Зміст

23. Економічна оцінка заходів з охорони праці. 2

24. Перша долікарська допомога при переломах, вивихах, розтягнені зв’язок. 2

25. Відповідальність працівників за порушення вимог охорони праці. 2

26. Порядок проведення вступного інструктажу. 2

27. Дотримання вимог гігієни праці та виробничої санітарії на підприємстві. 2

Основи охорони праці" — це комплексна дисципліна, яка базується як на загальноосвітніх (фізика, хімія, математика), так і на загальнотехнічних та спеціальних дисциплінах. Особливо тісно дисципліна „Основи охорони праці" пов'язана з безпекою життєдіяльності, науковою організацією праці, ергономікою, інженерною психологією та технічною естетикою. Всі вищезазначені дисципліни належать до комплексу наук, що вивчають людину в процесі праці. В цих дисциплін єдина мета — сприяти підвищенню продуктивності праці, збереженню здоров'я, зменшенню впливу несприятливих факторів. В той же час всі вони підходять до цієї мети з різних сторін і на різних рівнях. Безпека життєдіяльності — це дисципліна, що вивчає загальні закономірності виникнення небезпек, їх властивості, наслідки впливу на організм людини, способи та засоби захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек. Метою наукової' організації' праці є розробка та впровадження в практику раціональної побудови трудового процесу, при якій забезпечується висока продуктивність праці, створюються умови для збереження здоров'я працівників, збільшується період їх трудової діяльності Ергономіка досліджує, розробляє та дає рекомендації щодо конструювання, виготовлення та експлуатації технічних засобів, які забезпечують людині в процесі праці необхідні зручності, зберігають її сили, працездатність та здоров'я. Інженерна психологія вивчає взаємодію людини з новою технікою і встановлює функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення таких умов праці, при яких зберігаються високі психофізіологічні можливості людини. Технічна естетика встановлює залежність умов та результатів праці від архітектурного, конструктивного та художнього вирішення знарядь праці, робочих місць, дільниць, цехів, санітарно-побутових та інших допоміжних приміщень — всього, що оточує людину на виробництві. Методологічною основою курсу „Основи охорони праці" є науковий аналіз умов праці, технологічних процесів, виробничого обладнання, робочих місць, трудових операцій, організації виробництва з метою виявлення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, виникнення можливих аварійних ситуацій. На підставі такого аналізу розробляються заходи щодо усунення несприятливих виробничих факторів, створення безпечних та нешкідливих умов праці. Курс „Основи охорони праці" складається з чотирьох розділів: 3

— правові та організаційні питання охорони праці; 3

— основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії; 3

—— ОСНОВИ ТехНІКИ безпеки; 3

— пожежна безпека. 3

Закон України «Про охорону праці», Закон України «Про пожежну безпеку» Закон України «Про транспорт» Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» «Про підприємства в Україні» 3

2. Електробезпека. Види ураження людини електричним струмом 3

3. Трудовий договір. Права і обов’язки працівників 3

4.Порядок організації і робота добровільної пожежної дружини 4

5. Система стандартів безпеки праці 4

7. Класифікація приміщень за категоріями електробезпеки 4

8. Перша долікарська допомога при ураженні електричним струмом 4

9. Державний, відомчий громадський нагляд за охороною праці 4

10. Порядок дії працівників у випадку виникнення пожежі 4

18. Інструктажі з охорони праці, їх характеристика 5

19. Шум і вібрація. Вплив шуму і вібрації на організм. Засоби захисту. 5

20. Причини електротравм. 5

21. Права працівниківна пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці. 5

23. Економічна оцінка заходів з охорони праці.

24. Перша долікарська допомога при переломах, вивихах, розтягнені зв’язок.

25. Відповідальність працівників за порушення вимог охорони праці.

26. Порядок проведення вступного інструктажу.

27. Дотримання вимог гігієни праці та виробничої санітарії на підприємстві.

28. Санкції до посадових осіб та працівників за порушення законодавства охорону праці.

29. Розслідування нещасних випадків на виробництві. Складання актів за формою.

30. Методика оцінки соціальної та соціально-економічної ефективності заходів що до покращення охорони праці.

31. Порядок проведення навчання та перевірка знань працівників з охорони праці.

32. Надання першої долікарської допомоги у разі клінічної смерті.

33. Обовязки служби охорони праці на підприємстві.

34. Охорона праці жінок та підлітків.

35. Порядок забезпечення працівників засобами індивідуального захисту.

36. Оперативний контроль з питань охорони праці.

37. Закон України «Про охрону праці», порядок відшкодування потерпілому та членам його сім’ї суми заподієну шкоду.

38. Попередні та періодичні медичні огляди педагогічних працівників.

39. Витрати на покращення умов і охорону праці.

40. Порядок проведення вступного інструктажу зохорони праці.

41. Заходи щодо профілактики виробничого та побутового травматизму в навчальному закладі.

42. Надання та перевірка знань з охорони праці працівників, які виконують роботи з підвищенною небезпекою.

43. Первинні заходи пожежогасіння, вимоги до ПІЦ.

44. Фактори що впливають на ступінь ураження людини електричним струмом.

45. Галузеві нормативні акти з охорони праці та їх значення.

46. Методи дослідження нещасних випадків.

47. Захисні засоби з електро безпеки.

48. Правила користування вогнегасником.

49. Функції служби охорони праці на підприємстві.

50. Приклади для вимірювання параметрів мікроклімату.

60. Державне управління охороною праці.

61. Повторний інструктаж працівників з охорони праці.

62. Вогнегасники, їх класифікація та првила користування.

63. Надання першої долікарської допомоги при зупинці серця.

64. Закон України «Про охрону праці» і соціальне страхування від нещасних випадків.

65. Інструкції з охорони праці на підприємстві.

66. Цільовий інструктаж з охорони праці, порядок оформлення наряду-допуску.

67. Небезпечні психофізіологічні шкідливі виробничі чинники.

68. Державний нагляд і громадський контроль за охроною праці.

69. Первиннний інструктаж з охорони праці працівників.

70. Класифікація робіт за шкідливістю та енерговитратами.

71. Перша допомога при струсу головного мозку.

72. Охорона праці та її складові частини.

73. Особливості електро травматизму. Види електро травм.

74. Первинні засоби пожежогасіння та їх використання.

75. Техніка проведення штучного дихання.

76. Порядок проведення нещасних випадків невиробничого характеру.

77. Адміністративно-громадський контроль з охорони праці

78 Заходи безпеки при роботі на персональному комп’ютері, шкідливі фактори

79 Перша допомога при термічних опіках

80. Електромагнітні випромінювання портативних комп’ютерів

81. Категорії робіт по ступені важкості.

82. Класифікація умов праці.

84. Закон України « Про охорону праці» про відшкодування шкоди потерпілому на виробництві.

85. Класифікація виробничих приміщень з електробезпеки.

86. Надання першої (долікарської) допомоги потерпілим.

87. Види освітлення,КПО.

88. Значення порогового струму, характер впливу електричного струму на організм людини.

89. Порядок проведення медичних заходів.

90. Поняття гігієни праці,виробничої санітарії.

91.Засоби захисту від ураження електричного стуму.

92. Поняття охорони праці та її складових частин.

93. Інструктажі з охорони праці на робочих місцях.

94. Колективний захист від шкідливих виробничих факторів.

95. Надання першої допомоги при зупинці серця.

96. Законодавчі акти України, в яких закріплено турбота держави про орону праці.

97. Первинний інструктаж з охорони праці працівників.

98. Електротравма та їх види,захист від уражень електрострумом.

99. Небезпека виникнення заряду статичної електрики, види електрики.

100. Порядок рослідування нещасних випадків на виробництві.

1. Охорона праці в Україні. Законодачі акти з охорони праці.

Основи охорони праці" — це комплексна дисципліна, яка базується як на загальноосвітніх (фізика, хімія, математика), так і на загальнотехнічних та спеціальних дисциплінах. Особливо тісно дисципліна „Основи охорони праці" пов'язана з безпекою життєдіяльності, науковою організацією праці, ергономікою, інженерною психологією та технічною естетикою. Всі вищезазначені дисципліни належать до комплексу наук, що вивчають людину в процесі праці. В цих дисциплін єдина мета — сприяти підвищенню продуктивності праці, збереженню здоров'я, зменшенню впливу несприятливих факторів. В той же час всі вони підходять до цієї мети з різних сторін і на різних рівнях. Безпека життєдіяльності — це дисципліна, що вивчає загальні закономірності виникнення небезпек, їх властивості, наслідки впливу на організм людини, способи та засоби захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек. Метою наукової' організації' праці є розробка та впровадження в практику раціональної побудови трудового процесу, при якій забезпечується висока продуктивність праці, створюються умови для збереження здоров'я працівників, збільшується період їх трудової діяльності Ергономіка досліджує, розробляє та дає рекомендації щодо конструювання, виготовлення та експлуатації технічних засобів, які забезпечують людині в процесі праці необхідні зручності, зберігають її сили, працездатність та здоров'я. Інженерна психологія вивчає взаємодію людини з новою технікою і встановлює функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення таких умов праці, при яких зберігаються високі психофізіологічні можливості людини. Технічна естетика встановлює залежність умов та результатів праці від архітектурного, конструктивного та художнього вирішення знарядь праці, робочих місць, дільниць, цехів, санітарно-побутових та інших допоміжних приміщень — всього, що оточує людину на виробництві. Методологічною основою курсу „Основи охорони праці" є науковий аналіз умов праці, технологічних процесів, виробничого обладнання, робочих місць, трудових операцій, організації виробництва з метою виявлення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, виникнення можливих аварійних ситуацій. На підставі такого аналізу розробляються заходи щодо усунення несприятливих виробничих факторів, створення безпечних та нешкідливих умов праці. Курс „Основи охорони праці" складається з чотирьох розділів:

— правові та організаційні питання охорони праці;

— основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії;

—— ОСНОВИ ТехНІКИ безпеки;

— пожежна безпека.

Закон України «Про охорону праці», Закон України «Про пожежну безпеку» Закон України «Про транспорт» Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» «Про підприємства в Україні»

2. Електробезпека. Види ураження людини електричним струмом

Електробезпека — це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Є два види ураження електричним струмом: місцеві електричні травми та електричний удар. Подекуди мають місце обидва види одночасно. Місцеві електричні травми - це травми, викликані дією електричного струму та електричної дуги: електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, електроофтальмія та механічні пошкодження. Електричні опіки - найбільш розповсюджений вид електротравм. Вони можуть стати наслідком безпосередньої дії струму на шкіру і тканини (контактний опік), який виникає під час проходження струму через тіло людини внаслідок його контакту зі струмоведучою річчю; дії електричної дуги без проходження струму через тіло людини (дуговий опік), зумовленої великою енергією і високою температурою дуги (як правило, ці опіки є наслідком короткого замикання); сумісної дії електричного струму і дуги (змішаний). Електричні знаки - це чітко окреслені плями сірого, блідо-жовтого, лимонного кольорів на поверхні шкіри, круглої або овальної форми із заглибленням посередині. Іноді форма знака відповідає формі електроведучої речі, до якої доторкнулася людина. Електричні знаки безболісні і не вимагають лікування. Металізація шкіри - проникнення у верхні шари шкіри людини найменших частинок розплавленого під дією електричної дуги металу. Звичайно, це явище виникає при короткому замиканні, відключенні рубильників і роз'єднувачів під навантаженням. Як і при електричних знаках, у цьому випадку пошкоджена шкіра поступово змінюється.Електроофтальмія - запалення зовнішніх оболонок очей, яке виникає внаслідок дії потужного потоку ультрафіолетових променів від електродуги. Звичайно, хвороба продовжується кілька днів. У випадку враження рогівки лікування більш складне і тривале.Механічні пошкодження - є непрямим наслідком дії електричного струму - судомних скорочень м'язів під дією струму, що проходить через тіло людини, внаслідок чого можуть статися розрив шкіри, кровоносних судин і нервових тканин, а також вивихи суглобів і навіть переломи кісток. Ці пошкодження вимагають тривалого лікування.Електричний удар - це збудження живих тканин організму електричним струмом, що проходить через нього. Воно супроводжується судомними скороченнями м'язів, у тому числі м'язів серця і легенів, внаслідок чого може статися порушення або припинення діяльності важливих систем організму людини, кровообігу і дихання, а також викликає клінічну смерть або електричний шок.. Електричний шок - це важка нервоворефлекторна реакція організму на подразнення електричним струмом. При шоку виникають глибокі розлади дихання, кровообігу, нервової системи та інших систем організму. Відразу після дії струму настає фаза збудження організму: з'являється реакція на біль, підвищується артеріальний тиск тощо. Потім настає фаза гальмування: виснажується нервова система, знижується артеріальний тиск, слабне дихання, змінюється пульс, настає стан депресії. Шоковий стан може тривати від декількох десятків хвилин до кількох діб, а потім може настати одужання або біологічна смерть.

3. Трудовий договір. Права і обов’язки працівників

Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Сторонами трудового договору є працівник та власник підприємства, установи організації або уповноважений ним орган чи фізична особа. При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Основними правами працівника є:

1) право на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також право на припинення трудових відносин;

2) право на рівні можливості та рівне ставлення до нього при вирішенні питання щодо працевлаштування, оплати за працю рівної цінності, професійного зростання або звільнення;3) право на повагу до його гідності і честі, конфіденційність особистої інформації та їх захист;4) право на повну зайнятість та захист від безробіття, на професійну підготовку, перепідготовку і підвищення своєї кваліфікації;

5) право неповнолітніх на особливий захист від фізичного та морального ризику у зв'язку з трудовими відносинами;6) право працюючих жінок на особливий захист материнства;7) право інвалідів на соціально-трудову реабілітацію та адаптацію;

8) право працівників-мігрантів на захист їх трудових прав11) право на справедливу оплату праці не нижчу від визначеної законом мінімальної заробітної плати, та своєчасну її виплату в повному розмірі;12) право на належні виробничо-побутові умови, пов'язані з виконанням працівником обов'язків за трудовим договором;

14) право на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;15) право на відпочинок;Основними обов'язками працівника є:

1) особисте і сумлінне виконання своїх обов'язків за трудовим договором;

2) дотримання трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку;

3) виконання встановлених норм праці та завдань роботодавця;

4) дотримання норм з охорони праці;

5) дбайливе ставлення до майна роботодавця;

6) негайне повідомлення роботодавця про загрозу життю та здоров'ю працівників, збереженню їхнього майна;

7) повідомлення роботодавця про причини відсутності на роботі;

8) шанування честі, гідності та інших особистих немайнових прав роботодавця;

9) відшкодування шкоди, заподіяної майну роботодавця винними діями під час виконання трудових обов'язків;10) нерозголошення державної чи комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації.