2. Координатні сітки.

Важливим елементом географічної карти є сітка координатних ліній – плоске зображення сітки відповідних ліній на земному еліпсоїді. При виготовлені карти сітка слугує основою для побудови картографічного зображення сітки відповідних ліній на земному еліпсоїді. При виготовлені карти сітка слугує основою для побудови картографічного зображення.

При користуванні картою вона дозволяє визначати координати точок земного еліпсоїду, наносити на карту точки по їх координатам, вимірювати направлення ліній відносно сторін світу, враховувати масштаби і викривлення в любій точці карти.

До самих найпоширеніших сіток, а на дрібномасштабних картах одноразово використаних, належить картографічне зображення сітки меридіанів і паралелей. Меридіани відповідають напряму північ - південь, паралелі - захід-схід. Цими напрямами, які можуть бути визначені на місцевості, користуються для орієнтування при роботі з картою в полі. Майже всі практичні задачі вирішуються на картах в циліндричній проекції, у яких меридіани і паралелі створюють дві системи взаємно перпендикулярних і паралельних ліній. В інших проекціях з більш складним по вигляду картографічними сітками для вирішення задач треба користуватися допоміжними побудовами і обчисленнями, які ускладнюють роботу.

В картографічних сітках відрахунок паралелей завжди ведуть від екватора, відрахунок меридіанів від початкового меридіану, за який по міжнародному узгодженню 1884 року приймають меридіан Гринвіча, де знаходиться найстаріша астрономічна обсерваторія в Англії.

В основі будь-якої карти лежить та чи інша проекція, але картогра-фічна сітка, яка математично характеризує проекцію, інколи на карті не показують. Можна зустріти карти без сіток: схематичні карти; карти невеликих територій, при зображені яких викривлення не значні; карти не призначені для картометричних робіт; карти зображення земної поверхні, наприклад у вигляді фотографії.

3. Масштаби.

Масштаб визначає ступінь зменшення довжин при переході від натури до зображення. Він характеризується відношенням довжини лінії на зображені до довжини відповідної лінії на місцевості, точніше до довжини горизонтальної проекції лінії на поверхні еліпсоїда.

Масштаб постійний тільки на плані - крупномасштабному зображенню обмеженої ділянки земної поверхні, коли можна не враховувати її кривизну.

Масштаб – найважливіша характеристика карти. Від масштабу залежить повнота і детальність картографічного зображення, можлива точність вимірів, загальний розмір зображення конкретної території.

4. Розграфка багатолистових карт. Компоновка.

Карти великих розмірів готуються на багатьох листках. Система розподілу на листки називається розграфкою карти. Розрізняють прямокутну і трапецієвидну розграфки.

При прямокутній розграфці листки карти обмежують прямокутними рамками вибраного розміру, сумісними з лініями сітки прямокутних координат або з системою довільних ліній, паралельних і перпендикулярних одному із центральних меридіанів карти. В нормальних циліндричних проекціях обмежувальними лініями є меридіани і паралелі.

Трапецієвидна розграфка використовується в якості рамок кожного листа лінії меридіанів і паралелей. Перевага цієї нарізки: можливість незалежної побудови окремих листів; симетричне розміщення меридіанів і паралелей відносно середнього меридіану листа.

Є карти на яких зображення обмежене лініями складних окреслень – колом, овалом та ін.

Рамки карти нерідко створюються сукупністю ліній. Лінії, безпосередньо обмежуючи картографічне зображення, називаються внутрішньою рамкою.

Часто її доповнюють хвилинною рамкою, за допомогою якої визначають по карті географічні координати. Нерідко викреслюють також зовнішню рамку, яка складається з ряду ліній або складного орнаменту, заради придання карті закінченого вигляду для її прикрашення.

В середині рамок карти, в залежності від окреслень картографованої території, інколи залишаються вільні місця. Ці місця використовують для розміщення назви карти, її легенди, пояснень, додаткових карт, профілей, діаграм, статистичних відомостей.

Визначення меж картографованої території і її розміщення відносно рамок і на полях карти її назви, графіків і т. п. називається компоновкою карти.

При розробці компоновки карти враховують технічні умови (наприклад, стандартні розміри паперу), естетичні моменти (наприклад, зорову врівноваженість всієї композиції) і особливо принципові вимоги, направлені до правильного відображення замислу карти, до забезпечення її ідейної цінності і зручностей при користуванні нею.

Література:

Л-5, с.3-35, Л-1, с.17-44.

Контрольні питання:

1. Поняття картографічної проекції.

2. Що таке еліпс спотворення.

3. Визначення приватного масштабу.

4. Координатні сітки.

5. Визначення масштабу.

6. Види розграфки карт.