6. Безпека праці. Організаційні та технічні заходи.

Умови праці- сукупність факторів виробничого середовища і виробничого процесу, які впливають на здоровя і працездатність людини в результаті її професійної діяльності.

Працездатність – здатність людини до праці, яка визначається рівнем фізичних і психо-фізичних якостей і можливостей працівника.

Безпека праці – стан умов праці при якому відсутній виробничий травматизм.

З метою забезпечення безпечних умов праці вибирають методи і засоби на основі виявлених небезпечних факторів.

Небезпечна зона – простір у якому можлива дія на працівника небезпечного фактора.

Засоби захисту можуть бути:

-обєктивні

-субєктивні.

До обєктивних відносяться:

-огородження

-блокування

-запобіжні пристрої

-ізоляція

-герметизація

-заземлення

До субєктивних:

-запобіжні знаки

-надписи

-сигнальні пристрої

-контрольно-вимірювальні прилади

-умовне забарвлення обєктів

Огороджувальні пристрої :

-стаціонарні

-відкидні

-розсувні

-змінні

-переносні

7. Класифікація приміщень за категоріями електробезпеки.

Електробезпека людей значною мірою залежить від вологості і тем-ператури повітря у приміщенні, ступеня електропровідності підлоги і стін, наявності в повітрі хімічних речовин й електропровідного пилу то-що.

Всі виробничі приміщення за рівнем електробезпеки поділяються на три класи:

– приміщення без підвищеної небезпеки. Це сухі приміщення зі струмонепровідною підлогою, з вологістю не вище 75%, без пилу або лише зі струмонепровідним пилом температурою повітря до 300С, в яких відсут-ня можливість одночасного дотику людини до корпуса електричної уста-новки і металевих елементів, з’єднаних з землею;

– приміщення з підвищеною небезпекою. Для них характерним є наявність однієї з таких п’яти ознак: вологість перевищує 75%, наявний електропровідний пил, електропровідна підлога, температура повітря вище +30°С, існує можливість одночасного дотику до металевих предме-тів, з’єднаних з землею, і корпусу електроустановки;

– особливо небезпечні приміщення. Вони можуть мати до 100% воло-гості або хімічно активне середовище, що руйнує електроізоляцію, або одночасно дві чи більше ознак, характерних для приміщення з підвище-ною небезпекою.

8. Перша долікарська допомога при ураженні електричним струмом

Звільненого від дії струму потерпвого слід зручно укласти на рівну поверхню з м'якою підстилкою. Після цього провести розтирання кінцівок, якщо необхідно, звільнити від слизу і крові носову і ротову порожнини. Для забезпечення притоку свіжого повітря розстебнути одяг, ослабити поясний ремінь, а для притоку в приміщення свіжого повітря бажано відкрити вікна і двері.

Якщо потерпілий знаходиться в несвідомому стані дати йому понюхати нашатирний спирт або хоча б окропити особу холодною водою. Досить корисно, після приходу свідомості дати людині заспокійливий або серцевий засіб, валеріану або корвалол.

Але іноді наслідки можуть бути серйозніші. Перш за все, це нерівне дихання або зовсім його відсутність, пульс з перебоями або зовсім не нащупується, шкіра може прийняти синюшний або блідий відтінок. У подібній ситуації слід зробити серйозніші заходи, такі, як штучне дихання і непрямий масаж серця. Обидві ці процедури дуже детально описані в різній медичній літературі, тому тут ми їх описувати не будемо.

Навіть, якщо все, здавалося б, обійшлося благополучно, людина залишилася живою, і ніяких зовні помітних ознак не помітно, все одно потерпілого необхідно на деякий час госпіталізувати, помістити під наглядом лікаря. Річ у тому, що наслідки ураження можуть виявитися через декілька годин або навіть добу.