Основні теоретичні положення

Кондиціями називають сукупність граничних вимог до фільтраційно-ємнісних властивостей продуктивних колекторів, якісних та кількісних характеристик вуглеводневих флюїдів у надрах, гірничо-геологічних умов залягання продуктивних покладів, технічних, технологічних та інших умов їх розробки, які при умові використання сучасних технічних і технологічних засобів в процесі промислової розробки покладів забезпечують найбільш повне та економічно ефективне вилучення наявних у надрах запасів вуглеводнів.

Відповідно до ступеня геологічного вивчення ділянок нафтогазоносних надр установлюються попередні, тимчасові, постійні та оперативні кондиції:

- попередні кондиції розробляються в процесі початкової геолого-економічної оцінки можливого промислового значення перспективної ділянки надр;

- тимчасові кондиції розробляються в процесі попередньої геолого-економічної оцінки промислового значення виявленого родовища вуглеводнів;

- постійні кондиції розробляються в процесі детальної геолого-економічної оцінки ефективності промислового освоєння родовища вуглеводнів.

Постійні кондиції застосовуються під час складання проектів промислового освоєння та розробки родовища, вирішення питань, пов'язаних з охороною надр і навколишнього природного середовища;

- оперативні кондиції розробляються під час промислової розробки родовищ вуглеводнів для перерахунку запасів окремих їхніх ділянок, які за фільтраційно-ємнісними властивостями та іншими умовами розробки істотно відрізняються від прийнятих для всього родовища.

Показники кондицій істотно впливають на техніко-економічну ефективність виробничого процесу та фінансові результати реалізації видобутої товарної продукції.

До параметрів кондицій відносять граничні (мінімальні або максимальні) значення показників, які встановлюються окремо для родовища, літолого-стратиграфічного горизонту або ділянки надр на підставі аналізу даних лабораторних та промислово-геофізичних досліджень.

До показників кондицій родовищ нафти та газу належать наступні (для початкових пластових умов):

- мінімальна відкрита пористість колектора – найменше значення відкритої пористості, за якого починається фільтрація вуглеводнів і нафта або газ можуть бути видобуті з покладу за сучасними технологіями розробки;

- мінімальна абсолютна проникність колектора для нафти і газу – найменше значення абсолютної проникності колектора, при якому в початкових пластових умовах починається фільтрація нафти або газу;

- мінімальна нафтогазонасиченість колектора – найменше значення насиченості колектора нафтою або газом, при якому в початкових пластових умовах фазова проникність колектора для вуглеводнів більша від нуля.

- максимальна глинистість колектора - найбільша відносна глинистість колектора, за якої в початкових пластових умовах починається фільтрація вуглеводнів;

- мінімальна ефективна товщина прошарку колектора;

- мінімальний промисловий вміст супутнього корисного компонента у нафті, газі, супутніх водах;

- максимально допустимий вміст шкідливих компонентів у вуглеводнях та супутніх водах;

- оптимальна система розробки покладів родовища - сукупність процесів з розбурювання покладів свердловинами за певною схемою і календарним планом, здійснення і регулювання відбору вуглеводнів, застосування методів впливу на пласти, спостереження за правильністю розробки пластів та експлуатації свердловин;

- мінімальний робочий тиск на гирлі видобувної свердловини;

- мінімальний середній робочий дебіт видобувної свердловини;

- максимальна обводненість продукції свердловини;

- оптимальний коефіцієнт вилучення вуглеводнів із надр - визначена в частках від одиниці або у відсотках відносна величина, що показує частину від загальних запасів вуглеводнів на місці залягання, видобуток яких технологічно можливий і економічно доцільний під час розробки покладу із застосуванням сучасної технології і техніки видобутку за умови додержання вимог з охорони надр і навколишнього природного середовища.

Параметри кондицій належить визначати окремо для колекторів з різною насиченістю - газ, нафта і вода.

Розрізняють геолого-геофізичне, технологічне та економічне обґрунтування кондицій.

Геолого-геофізичному обґрунтуванню підлягають ті показники кондицій, які пов'язані з геологічною будовою родовища, фільтраційно-ємнісними властивостями колекторів, оконтурюванням продуктивних покладів у свердловинах і по площі.

Кондиційні значення параметрів встановлюються за кореляційними залежностями "керн-керн", "керн-геофізика", "геофізика-геофізика", а також "геофізика-випробування".

Таким чином, у розкритих свердловинами розрізах виділяються колектори, визначаються ефективні нафто- або газонасичені товщини, обґрунтовуються мінімальні значення проникності, пористості, нафтогазонасиченості колектора, максимальна глинистість колектора, встановлюються положення водо нафтових, газонафтових і газоводяних контактів.

Технологічне обґрунтування кондицій здійснюється на основі порівняльного аналізу технологічних показників різних варіантів розробки родовища нафти і газу.

Можливі варіанти розробки проектують з врахуванням повноти використання запасів вуглеводнів, а також обмежень, пов'язаних із технологічними можливостями, правилами розробки родовищ нафти і газу, вимогами охорони надр і навколишнього середовища. Видобувні запаси і коефіцієнтів вилучення вуглеводнів визначають для всіх виділених експлуатаційних об'єктів, враховуючи способи впливу на пласт, системи розміщення свердловин, способи і режими їх експлуатації та інше.

Видобувні запаси підраховуються для кожного покладу, експлуатаційного об'єкта і для родовища в цілому.

Розрахунки технологічних показників варіантів розробки об'єктів експлуатації проводять до досягнення кондиційних параметрів роботи видобувних свердловин, до яких належить мінімальний робочий тиск на гирлі видобувної свердловини та її мінімальний середній робочий дебіт.

Також обґрунтовується термін розробки родовища, види необхідного обладнання, транспорту та підготовки вуглеводневої сировини, визначається динаміка зміни фільтраційно-ємнісних властивостей колекторів у процесі розробки, обґрунтовуються граничні значення продуктивності свердловин, робочого тиску, ступеня обводнення продукції, мінімальний рівень видобутку, максимально допустимий вміст шкідливих речовин та обсяги втрат вуглеводнів під час дослідження свердловин і технологічної підготовки видобутої сировини.