7. Класифікація приміщень за категоріями електробезпеки

Електробезпека людей значною мірою залежить від вологості і тем-ператури повітря у приміщенні, ступеня електропровідності підлоги і стін, наявності в повітрі хімічних речовин й електропровідного пилу то-що.

Всі виробничі приміщення за рівнем електробезпеки поділяються на три класи:

– приміщення без підвищеної небезпеки. Це сухі приміщення зі стру-монепровідною підлогою, з вологістю не вище 75%, без пилу або лише зі струмонепровідним пилом температурою повітря до 300С, в яких відсут-ня можливість одночасного дотику людини до корпуса електричної уста-новки і металевих елементів, з’єднаних з землею;

– приміщення з підвищеною небезпекою. Для них характерним є на-явність однієї з таких п’яти ознак: вологість перевищує 75%, наявний електропровідний пил, електропровідна підлога, температура повітря вище +30°С, існує можливість одночасного дотику до металевих предме-тів, з’єднаних з землею, і корпусу електроустановки;

– особливо небезпечні приміщення. Вони можуть мати до 100% воло-гості або хімічно активне середовище, що руйнує електроізоляцію, або одночасно дві чи більше ознак, характерних для приміщення з підвище-ною небезпекою.

У приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга ру-чних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устат-187

 кування та електрифікованого ручного інструменту до 36 В, а в особливо небезпечних приміщеннях – до 12 В.

8. Перша долікарська допомога при ураженні електричним струмом

Звільненого від дії струму потерп1ого слід зручно укласти на рівну поверхню з м'якою підстилкою. Після цього провести розтирання кінцівок, якщо необхідно, звільнити від слизу і крові носову і ротову порожнини. Для забезпечення притоку свіжого повітря розстебнути одяг, ослабити поясний ремінь, а для притоку в приміщення свіжого повітря бажано відкрити вікна і двері.

Якщо потерпілий знаходиться в несвідомому стані дати йому понюхати нашатирний спирт або хоча б окропити особу холодною водою. Досить корисно, після приходу свідомості дати людині заспокійливий або серцевий засіб, валеріану або корвалол. Але іноді наслідки можуть бути серйозніші. Перш за все, це нерівне дихання або зовсім його відсутність, пульс з перебоями або зовсім не нащупується, шкіра може прийняти синюшний або блідий відтінок. У подібній ситуації слід зробити серйозніші заходи, такі, як штучне дихання і непрямий масаж серця. Обидві ці процедури дуже детально описані в різній медичній літературі, тому тут ми їх описувати не будемо.

Навіть, якщо все, здавалося б, обійшлося благополучно, людина залишилася живою, і ніяких зовні помітних ознак не помітно, все одно потерпілого необхідно на деякий час госпіталізувати, помістити під наглядом лікаря. Річ у тому, що наслідки ураження можуть виявитися через декілька годин або навіть добу.

9. Державний, відомчий громадський нагляд за охороною праці

Державний нагляд за додержанням законодавства з охорони праці здійснюють спеціально уповноважений орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці

– Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду;

- спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки – Комітет ядерного регулювання Міністерства охорони природного середовища;

- спеціально уповноважений орган з питань пожежної безпеки – Департамент пожежної безпеки МНС;

- спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці В країні створена Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-

прем’єр-міністр України.

Спеціальні функції має Міністерство праці та соціальної політики – забезпечує проведення держекспертиз із залученням МОЗ, атестацію робочих місць.

МНС – здійснює заходи по запобіганню виникнення НС техногенного характеру, організує та проводить рятувальні та інші невідкладні роботи.

Відомчий контроль покладається на адміністрацію підприємства та на господарські організації вищого рівня.

Громадський контроль здійснюють профспілки в особі своїх виробничих органів та представників

Оперативний контроль – це спільний контроль за станом охорони праці, який здійснюється адміністрацією і профспілками підприємства.

Оперативний контроль включає три ступені:

І – щодня майстер з громадським інспектором обходить робочі місця. Порушення фіксуються в журналі,

а на планерці аналізується порушення.

ІІ – начальники цеху спільно з головою профкому цеху раз на тиждень обходить дільниці перевіряє

стан обладнання, перевіряє виконання запланованих заходів з охорони праці.

ІІІ – 1 раз на місяць керівник підприємства разом з головою профкому перевіряє стан умов праці. За

результатами перевірки складається акт.

Система контролю повинна формуватися на основі певних принципів:

1. контроль повинен бути безперервним в часі.

2. контроль повинен бути повним, всебічним, об’єктивним.

3. контроль повинен бути запобіжним.

4. система контролю повинна нести показання або значення.

5. контроль повинен бути ефективним.