35.Зв”язок між філогенезом нс та заг.Проц.Еволюціі життя на Землі

Перехід від одноклітинних форм життя до багатоклітинного існування ускладнює життєдіяльність тварин і призводить до виникнення необхідності удосконалення проведення збудження. З одного боку, для того, щоб тварина могла пристосуватися до умов навколишнього середовища, поширення збудження по її тілу має значно прискоритися. З іншого боку, поирення в більш короткі терміни має поширюватися на якомога більші ділянки тіла, охоплюючи таку площу, яку не могло відразу ж охопити безпосереднє поширення збудження по протоплазмі. Дослідження показали, що якщо швидкість поширення Збудження по протоплазмі не перевищує 1 - 2 мікрона в секунду, швидкість поширення збудження по найпростішої нервовій системі непорівнянний велика, вона досягає 0, 5 метрів в секунду, швидкість проведення збудження в нервовій системі жаби досягає 25 метрів в секунду , а у людини - 125 метрів в секунду.

Все це забезпечує незрівнянно кращі умови для пристосування багатоклітинного тваринного до навколишнього середовища і переводить поведінку на наступний етап - етап нервового життя. Оскільки первісні організмі вийшли з води на суходіл поступово, на них діяв лише один подразник (водне середовище), тому швидкість реакції убла повільною6 а по мірі переходу на суходол, де потенційно збільшувалася кількість подразиків, реакція повинна була ставати швидшою для забеспечення виживання організму.