3. Складання карти.

Складанням карти називають сукупність робіт по виготовленню оригіналу карти, який включає повністю зміст карти і виконаний у встановлених картографічних знаках з обумовленою точністю і генералізацією.

В складання карти входять слідуючі процеси: підготовка картографічних джерел до складання; побудова координатних сіток карти; перенесення інформації з джерел на оригінал; обробіток цієї інформації і графічне оформлення оригіналу (викреслювання, фарбування і т. д.).

Підготовка картографічних джерел проводиться з приведенням їх до вигляду, який полегшує або дає можливим безпосереднє використання джерел в процесі створення карти. Така підготовка передбачає перехід від координат, класифікацій, показників, способів зображення, дат і т. п. до складання карт.

Робота по графічній побудові оригіналу карти, починається з нанесення координатної сітки меридіанів і паралелей, сітки прямокутних координат або обох сіток разом. Вони служать каркасом для укладки його в ланки змісту джерел з необхідною точністю.

Для перенесення зображення з карт – джерел на оригінал, застосовують різні технічні способи: фотомеханічний, оптичне проектування, перемальовку по координатній сітці.

Література:

Л-1, с.172-184.

Контрольні питання:

1. Порядок проектування і складання карт.

2. Визначення програми карти.

3. Що таке видавництво карт?

4. Розробка програми карти.

5. Зміст програми карти.

6. Складання карти.

ЛЕКЦІЯ 7

ТЕМА: ВИКОРИСТАННЯ КАРТ В ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННІ І ЗЕМЕЛЬНОМУ КАДАСТРІ. ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ КАРТ. МЕТОДИ АНАЛІЗУ КАРТОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ: ОПИСОВИЙ, ГРАФІЧНИЙ, ГРАФОАНАЛІТИЧНИЙ, МАТЕМАТИЧНИЙ.

План

1. Основні напрямки використання карт.

2. Картографічний метод дослідження.

3. Рівні використання карт.

4. Види аналізу карт.

ХІД ЛЕКЦІЇ

1. Основні напрямки використання карт:

- для загального ознайомлення з територією, що зображена на карті;

- як засобу орієнтування на місцевості;

- як основа для проектування;

- для потреб оборони;

- як засіб наукових досліджень;

- в оперативній роботі і практичній діяльності різних спеціалістів;

- як навчального засобу.

На карті „Класи земель” дається поділ земельного фонду області на категорії придатності: 1) землі, придатні під ріллю; 2) землі, придатні під сіножаті; 3) землі пасовищні, які після покращення можуть викори­стовуватися під інші сільськогосподарські угіддя; 4) землі, придатні під сільськогосподарські угіддя після проведення корінних меліорацій; 5)землі, малопридатні під сільськогосподарські угіддя; 6) землі, непридатні під сільськогосподарські угіддя; 7) порушені землі. У межах кожної категорії придатності на карті виділені класи земель (біля 20). Це ділянки земної поверхні з близькими природними і господарськими якостями, характерною спільністю використання, напрямами окульту­рювання і підвищення продуктивності. Карту доповнюють діаграми-врізки, на яких зображена структура земельного фонду області за класа­ми земель.

На карті „Розподіл земель за категоріями придатності” у роз­різі адміністративних районів відображається структура земельного фонду і процент земель, придатних під ріллю у загальній площі районів області. На врізках (діаграмі і графіку) зображені структура земельного фонду області і динаміка земель за окремими категоріями придатності.

Існують карти які детально відображають якісний стан сільсько­господарських угідь в цілому і окремо ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей і пасовищ.

На карті „Використати земель”, детально зображуються основні типи використання сільськогоспо­дарських угідь, які склалися на території області.

Меліоративний стан земель в обласному атласі відображено на таких картах:

Карта „Меліорація земель” детально характеризує:

- водні системи меліорацій (зрошення, осушення, системи з дво­стороннім регулюванням водного режиму) і їх елементи (канали, водосховища тощо);

- лісомеліоративні насадження - лісосмуги (поле-, садозахисні то­що), лісні насадження (водоохоронні, санітарно-захисні тощо);

- хімічні меліорації - солерегулюючі, грунтозакріплюючі, кислото-регулюючі, санітарно-дезинфікуючі та ін.;

- культуртехнічні меліорації - розчистка території від деревно-чагарникових насаджень, пеньків, каміння, купин тощо;

- науково-проектну, виробничу і навчальну базу меліорації (на­укові і проектні інститути, виробничі меліоративні підприємства, навчальні заклади та ін.).

Основну карту доповнює карта-врізка „Природно-меліоративне районування”, на якій зображено поділ території області на райони, однорідні за природними і господарсько-економічними умовами прове­дення меліорації.

^„Водні меліорації”, „Культуртехнічні меліорації”, „Хімічні меліорації”, „Агролісомеліорація”, які є логічним продовженням карти „Меліорація земель” і конкретизують характеристику окремих видів ме­ліорації на території області. Зміст усіх цих карт доповнюють врізки (діаграми і графіки), на яких дається структура і динаміка окремих видів меліорації в області.

Карта „Порушені землі” відображає у розрізі адміністративних районів структуру порушених земель і їх долю у загальній площі районів.

Використання рекультивованих земель (під ріллю, сіножаті, пасо­вища, лісові насадження, водойми тощо) і їх долю у загальній площі порушених земель районів відображає карта „Рекультивація земель”.

Результати кадастрової оцінки земель в атласі передбачено відобразити на таких загальних картах: „Земельно-оцінкові групи грунтів”, „Кадастрове районування”, „Грошова оцінка земель”, „Земельно-оцінкове районування”, а також галузевих картах, які відображають результати загальної оцінки земель сільськогоспо­дарських угідь: ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей і пасовищ та оцінку ріллі за ефективністю вирощування зернових, технічних. кормових культур і овочевих культур та картоплі.

На наступній карті „Прогнозоване використання земель” дається прогноз використання земельних ресурсів області на рік. Зміст карти доповнюють врізки: карта „Прогнозоване використати сільськогосподарських угідь”, на якій наводиться динаміка сільськогоспо­дарських угідь і їх структура; діаграми, які характеризують прогнозоване використання ріллі області під різними сільськогосподарськими культурами і динаміку площі ріллі, яка припа­дає на одного жителя у розрізі адміністративних районів.

Завершують характеристику земельних ресурсів області такі карти:

„Освоєння і поліпшення земель”, на якій показані площі земель у районах області, які намічені під освоєння і поліпшення та їх структуру, а також процент освоєних під сільськогосподарські угіддя земель районів у загальній площі освоєних земель на рік. Карту доповнють врізки (діаграма і графік), які характеризують площі земель області, які передбачено освоїти і поліпшити, і їх структуру. а також динаміку освоєних і поліпшених земель області.