходять у передопераційну, де проводять хірургічну обробку рук. Після цього члени хірургічної бригади надягають стерильні медичні халати, а потім стерильні рукавички за допомогою медичної сестри.9.7. Члени хірургічної бригади, які торкатимуться до стерильного операційного поля, стерильних інструментів або операційного розрізу, миють руки до ліктів перед їх хірургічною обробкою заздалегідь у шлюзовому приміщенні операційного блоку стаціонару або в передопераційній.9.8. Звичайне миття перед хірургічною обробкою призначене виключно для механічної очистки рук, при цьому з рук усуваються білкові та жирові забруднення, частково змиваються спороутворювальні бактерії, а також транзиторні мікроорганізми.9.9. Враховуючи високу кількість мікроорганізмів (у тому числі резистентних до АМП), під нігтями потрібна обов’язкова обробка піднігтьових зон. Для цього використовуються спеціальні палички або м'які продезінфіковані щіточки, найкраще - одноразового використання.9.10. Хірургічна обробка рук для медичного персоналу є важливою та відповідальною процедурою, яку про­водять перед будь-яким хірургічним втручанням з метою попередження інфікування хірургічної рани пацієнта та одночасного захисту персоналу від інфекцій, що передаються через кров або іншим шляхом в організм пацієнта.9.11. Медичним персоналом хірургічна обробка рук проводиться із застосуванням різних спиртових (понад 65,0%) або інших швидкодіючих (експозиція 1,0-1,5 хв.) антисептичних (дезінфекційних) засобів методом їх втирання в кисті рук та передпліччя, включаючи ліктьові суглоби. Для цього засіб наносять на руки порціями і втирають у шкіру. Перша порція засобу наноситься тільки на сухі руки. Між послідовними операціями прийнятна тривалість обробки рук також становить не менше 1,5 хв.9.12. При виконанні техніки обробки рук медичним персоналом ЗОЗ враховується наявність так званих «критичних» ділянок рук, які недостатньо змочуються антисептичним засобом: великі пальці, кінчики пальців, міжпальцеві зони, нігті, навколонігтьові валики та піднігтьові зони. Ретельніше потрібно обробляти поверхні великого пальця та кінчики пальців, оскільки на них зосереджена найбільша кількість бактерій -збудників гнійно-запальних інфекцій.9.13. За відсутності централізованого водопостачання або наявності проблеми при централізованому водопостачанні (наприклад, ремонтні роботи) відділення хірургічного профілю ЗОЗ забезпечуються закритими ємностями для води з кранами. В ємності заливають кип'ячену воду і замінюють її не рідше одного разу на добу. Перед наступним заповненням ємності ретельно миються і дезінфікуються, обполіскуються та висушуються.9.14. Використання медичних рукавичок .9.15. Не допускається миття або дезінфекція рукавичок для повторного використання між проведенням маніпуляцій, класифікованих як «чисті» і «брудні або інфіковані», навіть в одного пацієнта. Забороняється пересування в цих рукавичках у відділенні (відділеннях) ЗОЗ.Дезінфекція рукавичок допускається не більше 1-2 разів виключно в ситуаціях, які вимагають частої заміни рукавичок (забір крові). У цих випадках рукавички не повинні мати проколів або бути забрудненими кров'ю чи іншими виділеннями.9.16. Після використання медичні рукавички знімаються і занурюються в розчин дезінфектанту безпосередньо в місці (приміщенні) використання рукавичок, і проводиться гігієнічна дезінфекція рук. Після знезараження рукавички одноразового використання підлягають утилізації.9.17. Після закінчення операції/процедури медичні працівники рукавички знімають, руки обробляють спиртовмісним засобом, а потім спеціальним засобом для догляду за шкірою рук. Якщо на руки під рукавичками потрапила кров або інші виділення, ці забруднення попередньо знімають тампоном або серветкою, змоченими антисептиком, миють руки з мийним засобом, а потім ретельно відмивають водою від мила та висушують одноразовим рушником чи серветками. Після цього руки обробляють антисептиком.9.18. Хірургічні халати, що використовуються медичним персоналом для роботи в операційному блоці, повинні бути повітропроникні, виготовлені з матеріалів багаторазового або одноразового використання, які є ефективними бар'єрами для бактерій навіть при намоканні (тобто виготовлені із матеріалів, стійких до проникнення вологи).9.19. Медичному персоналу відділень хірургічного профілю ЗОЗ потрібно замінювати хірургічний костюм, якщо він забруднений (контамінований) і/або просякнутий кров’ю або іншими потенційно інфекційно небезпечними біологічними рідинами.

БІЛЕТ № 25

1. Дотримання правил безпеки при роботі з кров’ю, що супроводжується порушенням цілісності шкіри.

потерпілий повинен:

• відразу промити ушкоджене місце з милом;

• потримати поранену поверхню під проточною водою (декілька хвилин або поки кровотеча не припиниться), щоб кров вільно витікала з рани;

• якщо немає проточної води, обробити ушкоджене місце дезінфікуючим гелем або розчином для миття рук;

• не рекомендується використовувати сильнодіючі засоби: спирт, відбілю- ючі рідини, йод, оскільки вони можуть спричинити подразнення рани та погіршити її стан;

• не рекомендується тиснути або терти ушкоджене місце;

• не рекомендується відсмоктувати кров з рани, яка залишилась після уколу.

2. Охорона праці медичного персоналу в психіатричних установах.

Адміністрація лікарні зобов’язана  забезпечити персонал лікарні санітарним одягом, спецвзуттям і запобіжними засобами у відповідності з діючими нормами та організувати регулярне прання  спецодягу.

У кожному відділенні повинен бути журнал для запису  усіх тілесних  пошкоджень, нанесених хворими персоналом.

На нещасні випадки , які викликали втрату працездатності на 1 робочий день і більше,  завідувачем відділенням складається акт за формою Н-1.

У відділенні повинен знаходитися тільки персонал, зайнятий на чергуванні. Категорично забороняється персоналу, вільному від чергуванні, перебувати у відділенні.

При роботі персоналу з аміназином обов’язково керуватися Інструктивними вказівками  щодо профілактики контактних ускладнень при користуванні аміназином.

Самовільне полишення робочого місця персоналом забороняється. У випадку збудження хворих медперсонал повинен допомагати один одному в заспокоєнні хворих.