Розділ 1. Загальні положення про рахункову палату україни

1. Загальна характеристика правового статусу Рахункової палати

   України

   Рахункова палата є відносно новим для нашої країни державним органом, статус якого перебуває в процесі становлення і розвитку. Поява такого органу, як Рахункова палата зумовлена нагальною потребою забезпечення незалежного контролю за перебігом бюджетного процесу, за законністю, ефективністю і доцільністю використання коштів Державного бюджету, а також інформування громадян України.

Як у вітчизняній, так і в зарубіжній практиці відповідальне місце завжди посідала проблематика здійснення державою фінансового контролю. Значну увагу даним питанням приділяють як українські, так і зарубіжні вчені-правознавці. Зокрема, за радянських часів питанням ефективності та вдосконалення фінансового контролю присвятив монографію Е.Понтович. Загальні питання здійснення фінансового контролю в Радянському Союзі досліджували Л.К.Воронова та Н.І.Хімічева, а також Г.С.Гуревич. В останні роки особливо важливою є тема правового регулювання статусу вищих контрольно-фінансових органів. Даним питанням присвячено ряд праць та публікацій вітчизняних авторів: М.Крутевича Л.А.Савченкота ін. Серед праць та публікацій зарубіжних дослідників, присвячених даній проблематиці, слід виділити праці А.Г.Андрєєва та А.Д.Соменкова, В.К.Андрєєва, Н.Д.Погосяната С.О.Шохіна.

Як зазначав Е.Вознесенський, контрольна функція займає своєрідне місце серед функцій фінансів суспільства. У розмаїтті грошових відносин, виражених у фінансовій формі, немає жодного, яке не мало б контрольного характеру[30]. Практично кожна сучасна держава зустрічається з необхідністю контролювати виконання видаткової частини бюджету. Для ефективної реалізації цього завдання необхідною умовою є створення органу, який взяв би на себе виконання вказаної функції, а також функцій, пов'язаних з нею. Таким органом у більшості держав є Рахункові палати. Відповідно до ст. 98 Конституції України контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата. [1]

Сьогодні, при визначенні місця Рахункової палати в системі органів контролю, науковцями висловлюються досить протилежні точки зору. Прослідковуються чотири підходи у визначенні правового статусу Рахункової палати, а саме: Рахункова палата як незалежний орган, як орган парламентського контролю, як орган контрольної влади, як орган квазіконтрольної влади.

Прихильниками першого підходу виступають О.А. Кузьменко та Л.А. Савченко. За визначенням О.А. Кузьменко ”Рахункова палата України є незалежний, постійно діючий вищий орган зовнішнього державного фінансового контролю, підзвітний і відповідальний лише перед Верховною Радою України” [36]. Аналогічну точку зору поділяє Л.А. Савченко, яка визначає Рахункову палату незалежним вищим органом фінансового контролю, який здійснює контроль від імені народу [40].

Найбільш розповсюдженою точкою зору, яка зустрічається в науково-теоретичних розробках І.К. Залюбовської [35], М.В. Харенко [48] є причислення Рахункової палати до органу парламентського контролю, що парламентський контроль за фінансово-економічною діяльністю держави здійснюється через Рахункову палату, яку визначено спеціальним суб’єктом парламентського контролю.

Рахункову палату до органів контрольної влади відносить В. Гергелійник [31], а В.С.Шестак – до органів квазіконтрольної влади, визначаючи, що квазіконтрольні органи формально мають низку основних ознак контрольної влади, але факт відсутності їх підпорядкованості лише закону унеможливлює віднесення цих органів до контрольної влади [50]. Автори свою позицію аргументують тим, що здійснення теорії розподілу влади призвело до виникнення нового різновиду державної влади – контрольної, яка спрямовується на забезпечення збалансованості всього державного механізму шляхом обмеження повноважень органів інших форм влади. Визначна роль, значення та розвиток таких органів, для яких контрольна діяльність є пріоритетною, дозволяє вже на сьогоднішній день стверджувати про тенденцію формування незалежних органів для забезпечення стримування та противаг влади.

Закріплення за Рахунковою палатою статусу вищого органу державного фінансового контролю можна знайти і в новому проекті Закону України «Про Рахункову палату України», який визначає Рахункову палату вищим органом державного фінансового контролю. Застосування терміну ”вищий” до Рахункової палати аргументоване тим, що дійсно їй притаманні майже всі ознаки вищого органу зовнішнього контролю, визначеного Лімською декларацією керівних принципів контролю, яка була прийнята на V конгресі INTOSAI в Перу в 1977 році [8]. Проте, розглядаючи питання про закріплення за Рахунковою палатою статусу вищого органу державного фінансового контролю слід також виходити з можливості впровадження світових стандартів у вітчизняну правову систему з урахуванням національної специфіки, бо жодна норма діючого законодавства України не визначає Рахункову палату вищим органом. Отже, визначення Рахункової палати як органу державної влади із спеціальним конституційним статусом потребує належного наукового обґрунтування.