38

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ І. 5

РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ ШКОЛЯРІВ 5

1.1 Енерговитрати школярів 5

1.2 Основи раціонального харчування школярів 9

РОЗДІЛ ІІ. 15

АДАПТОГЕНИ У ХАРЧОВОМУ РАЦІОНІ ШКОЛЯРІВ ПРИ ЗАНЯТТЯХ СПОРТОМ 15

2.1 Раціональне харчування школярів які займаються спортом 15

2.2.1 Адаптогени у харчування школярів 18

2.2.2. Адаптогени у харчуванні школярів які займаються спортом 28

ВИНОВКИ 34

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 36

ВСТУП

Актуальність теми зумовлена основним призначенням адаптогенів - попередженню захворювань школярів. Соціальні та економічні аспекти, урбанізація та міський спосіб життя, прямий вплив екологічних, біологічних та соціально-гігієнічних факторів викликають дисгармонію фізичного, емоціонального та інтелектуального розвитку дитини шкільного віку, коли дитячий організм є особливо вразливим [4, с.30]. Одним із ключових факторів, які обумовлюють темпи та гармонійність розвитку дитини, адекватну імунну відповідь, адацтацію до шкідливих факторів зовнішнього середовища, є харчування [4, с. 57]. Причому провідну роль тут відіграє не лише кількість калорій та традиційних білків, жирів, вуглеводів, але й вміст у харчовому раціоні школярів препаратів переважно рослинного походження, які стимулюють захисні сили організму людини, пристосовують його до змін погоди, коливань атмосферного тиску, підвищують стійкість до стресів, фізичну й розумову працездатність, активізують обмінні процеси, поліпшують діяльність ендокринної та імунної систем.

Останніми роками у всьому світі збільшується додаткове застосування адаптогенів у харчовому раціоні людини. Особливо це стосується дитячого віку, коли адаптогени потрібні не лише для підтримки життєдіяльності, але й для забезпечення розвитку дитячого організму. Тому пошук нових шляхів оптимізації балансу адаптогенів у харчуванні дітей, які постійно та тривало знаходяться під впливом підвищених навантажень (зміни соціального статусу школяра, вікова перебудова ряду фізіологічних систем організму, стресорні навантаження) є вельми актуальними.

Об’єктом дослідження є раціональне харчування школярів.

Предметом дослідження є адаптогени у харчування школярів.

Мета роботи полягає у висвітленні ефективності відновлення організму школярів шляхом використання адаптогенів у раціональному харчуванні.

Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні завдання:

- розглянемо енерговитрати школярів під час занять дітей спортом.

- використання адаптогенів у харчуванні як активного методу збереження та зміцнення-здоров’я школярів.

- вивчити фармакодинаміку та механізм дії адаптогенів на організм школярів шляхом оптимізації харчового раціону.

Структура роботи складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків та списку використаної літератури.

Розділ і. Раціональне харчування школярів

1.1 Енерговитрати школярів

Одним із пріоритетних напрямків досліджень у сфері фізичного виховання є пошук шляхів підвищення рівня рухової активності (РА) учнів загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ). Для вирішення цієї проблеми слід звертати увагу на виховання в учнів фізичної культури особистості та враховувати запит сучасного суспільства до здібностей сучасної молоді. Такий запит полягає у необхідності мати високий рівень фізичного здоров’я, високі морально-вольові якості, адекватну самооцінку та високий рівень пам’яті, логічного мислення. Врахування цих особливостей у формуванні фізичної культури особистості становить новизну та актуальність проведеного дослідження.

Проблема розвитку та виховання особистості — один із найбільш актуальних соціальних аспектів суспільного життя, завжди вимагає глибокого наукового обґрунтування сутності чинників цього процесу.

Розвиток психічних процесів пізнання, емоцій і почуттів, волі, потреб, інтересів, ідеалів і переконань, свідомості та самосвідомості, здібностей, темпераменту та характеру, вмінь, навичок і звичок перебуває у складній міжетапній взаємодії. Вищі рівні психічних процесів пізнання зароджуються на попередніх етапах розвитку, але й особливості попередніх вікових етапів проявляються на наступних етапах [4, с. 63].

Середній шкільний вік привертає до себе увагу своїми анатомо-фізіологічними змінами в організмі дитини, особливо пов’язаними зі статевим дозріванням. Ці зміни значною мірою впливають на психічний розвиток особистості підлітка, на його пізнавальну діяльність та поведінку, впливають на стосунки в колективі. У підлітків підвищується рівень пізнавальної активності і розумового розвитку, зростає допитливість, виникає прагнення пізнати невідоме, зазирнути в майбутнє [4, с. 65]. У цей період відбувається розвиток пізнавальних процесів, перехід від наочно-дієвого до гіпотетико-дедуктивного мислення .

Тому, особливо актуальним в наш час є дослідження закономірностей формування особистісних якостей засобами фізичного виховання. Однак, на сьогодні, більшість досліджень присвячені аналізу закономірностей формування інтересу та мотивації до занять фізичною культурою. На інші особистісні якості такі як пам’ять, увага, мислення, увага не звертається.

Відомі дослідження В.К. Бальсєвича, Л.І. Лубишевої (2003), Н. Пангелової (2004), А.А. Чунаєва (1999), Т.Ф. Ченчика, Н.Г. Михайлова (2006), М.А. Родіна (2003), В.Г. Шилько (2003) щодо впровадження спортивно-орієнтованої освіти свідчать про унікальну можливість формувати фізично та морально здорову особистість засобами спорту в загальноосвітніх навчальних закладах. Результати досліджень доводять, що заняття спортом впливають на розвиток наступних сторін інтелекту старших підлітків: уваги, спостережливості, кмітливості та швидкості розуміння і мислення.

Враховуючи загальноприйняту характеристику видів РА нами було проведено дослідження з визначення основних компонентів РА учнів середнього шкільного віку. При цьому за результат спеціально організованої РА нами було обрано оцінку фізичних якостей за результатами контрольних вправ, що передбачені державними тестами і нормативами оцінки фізичної підготовленості населення України. Тестувалися: сила, швидкість, спритність, витривалість, гнучкість та швидкісно-силові якості.

Визначення РА підлітків проведено за методом формалізованої самозвітності, як такого, що придатний для охоплення значного контингенту досліджуваних [2, с. 5]. Методика дозволяє за самооцінкою часу, витраченого за добу на різні (за інтенсивністю) категорії рухової активності, [1, с. 23] визначити середні добові енерготрати школярів. Категорії рухової активності («фонова», «сидяча», «низька», «середня», «висока») за інтенсивністю діяльності оцінювались у МЕТах (відношення енерговитрат протягом діяльності до енерговитрат у спокої): 1,5; 2,5; 4,0; 6,0; 10 відповідно [2, 5]. На підставі отриманих даних розраховано енерговитрати за добу у цілому та середньодобовий показник енерговитрат підлітків.

Згідно нормативної шкали оцінки рівнів рухової активності (L. Cale, 1994) вважали дуже низьким рівень рухової активності із середньодобовими енерговитратами менше 33 ккал/кг, низьким — від 33 ккал/кг до 36,99 ккал/кг, середнім — від 37 ккал/кг до 39,99 ккал/кг і більше 40 ккал/кг — високим [5, c. 91].

Оцінки середньодобових енорговитрат учнів свідчать, що їх рухова активність відповідає низькому рівню і становить 36,5±04 ккал/кг. При чому спостерігається нерівномірний розподіл енерговитрат на спонтанну (29,6±0,3 ккал/кг) та спеціально організовану РА (7,8±0,2 ккал/кг, р<0,01), що свідчить не тільки про перевагу у задоволенні потреби у руховій активності за рахунок побутової, навчальної та трудової діяльності, а й про недостатність залучення школярів до самостійної фізкультурної активності та спортивної діяльності.

Слід відзначити, що результати порівняльної характеристики добових енерговитрат на спеціально організовану РА та спонтанну РА у школярів різної статі свідчать, що у 27,7% хлопці (9,4±0,3 ккал/кг) порівняно з дівчатами (6,8±0,2 ккал/кг, р<0,001) більше витрачають енергії при спеціально організованій РА за рахунок занять у спортивних секціях зі спортивних ігор, єдиноборств. На відміну від хлопців (29,7±0,3 ккал/кг) серед дівчат (30,8±0,1 ккал/кг) у 3,6% (р<0,05) спостерігається вірогідна перевага енерговитрат на спонтанну РА за рахунок роботи по господарству [5, c. 92].

Порівнюючи середньодобові енерговитрати серед учнів ЗНЗ сільської та міської місцевості нами встановлено вірогідна перевага у енерговитратах на спеціально організовану РА в учнів ЗНЗ міського значення (8,9±0,3 ккал/кг) порівняно з учнями ЗНЗ сільського значення (7,5±0,4 ккал/кг) за рахунок занять учнями у спортивних секціях та більш розвиненій інфраструктурі форм занять у системі фізичного виховання, особливо позашкільні заняття у позаурочній формі фізичного виховання (ДЮСШ, стадіони, фітнес-центри, парки культури і відпочинку).

Результатом зайнятості школярів спеціально організованою РА можуть слугувати результати оцінки фізичних якостей. Внаслідок проведеного аналізу даних тестування фізичної підготовленості серед учнів спостерігається три рівні фізичної підготовленості: низький (30,3±1,4%), нижче за середній (62,7±1,4%) та середній (7,1±0,8). Таким чином фізична підготовленість учнів середнього шкільного віку характеризується рівнем нижче за середній і свідчить про низький рівень розвитку фізичних якостей [6, c. 70].

Оцінка середніх значень показників фізичних якостей учнів середнього шкільного віку дозволила встановити відмінності у їх розвитку серед учнів різної статі. Так, у дівчат на 34% кращий результат при оцінюванні гнучкості порівняно з хлопцями та сили на 58,6%, тоді як у хлопців краще розвиненими є спритність на 4,5%, швидкісно-силова якість — на 13,6%, витривалість — на 12,5% та швидкість на 9,5% порівняно з дівчатами (р<0,001). Встановлений факт підтверджує фізіологічні закономірності та розбіжності статевих особливостей розвитку фізичних якостей у цьому віці (табл. 1) [1, c. 44].

У залежності від місця проживання та розташування ЗНЗ встановлена вірогідна відмінність у показниках таких фізичних якостей як гнучкість, спритність та швидкість. Так, вірогідно вищими є показники гнучкості та спритності учнів ЗНЗ міського типу, тоді як показник швидкості переважає в учнів ЗНЗ сільського типу (р<0,01), що свідчить про більш потужні аеробні властивості учнів ЗНЗ сільської місцевості

Встановивши особливості застосування серед учнів спеціально організованої РА та спонтанної РА проаналізовано особливості їх розподілу серед учнів з різними рівнями самооцінки, пам’яті, мислення та типом темпераменту.