6. Природні геморфологічні туристські ресурси

Наука що вивчає особливості рельєфу має назву геоморфологія, відповідно і ресурси рельєфу визначаються як геоморфологічні. Найпоширеніше визначення рельєфу - сукупність нерівностей (форм) земної поверхні, що утворюються на межі літосфери з атмосферою та гідросферою. Важлива роль у вивченні туристських природних ресурсів відводиться рельєфу. В цілому для країни характерні переважно рівнинні території з невеликими висотами. На такі території припадає майже 90 % площі України, в тому числі на низовини - 70 %. Середні висоти рівнинної частини відносно невеликі і становлять близько 170 м. Лише окремі вершини Карпат сягають висоти 1700 - 2000, Криму - 1500 та більше метрів над рівнем моря. Відповідно до переважаючих форм рельєфу в Україні виділяються наступні території:- Низовинні,-Підвищені (височинні); - Гірські.

Крайню північно-західну територію республіки, переважно північ Правобережжя Дніпра, займає Українське Полісся - південна частина великої Поліської низовини (північним його складовим елементом виступає Білоруське Полісся). Українське Полісся як велика геоморфологічна область складається з таких трьох підобластей: Волинське, Рівненське і Київське Полісся. Заболоченість території, як і кількість опадів, відносна вологість повітря, зменшуються із заходу на схід. У північно-східній частині України розташована Придніпровська низовина, яка фактично є північно-східним продовженням Українського Полісся. Крайня південна територія України зайнята Причорноморською низовиною, яка на півдні закінчується невисокими крутими уступами у бік Чорного та Азовського морів. Далі ця низовина переходить на північ Кримського півострова: на заході вона межує з Тарханкутською, на сході - з Керченською височинами. У державі є великі площі підвищених територій. Серед них розташована в західній частині України Волино-Подільська височина. Від Подільської височини відходить (в межах Львова) підвищення Розточчя, яке продовжується в Польщі. У північно-східній частині України заходять південно-західні відроги Середньоруської височини. В межах держави вона займає відносно вузьку смугу (40 - 50 км) і простягається вздовж південно-східного кордону України з Росією на території Сумської, Харківської і північної частини Луганської областей. На південному сході України розміщена Донецька височина, яка виступає як окрема геоморфологічна область. Горами зайнято 6,8 % території України — Українськими Карпатами (33,2 тис. км, включаючи низовинну зону Карпат — 3,3 тис. км2 на заході) та Кримськими (7,9 тис. км2) на півдні. Гірські масиви Карпатської та Кримської геоморфологічних областей відіграють важливу роль у туристському потенціалі держави.

7. Природні гідрологічні туристські ресурси

До гідрологічних туристських ресурсів відносяться моря, озера, річки, водосховища, ставки, придатні для водних видів відпочинку, туризму і спорту. Україна може задовольнити відповідні рекреаційні потреби практично на всій своїй території, оскільки в державі нараховується:- близько 71 тис. річок (переважно невеликих оскільки лише 125 з них мають довжину понад 100 км);- близько 20 тис. озер (з них 43 мають площу понад 10 км2 ); - 1160 водосховищ загальною площею понад 9 тис. км2); Найбільші річки України: Дніпро, Південний Буг, Псел, Дністер, Сіверський Донець, Горинь, Десна, Інгулець, Ворскла, Случ.Однією з найбільших водних артерій, що тече по території України ), є Дніпро з такими великими притоками, як Прип'ять, Десна, Сула, Псел, Ворскла, Самара та ін.. Важливе рекреаційне значення мають гірські річки Карпат, у т.ч. притоки Дністра, Пруту і Тиси. Крім купання та рибалки, ріки Черемош, Прут, Ріка,Тересва, Теребля, Уж, Стрий та ін. придатні для сплавляння на байдарках і каное. Вода малих карпатських річок є питною без будь-якого додаткового очищення. Річки Криму (Салгир, Альма, Кача, Чорна та ін.) утворюють велику кількість водоспадів, каньйонів і тому, виступають цікавими екскурсійними об'єктами. Найбільші озера України: Сасик (Кундук), Сасик – Сиваш, Ялпуг, Кагул, Кугурлуй, Шагани, Алібей, Катлабуг, Китай, Донузлав, Актаське, Світязь, Узунларське, Кирлеуцьке.