1.Географічне положення площа та конфігурація території кордони україни

Україна розташована в центрально-східній частині Європи. Великі розміри території і значна протяжність у широтному і меридіональному напрямках зумовлюють різноманітність природних умов і багатство ресурсів. Україна розташована на стику двох великих тектонічних структур – давньої платформи і молодої складчастої області, яким відповідають великі форми рельєфу: рівнина і гори. Гори в Україні займають незначну частку території. Країна розташована в межах помірного кліматичного поясу, в природних зонах мішаних і широколистих лісів, лісостепу і степу, де формується сприятливий клімат і поширені родючі ґрунти. адзвичайно важливе значення для України має широкий вихід на півдні до Чорного й Азовського морів. Островів небагато, серед них зовсім немає великих. далеко в море вдається Кримський півострів, який витягується на захід Тарханкутським, а на схід Керченським півостровами. Площа території України становить 603, 7 тис. км2. Україна має кордони із сімома державами: на сході і північному сході – з Росією, на півночі – Білоруссю, на заході – Польщею, Словаччиною й Угорщиною, на південному заході – Румунією (на двох відтинках) та Молдовою. Територія України має нескладну конфігурацію, однак за формою вона не наближається до якоїсь правильної геометричної фігури.

2.Соціально-економічний розвиток.

За даними видання ЦРУ «The World Factbook», економіка України займає 39 місце серед всіх економік світу за загальним розміром ВВП (за паритетом купівельної спроможності) — у 2010 році він становив 305,2 млрд доларів США[3]. Разом з тим, за цим же показником (ВВП за ПКС), розрахованим на душу населення, Україна у цьому ж дослідженні «The World Factbook» 2010 року зайняла 133 місце серед 227 економік світу (з показником 6700 доларів США)[4]. ВВП зріс порівняно з попереднім роком на 4,3%, а подушний ВВП за ПКС склав 6,7 тисяч доларів США (в 2007 р. — 7,1 тис. доларів США)[5]. За рівнем видатків на ведення домашнього господарства Україна посідає останнє місце серед країн Східної Європи[6].Основа української економіки — сформований ще у часи СРСР капітал, отриманий приватними власниками в незалежній Україні в період проведення масової приватизації.В Україні протягом 1995–2004 рр. обсяги промислового виробництва збільшилися на 40%, майже вдвічі зросла продуктивність праці. Економічні трансформації, створення ринкових засад функціонування і розвитку, зміни форм власності разом з організаційною реструктуризацією підприємств (понад 90% підприємств мають недержавну форму власності) істотно змінили можливості розвитку промислового комплексу . Якщо темп зростання реального ВВП у 2004 р. становив 12,15% (у 2003 р. — 9,6%), а темп зростання обсягу промислового виробництва — 12,5% (у 2003 р. — 15,8%), то в 2005 р. він був рекордно низьким — 2,7% . Спостерігалось уповільнення промислового виробництва на фоні зростання реального ВВП, що свідчить про відсутність стабільного процесу використання НТП галузей промисловості.Економіка України сильно постраждала від світової економічної кризи. Протягом 2008 р. гривня знецінилась на 38% відносно доллара США, що перевищило падіння обмінного курсу ісландської крони і сейшельської рупії.[7] Державна служба зайнятості України прогнозує, що у 2009 р. безробіття в Україні сягне 9% (проти 3% у 2008 р.)[8] За підсумками 2009 року українці збідніли на 10%, а 78% людей, за статистикою ООН, перебувають за межею бідності в Україні[9]. Валовий внутрішній продукт у 2009 р. скоротився на 15%.