
- •Загальні методичні вказівки
- •І Моделювання геологічного вивчення надр
- •Лабораторна робота № 1 Проведення класифікації запасів та ресурсів нафти і газу за факторами економічної оцінки
- •Основні теоретичні положення
- •Розподіл запасів і ресурсів за ступенем їх техніко-економічного вивчення
- •Розподіл запасів та ресурсів нафти і газу за промисловим значенням
- •Розподіл запасів та ресурсів за ступенем геологічного вивчення
- •Розподіл запасів та ресурсів на класи
- •Підготовка до заняття
- •Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 Геологічне вивчення вивчення надр та Моделювання процесу геолого-розвідувальнИх робіт на нафту і газ
- •Основні теоретичні положення
- •Підготовка до заняття
- •Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 Вивчення родовища нафти і газу в процесі розробки
- •Основні теоретичні положення
- •Підготовка до заняття
- •Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 Показники кондицій. Геолого-геофізичне та технологічне обгрунтування кондицій
- •Основні теоретичні положення
- •До показників кондицій родовищ нафти та газу належать наступні (для початкових пластових умов):
- •Підготовка до заняття
- •Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання
- •9 Які показники кондицій визначають для родовищ нафти та газу?
- •10 У чому полягає різниця у визначенні показників при геолого-геофізичному та технологічному обгрунтуванні?
- •Іі Моделювання базових показників економічної оцінки запасів та ресурсів нафти і газу
- •Лабораторна робота №5
- •Основні теоретичні положення
- •Класифікація основних засобів
- •Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №6 Прогнозування інвестицій у геологрозвідувальні роботи та промислове освоєння родовищ нафти і газу
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №7 Моделювання витрат на геологорозвідувальні роботи та Прогноз собівартості
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №8 Визначення показників ефективності геологорозвідувальних робіт
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №9 Моделювання податкового режиму надрокористування
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання Лабораторна робота №10 Моделювання грошового потоку від освоєння родовища нафти і газу
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання Лабораторна робота № 11 Економічне обгрунтування кондицій
- •Основні теоретичні положення До економічних показників кондицій родовищ нафти та газу належать наступні:
- •Підготовка до заняття
- •Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання
- •9 Які показники кондицій визначають для родовищ нафти та газу?
- •10 У чому полягає різниця у визначенні показників при геолого-геофізичному та технологічному обгрунтуванні?
- •Перелік рекомендованих джерел
- •Додатки
Класифікація основних засобів
Групи основних засобів |
Мінімально допустимий строк корисного використання |
|
- |
|
15 років |
|
20 років |
а) споруди; |
15 років |
б) передавальні пристрої |
10 років |
|
5 років |
|
2 роки |
|
5 роки |
|
4 роки |
|
6 роки |
|
10 років |
|
12 років |
|
- |
|
- |
|
5 років |
|
|
|
6 років |
|
5 років |
|
7 років |
Амортизація - економічний процес, який кількісно відображає втрату знаряддями праці своєї вартості і поступове перенесення її на новостворену продукцію (виконану роботу) з подальшим нагромадженням коштів для відтворення основних засобів. Амортизація є грошовим виразом фізичного та морального зношення основних засобів і здійснюється з метою повної їх заміни при вибутті, що є головним призначенням амортизаційних відрахувань. Сума амортизаційних відрахувань залежить від вартості основних засобів, часу їх використання, витрат на капітальні ремонти та модернізацію. Амортизація нараховується відповідно до балансової вартості основних засобів, вона є елементом виробничих витрат, включається в собівартість продукції (робіт, послуг) і відшкодовується при її реалізації.
Амортизація основних засобів проводиться до досягнення залишкової вартості або ліквідаційної вартості.
Нараховуються із застосуванням таких методів :
- прямолінійно – за ним річна сума амортизації визначається діленням вартості на строк корисного використання.
- зменшення залишкової вартості – річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкту на початок звітного року або первісної вартості та річної норми амортизації. Річна норма амортизації у відсотках обчислюється як різниця між одиницею і результатом кореня ступеню кількості років корисного використання з результату відділення ліквідаційної вартості об’єкту на його первісну.
- прискореного зменшення залишкової вартості – річна сума амортизації, як добуток залишкової або первісної вартості та річної нормальної амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання і подвоюються. Цей метод використовується лише для основних засобів, які входять в четверту групу і в п’яту.
- кумулятивний – річна сума амортизації визначається, як добуток вартості, що амортизується і кумулятивним коефіцієнтом. Коєфіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишається до кінця строку корисного використання на суму числа років його корисного використання.
- виробничий – місячна сума амортизації визначається , як добуток фактичного обсягу продукції за місяць та виробничої ставки амортизації. Ця виробнича ставка визначається діленням вартості, яка амортизується на загальний обсяг продукції, яке підприємство очікує виконати.
На основні засоби 1 і 13 груп амортизація не нараховується.
Суми амортизації відрахувань не підлягають вилученню до бюджету і не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків і зборів.
Норми амортизації для свердловин, які використовуються для розробки нафтових і газових родовищ встановлюються у відсотках до їх первісної вартості залежно від терміну експлуатації у таких розмірах:
1 рік - 10%, 2 рік - 18%, 3 рік - 14%, 4 рік - 12%, 5 рік - 9%, 6 рік - 7%, 8 рік - 7%, 9 рік - 7%, 10 рік - 6%, 11 рік - 3%.
Поряд з основними засобами для роботи підприємства важливе значення має наявність оптимальної кількості оборотних засобів.
Оборотні засоби - це фінансові ресурси, авансовані в активи, необхідні для забезпечення безперервності процесу виробництва та реалізації продукції, які споживаються протягом одного року або операційного циклу. Операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.
Оборотні засоби мають матеріально-речовинний і грошовий вирази.
В матеріально-речовинному виразі оборотні засоби є грошовими коштами, авансованими в запаси, частина з яких є предметами праці - речами, на які спрямовується людська праця, тобто все, що обробляється, перетворюється під впливом процесу праці (матеріали, сировина тощо) на продукти праці. Предмети праці беруть участь в одному виробничому циклі, повністю в ньому споживаються і відразу переносять свою вартість на продукт праці, тому потребують безперервного відтворення у натуральній формі.
У грошовому виразі оборотні засоби є коштами в касі, на поточному рахунку та розрахунках підприємства з покупцями, постачальниками, працівниками, за претензіями, кредитами банків тощо. Запаси забезпечують безперервність виробничого процесу, а кошти та розрахунки - реалізацію виробленої продукції на ринку і отримання грошових засобів, що гарантують отримання прибутку підприємством.
Оборотні засоби поділяють на три основні групи: 1) запаси; 2) витрати майбутніх періодів; 3)кошти та розрахунки.
Запаси - це активи, які утримуються для подальшого застосування і споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
Запаси складаються переважно з матеріальних ресурсів і їх поділяють на: виробничі запаси, малоцінні та швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, молодняк тварин на вирощуванні та відгодівлі, готову продукцію, товари.
Виробничі запаси, як правило, становлять найбільшу частину оборотних засобів, до яких відносять запаси: сировини, матеріалів, вибухових речовин, електротехнічних та радіотехнічних виробів, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива, будівельних матеріалів, запасних частин, тари та інших матеріалів. Вони призначені для виробництва продукції, виконання геологорозвідувальних робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.
Малоцінні та швидкозношувані предмети - предмети, що використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більший ніж один рік. Це господарський інвентар, інструменти та пристосування, технологічне оснащення, каротажний кабель, спеціалізований (формений) одяг та взуття тощо.
Незавершене виробництво - продукція у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів, незакінчених технологічних процесів, а також вироби, що не укомплектовані та не пройшли випробувань і технологічного приймання. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують геологорозвідувальні роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання геологічних завдань, незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу.
Молодняк тварин на вирощуванні та відгодівлі є, по суті, незавершеним виробництвом для сільськогосподарських підприємств. Сюди відносяться молодняк тварин на вирощуванні, тварини на відгодівлі, птиця, звірі, кролі, сім'ї бджіл, доросла худоба, що вибракувала з основного стада, худоба, що прийнята від населення для реалізації, тощо.
Готова продукція - продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбачених договором або іншими нормативно-правовими документами. На геологорозвідувальних підприємствах вона буває, в основному, в підсобно допоміжних підрозділах і складає незначну величину.
Товари - матеріальні цінності, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу. Ця група запасів характерна і найбільш важлива для торговельних підприємств.
Витрати майбутніх періодів - грошові витрати, що мали місце протягом поточного періоду, але належать до наступних звітних періодів. До них належать витрати: пов'язані з підготовчими роботами до проведення геологорозвідувальних робіт на нових площах; роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових методів проведення геологорозвідувальних робіт, нових технологій та агрегатів; проектування, організований набір робочої сили, сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса; передплата на газети, журнали, періодичні та довідникові видання. По суті, витрати майбутніх періодів є різновидом незавершеного виробництва.
Кошти та розрахунки - частина оборотних засобів, які функціонують у сфері купівлі-продажу і обслуговують процес руху готової продукції.
Кошти та розрахунки складаються, в основному, з грошових ресурсів і поділяються на: грошові кошти, дебіторську заборгованість, векселі одержані, поточні фінансові інвестиції та витрати майбутніх періодів.
Грошові кошти - це готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.
Дебіторська заборгованість - сума заборгованості юридичних та фізичних осіб на певну дату, які внаслідок минулих подій заборгували геологорозвідувальному підприємству суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.
Векселі одержані - сума заборгованості юридичних та фізичних осіб за виконані геологорозвідувальні роботи, відвантажену продукцію, надані послуги, які забезпечені векселями.
Поточні фінансові інвестиції - це фінансові вкладення підприємства з метою збільшення прибутку в цінні папери, статутний капітал, депозити, паї тощо на строк, що не перевищує один рік.