Аналіз результатів роботи, висновки

Звіт про виконану роботу студент подає у вигляді пояснювальної записки, яка має містити:

• мету роботи та поставлене завдання;

• основні теоретичні положення;

– оформлені, з дотриманням усіх вимог до графічних додатків, структурну карту та геологічний профіль родовища;

– заповнену таблицю з розподілом запасів та ресурсів родовища та діаграму їхньої структури;

– обґрунтування прийнятих кодів класів запасів та ресурсів нафти і газу;

– висновки щодо подальшого вивчення кожного з класів запасів та ресурсів родовища.

При захисті роботи кожна позиція аргументується.

Контрольні запитання

1. Дайте визначення понять “запаси” і “ресурси” нафти і газу.

2. За якими ознаками класифікують запаси і ресурси?

3. Як проводиться розподіл запасів і ресурсів нафти і газу на групи за показниками геолого-економічної оцінки та результатами геологічного та техніко-економічного вивчення перспективних ділянок, об’єктів або родовищ?

4. Дайте визначення початкової геолого-економічної оцінки (ГЕО-3).

5. Дайте визначення попередньої геолого-економічної оцінки (ГЕО-2).

6. Дайте визначення детальної геолого-економічної оцінки (ГЕО-1).

7. На які групи розподіляються запаси нафти, газу, конденсату та наявні в них корисні копалини за промисловим значенням?

8. На які групи розподіляються запаси нафти і газу за ступенем геологічної вивченості?

9. На які категорії розподіляються розвідані запаси?

10. Дайте визначення попередньо розвіданих запасів.

11. Дайте визначення перспективних ресурсів.

12. Які об’єми вуглеводнів належать до прогнозних ресурсів?

13. Дайте визначення прогнозних ресурсів категорій D₁ і D₂.

14. Як розподіляються запаси та ресурси нафти і газу на класи?

Лабораторна робота № 2 Геологічне вивчення вивчення надр та Моделювання процесу геолого-розвідувальнИх робіт на нафту і газ

Метою роботи є закріплення базових знань студентів про характеристику окремих етапів і стадій при пошуку та розвідці нафтових і газових родовищ.

Для досягнення поставленої мети перед студентом ставиться завдання: дати експертну оцінку ситуаціям із запропонованого пакету конкретних геологічних завдань, які необхідно вирішити на певній стадії геологорозвідувальних робіт (ГРР) на нафту і газ.

Основні теоретичні положення

Геологорозвідувальний процес — це сукупність послідовних взаємопов'язаних виробничих геолого-геофізичних робіт і наукових досліджень, які забезпечують вивчення земних надр з метою відкриття, геолого-економічної оцінки та підготовки до розробки родовищ нафти і газу. Геологорозвідувальні роботи на нафту і газ проводяться стадійно в три етапи: регіональний, пошуковий і розвідувальний.

Метою регіональних робіт є вивчення основних рис геологічної будови осадових басейнів з оцінкою перспектив нафтогазоносності значних територій. За результатами цих робіт визначають першочергові райони, зони, а також літолого-стратиграфічні комплекси для постановки пошукових робіт на нафту і газ. На регіональному етапі виділяють дві стадії: 1) виявлення нафтогазоперспективних районів; 2) оцінка зон можливого нафтогазонагромадження.

Метою пошукових робіт є відкриття родовищ нафти (газу) або покладів на раніше відкритих родовищах. Для реалізації поставленої мети пошуковий етап поділяють на три стадії: 1) виявлення локальних структур; 2) підготовка виявлених об’єктів до пошукового буріння; 3) пошук родовищ (покладів).

Метою розвідувальних робіт є підготовка виявлених родовищ (покладів) до промислового освоєння. У відповідності із вирішуваними завданнями розвідувальний етап поділяють на три стадії: 1) оцінка родовищ (покладів); 2) підготовка родовищ (покладів) до розробки; 3) дорозвідка родовищ (покладів).

В межах однієї території залежно від поставлених завдань і стану вивченості надр можливе суміщення в часі різних етапів і стадій.

Геологорозвідувальний процес ґрунтується на аналізі наявної інформації про геологічну будову надр. Основним при цьому є одержання достовірних геологічних даних для можливості відкриття скупчень вуглеводнів, підрахунку їхніх запасів і проектування розробки родовищ.

Пошуково-розвідувальні роботи проводяться із застосуванням різноманітних методів і видів досліджень. Серед методів, тобто способів вивчення геологічної будови надр, виявлення і оцінки покладів вуглеводнів, використовуються: геологічні, геофізичні, геохімічні, геоморфологічні та буріння свердловин. Види досліджень розрізняють залежно від розмірів об’єкта й ступеня детальності вивчення цього об’єкта та поділяють на регіональні й детальні. В практиці робіт результати детальних досліджень на різних площах використовують для широких регіональних побудов і узагальнень. В свою чергу, регіональні дослідження складають необхідний фон і базу для детальних.

Геологорозвідувальний процес можна розглядати як ієрархічну систему, що переводить вихідні (до початку певних робіт) уявлення про надра в необхідні (ті, що вимагаються) шляхом проведення відповідних робіт. Входом для організації окремих стадій є території, початкові дані про них, засоби і стратегія вивчення, що відображається прийнятою схемою ведення пошуково-розвідувальних робіт. Структуру моделі виходу створюють вимоги, що враховують раціональну ступінь вивчення території на певній закінченій стадії (наприклад, якість підготовки до розробки виявлених родовищ). Такі вимоги задаються користувачами інформації (наприклад, проектувальниками розробки) та формуються системою.