
- •1. Господарський комплекс України, його суть, структура та особливості структурної трансформації.
- •2. Фінансовий потенціал регіонів України, його суть та складові.
- •3. Інноваційно-інвестиційний потенціал регіонів України, його суть та складові.
- •4. Конкурентні переваги регіонів України у світовій економічній системі.
- •1. Паливно-енергетичний комплекс
- •2. Металургійний комплекс
- •3,Машинобудівний комплекс
- •4. Хімічний комплекс
- •5 Будівельний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості трансформації.
- •6. Агропромисловий комплекс
- •7.Соціальний комплекс
- •8. Транспортний комплекс
- •1. Диференціація економічних районів України за
- •2. Донецький економічний район,
- •3. Карпатський економічний район,
- •4.Кримський економічний район.
- •5 Північно Східний економічний район,
- •6. Північно-зах економічний районСклад: Волинська, Рівнен., обл.
- •8.Подільський економічний район
- •8.Придніпровський економічний район
- •9. Причорноморський економічний район
- •10. Центральний економічний район,
- •1. Економічні зв’язки України з країнами світу, їхня суть, структура, проблеми і перспективи розвитку.
- •3. Членство України в сот
5 Будівельний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості трансформації.
Будівельний комплекс — це сукупність галузей матеріального виробництва і проектно-пошукових робіт, які забезпечують капітальне будівництво.
Значення. Сучасне життя суспільства без ефективного функціонування будівельного комплексу просто неможливе. Рівень його розвитку впливає на формування пропорцій і темпів розвитку галузей народного господарства, розміщення продуктивних сил і розвиток регіонів. Будівництво створює нові і реконструює діючі основні фонди (будівлі і споруди, призначені для всіх видів виробничої і невиробничої діяльності людей). Від розвитку цієї галузі залежить будівництво житла, створення нових міст і сіл, окремих мікрорайонів, постійна реконструкція житлових фондів, будівництво промислових і сільськогосподарських підприємств, транспортних об’єктів, лікарень, шкіл, торгових центрів тощо. Будівельний комплекс підтримує в належному стані обороноздатність країни, створює передумови для зростання виробництва в усіх галузях господарства.
Структура. До складу будівельного комплексу входять такі галузі матеріального виробництва:
будівництво,
промисловість будівельних матеріалів,
виробництво будівельних конструкцій і деталей.
У ряді наукових досліджень структура будівельного комплексу розуміється більш широко: до нього включається також будівельне і дорожне машинобудування, спеціальна інфраструктура (науково-дослідні і дослідно-конструкторські організації, вищі і середні спеціальні навчальні заклади, професійно-технічні училища, курси з підготовки будівельних кадрів; банківські установи, які фінансують будівництво; організації по матеріально-технічному забезпеченню підприємств, які входять до комплексу; спеціалізований транспорт).
Будівництво охоплює всі регіони країни. Потужні будівельні організації створені у великих містах.
Нині виробництво будівельних матеріалів більше ніж наполовину зосереджено в рамках будівельної індустрії, тобто в системі підрядних будівельних організацій. Таким чином, будівельна індустрія і промисловість будівельних матеріалів дуже тісно взаємодіють між собою, формуючи специфічні індустріально-будівельні територіальні сполучення.
6. Агропромисловий комплекс
Значення. АПК – один з найскладніших багатогалузевих комплексів в економіці України. АПК значною мірою визначає соціально-економічний розвиток країни, рівень життя населення, його забезпечення продуктами харчування, а промисловість — сільськогосподарською сировиною. Вирішення продовольчої проблеми здійснюється переважно в АПК. Саме через це він є важливою ланкою економіки і мусить мати пріоритетний розвиток.
Структура. АПК має надто складну функціональну і галузеву структуру. До його складу входять 3 основні сфери:
Сільськогосподарське виробництво — рослинництво і тваринництво, що створюють сировинну базу АПК. Це його основна базова ланка.
Галузі, що створюють матеріально-технічні засоби для галузей АПК. Це — сільськогосподарське машинобудування, виробництво засобів захисту рослин, мінеральних добрив, комбікормова і мікробіологічна промисловість, виробництво тари, спеціального устаткування і приладів для АПК та ін.
Галузі, що забезпечують переробку сільськогосподарської продукції (харчова, іноді відносять і легку пром).
Доповнюючою ланкою АПК є наукові заклади та підготовка кваліфікованих кадрів для забезпечення його ефективного функціонування.
За виробничою ознакою до складу АПК входять продовольчий комплекс і непродовольчий.
Продовольчий комплекс — це сукупність галузей, пов’язаних з виробництвом продуктів харчування рослинного і тваринного походження.
До непродовольчого комплексу належать галузі, пов’язані з виробництвом товарів широкого вжитку із сировини рослинного і тваринного походження; галузі легкої промисловості, насамперед ті, які займаються первинною переробкою сільськогосподарської сировини.
Щодо територіальної структури АПК, то вона формується на конкретній території утворення у вигляді різних форм агропромислової інтеграції, тобто елементів територіальної структури. В науковій літературі виділяють локальні і регіональні АПК. Локальні АПК сформувалися на порівняно невеликих територіях на основі поєднання агропромислових підприємств по переробці малотранспортабельної сільськогосподарської продукції і мають найнижчий ступінь інтеграції. Локальні форми АПК є найбільш поширеними. Серед них виділяють:
агропромисловий пункт;
агропромисловий центр;
агропромисловий кущ;
агропромисловий вузол.
Розміщення і взаємодія локальних АПК на території певної адміністративної одиниці обумовлюють формування відповідного регіонального АПК. Регіональні (територіальні) АПК можуть включати територію країни, автономної республіки, області чи адміністративного району.
В межах України виділяються зональні АПК, що сформувались на базі трьох основних сільськогосподарських зон з відповідною спеціалізацією сільського господарства та підприємств переробної промисловості і виробничої інфраструктури — Поліський АПК, Лісостеповий АПК, Степовий АПК, а також АПК гірських і передгірських районів Карпат і Криму та приміські АПК.